Без категорії

Гандбол повертається

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Ще зовсім недавно в Івано-Франківській області не було нічого чути про гандбол. Але нині після довгих років забуття цей видовищний вид спорту відвойовує втрачені позиції.

 

«Жодні українські представ-ники ігрових видів спорту не досягли більших успіхів на світовій арені, ніж гандболісти, – каже президент обласної федерації гандболу Володимир Левицький. – Згадайте хоча б видатного тренера Ігоря Турчина, який був 14‑разовим володарем Кубку європейських чемпіонів, багаторазовим чемпіоном світу, дворазовим олімпійським чемпіоном. Тільки гандболістки стали бронзовими призерами Олімпіади в Афінах та срібними призерами чемпіонату Європи».

У 1956 році чоловіча гандбольна команда Івано-Франківська стала чемпіоном УРСР, розповідає колишній тренер і директор Городенківської ДЮСШ Володимир Батурин. Саме він привіз гандбол у Городенку. Тоді місцеві гандболісти грали за республіканські збірні команди. У 1962 році городенківська чоловіча команда стала чемпіоном області.

Починаючи з 1960‑х років, прикарпатський гандбол гримів на весь СРСР. Коломийський «Локомотив» тоді був срібним призером чемпіонату Європи, івано-франківський «Спартак» – другим у Союзі. Можна тільки уявити, наскільки сильним був обласний чемпіонат. Газета «Радянський спорт» у 1980‑х роках називала Городенку та Коломию кузнею гандболу. Івано-франківська жіноча команда «Кристал» була призером чемпіонатів СРСР.

Потім прийшли дев’яності та фінансова скрута. Навіть м’ячі стали на вагу золота. Більшість гандбольних секцій і команд припинили існування.
У 2006 році в області зареєстрували федерацію гандболу. Окрім президента Володимира Левицького, її засновниками стали також Мирослав Ружило та Олег Завгородній. «Ще недавно гандболу в області фактично не було, – каже Левицький – Він просто вмер».

Новостворена федерація починала з двох турнірів на рік, а нині – 40. Основний напрямок роботи – дитячий гандбол. Функціонують чотири спортивні школи. Відкриті секції у Рогатині та селі Сваричів Рожнятівського району. Там гандбол розвиває Степан Волощук. Як і в інших видах спорту, основна проблема прикарпатського гандболу – фінансування. Допомагає обласна державна адміністрація та спонсори.

Колись, згадує Володимир Левицький, діти були значно здоровіші. У шкільному класі міг бути один учень, звільнений від фізкультури. Нині таких може бути третина і більше. Тому й працювати з дітьми важче.

Минулого року городенківські дівчата 1995 року народження стали чемпіонами України, цьогоріч цю планку взяли на рік молодші гандболістки. Працює з ними тренер Богдан Аліман. Вихованок прикарпатського гандболу починають розбирати у виші інших областей. Двоє вже навчаються у Львові, по двоє – у Донецьку та Одесі, ще одна дівчина – у Києві. А Марія Баклащук з Городенки та Вікторія Тимошенко з Коломиї є членами жіночої збірної команди України з гандболу.

Минулого тижня наша дружина брала участь у світовій першості, яка проходила у Китаї. Щоправда, цьогоріч виступ нашої збірної не вельми успішний – 17 місце.
Два тижня тому у Городенці відбувся етап чемпіонату України з гандболу серед дівчат. До господарів турніру, команди Городенки, з’їхалися представники Львівщини, Закарпаття, Тернопільщини, Хмельниччини.

Андрій Купчак, який є родом з Богородчанського району і тренує дитячу команду Кам’янця-Подільського, каже, що останнім часом гандбол у Західній Україні піднявся. Це стало можливим завдяки усім тренерам, які зараз працюють у гандбольних школах. Команди їздять одна до одної на змагання, гравці товаришують між собою. Розвиток настільки сильний, що у чемпіонаті України виділили окрему Західну зону. До слова, його команда на цьому етапі зайняла третє місце.

У 2009 році українському гандболу виповнилося 100 років. На Прикарпатті побачила світ книга про історію місцевого ручного м’яча. Саме цього року в Городенці при допомозі голови місцевої РДА Василя Ємчука відремонтували спортзал гандбольної ДЮСШ. Федерація у травні провела у райцентрі фестиваль гандболу. Зокрема, відбувся перший обласний турнір з пляжного гандболу. Він має стати традиційним. Головне зараз, кажуть тренери, пережити кризу і не втратити те, що здобуто важкою працею.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.