Минулого тижня Президент Віктор Ющенко на своїй щоквартальній прес-конференції заявив, що концепцію змін до Конституції має формувати Національна конституційна рада, а не Тимчасова спеціальна комісія в парламенті, повідомляє «Українська Правда».Президент зазначив, що підставою для створення такої комісії є внесення проекту змін до Конституції в парламент. Ющенко підкреслив, що «єдиним способом» є робота Національної конституційної ради, в якій би були представлені політики, науковці, судді Конституційного Суду та інші. Після цього, за словами президента, як потрібно, можна провести громадські слухання.На створенні тимчасової спеціальної комісії щодо змін до Конституції в парламенті наполягають фракції Блоку Юлії Тимошенко і Партії регіонів.Ми звернулися до провідних українських політиків і політологів із запитаннями:1. Хто, на Вашу думку, має готувати новий текст Конституції?2. Чи потрібний референдум по питанню змін до Конституції?3. Що потрібно, щоб закони і Конституція в Україні виконувались, бо вони є, але не виконуються?
Дмитро Шлемко, народний депутат України:
«1. Це повинна робити Тимчасова спеціальна комісія, яка буде складатися із представників різних політичних сил, які представлені у Верховній Раді. Конституція — це консенсус, і на референдумі народ буде голосувати, як говоритимуть йому політичні сили, яким люди симпатизують. Тому без парламенту готувати зміни не можна.
2. Референдум проводити недоцільно, тому що він не може бути основою для прийняття Конституції. В жодній демократичній європейській країні ніхто на референдумах не приймає Конституції.
3. Необхідно, щоб працювала правова система. Якщо людина є злодієм, вона має сидіти в тюрмі незалежно від того, до якої політичної сили вона належить. Необхідно, щоб правова система була незалежною».
Ігор Зварич, народний депутат України V скликання:
«1. Головне те, що наготують. Тому що в будь- якому випадку після Національної ради воно піде на розгляд цієї парламентської комісії. Взагалі необхідно привести процес прийняття Конституції в конституційні рамки.
2. Чи потрібен референдум, чи ні — питання політичної доцільності. Можливо, щоб після прийняття Конституції було схвалення народом, тобто в консультативній ролі, але ні в якому разі референдум не має приймати Конституцію. Про це сказав Конституційний Суд. Як на мене, воно не завадить, але перед цим потрібно прийняти закон про референдум.
3. Потрібно, щоб Гарант Конституції слідкував за цим питанням і сам не порушував. Але загалом нам треба навчитися працювати за законами».
Микола Круць, народний депутат України:
«1. Розробляти повинна Конституційна рада, а затверджувати — Верховна Рада.
2. Референдум можна проводити після розробки змін Конституційною радою.
3. Я вважаю, що наші закони дійсно одні з найкращих в Європі, але вся біда в тому, що вони не виконуються. Крім політичної волі та політичної культури, більше немає сили, яка б примусила людей їх виконувати. Я б навіть сказав, політична воля та культура еліти повинна спонукати до виконання законів».
Дмитро Корчинськй, лідер партії «Братство»:
«1. Ще раз українська історія останніх кількох років переконливо доводить правдивість тез про те, що будь-яка власність — крадіжка, а Конституція — брехня. На мій погляд, готувати зміни до Конституції мають найбільш брехливі. Хто більш брехливий, Конституційна комісія, чи відповідна парламентська структура, сказати важко. Це означає, що ніяких змін до Конституції не буде.
2. Референдум обов’язково потрібен. На ньому заробить купа народу. Ми взагалі маємо вийти на те, щоби вибори в нас були щоквартально, а референдуми — хоча б раз в два роки.
3. Щоб Конституція і закони виконувались, треба виселити українців і заселити сюди побільше корейців, китайців, представників законослухняних рас. Українці не схильні до виконання законів, і ми віримо, що в цьому наша сильна сторона».
Юрій Шведа, політолог, м. Львів:
«1. За великим рахунком, не важливо, хто буде їх готувати. Це може робити і Національна конституційна рада. Але в будь-якому випадку, і це підкріплено рішенням Конституційного Суду, Конституція повинна прийматися у парламенті. Тому для опрацювання тих доробків Національної конституційної ради необхідно створити комісію у парламенті. Без парламенту, очевидно, це не обійдеться.
2. До рішення Конституційного Суду був такий варіант, щоб прийняти Конституцію шляхом референдуму, а не через парламент. А зараз, згідно з рішенням все того ж Конституційного Суду, референдум може бути проведений, але він має консультативне значення, а не обов’язкове. Я особисто завжди був противником прийняття Конституції референдумом.
3. Звичайно, певні проблеми і неузгодженості в законах ускладнюють їх виконання. Але останнім часом в Україні склалася порочна практика, що закони ігноруються. Діє принцип політичної доцільності, а не законослухняності, і кожна політична сила трактує закон так, як вигідно для неї, а не так, як це має бути за законом.
Доки не встановиться практика життя у відповідності із законами, доки закони не будуть обов’язковими для всіх, в першу чергу для вищих керівників держави, то очікувати, що вони будуть виконуватися — марна справа».
