«Главред», 27 червня 2009 року:Євген Червоненко виступив на з’їзді «Нашої України»: «В мене в кишені лежить партійний квиток № 17. І я знаю, багато хто хотів би, щоби я поклав його на стіл Президентові. Не буду приховувати, багато над цим думав».В цей момент не витримав Ющенко. Він підсунув до себе мікрофон і емоційно звернувся до Червоненка: «Так не думай, Женя, роби!». Той почер-вонів, але продовжив: «Але в тяжку годину я повинен бути на капітанському мостику, поряд з капітаном».
Нав’язливі асоціації з «Титаніком» залишимо для любителів відробляти стандарти. «Політ-аналіз» тут цікавить, перш за все, отой капітанський мостик, на якому так приємно і корисно знаходитись у тяжку годину. Це місце чомусь таке привабливе, що зовсім не дурний Євген Альфредович залишається там навіть після того, як йому прямим текстом кажуть: «Роби!». Себто, роби Женя топ‑топ, до побачення.
Отже, на тому містку помазано чимось таким, що має властивості меду. Тому там товчеться сила‑силенна різного самовідданого народу. Віри Іванівни і Романи Безсмертні, Васюники і Кириленки, Третьякови і Богатирьови. Та сама вірна і віддана «гвардія», котра сукупними зусиллями допомогла найкращому другові баби Параски перетворити рейтингову відмітку 60 % на 3 %. Тепер вони налаштовані діяти знову. Аж поки на табло не висвітиться босий нуль.
Comments are closed.