Ми робили збитки – перетягали вечорами вулицю нитками, серед ночі кидали кицьку у чиюсь відчинену кватирку, забивали цвяхами фіртку, писали на парканах «Фантомас» і чіпляли до авт бляшанки, аби вони торохтіли. Ми запихали соломинки жабам в дупу і надували їх. Ми мали дитинство, якого тепер не має ніхто.