Бруківка-Мен врятує всіх.
Після затримання молодих людей в Рівному, у Франківську Ігор Марковський організував спонтанний мітинг – без політичних гасел, під назвою #Ямаюправонапротест.
Святослав Пішак два роки мріяв прилетіти на вертольоті у школу під час останнього дзвоника, щоб вразити сестричку. Схему тріумфального вітання Святослав придумав ще в лікарні, де долав рак крові.
Звучить дуже непогано. У франківських реаліях – малоймовірно. Принаймні сьогодні, коли мешканці навіть не можуть організуватися, аби всім перейти на автономне опалення чи утеплити одразу весь будинок…
У 1914 році у Галичині практикували 70 адвокатів-українців. Але при цьому вони значно поступалися кількістю полякам та євреям і становили заледве 5 % адвокатського загалу.
Олексій Бабушкін, 44-річний одесит, нині служить у коломийській «десятці». Чоловік до війни професійно займався різьбярством, а ще робив меблі. Ви б бачили, як він облаштував бліндажі й кімнати побратимів! Тепер там порядок і якийсь затишок.
Сергій Глебчук працював педіатром у різних країнах, лікував зірок естради й родину президента Уганди. Сім років тому він усе залишив і переїхав до невеличкого селища Старі Кути, аби доглядати батьків.Приблизно рік тому відкрив там приватний кабінет сімейного лікаря і став одним із перших лікарів-підприємців в Україні та першим на Прикарпатті. До нього йдуть за порадою й лікуванням, а поза очі називають москаликом/
Серед усіх аналогічних заводів України лише у Бахмуті шампанське виготовляють класичним пляшковим способом – як у Шампані. Наприклад, в Одесі ігристе вино роблять методом штучної шампанізації.
«Хочу голову поголити», – кажу перукареві цієї весни. «Можна. Чому б ні? Але готуйтеся, що вас питатимуть, чи ви не хвора. Це Україна», – сміється перукар.
“Україна унікальна тим, що більшість наших людей вірить: якщо всім відому речовину старанно загорнути у папірці, то вона, та речовина, ніколи звідти не вилізе й навіть смердіти не буде. А якщо запах й промкнеться, то лише як фіалковий або й трояндовий аромат.”
Чоловік прийшов в поліклініку по вулиці Довгій 42 в Івано-Франківську. При собі має лише ключі від квартири та пачку сигарет “Парламент”.
На початку 1970-х Москаленко приїхав до Франківська контролювати у 38 армії командно-штабне навчання. І ось, коли паперова битва досягла апогею, Москаленко вирішив ускладнити усім життя.
«Ми написали листа для Андрія Ейдера, – розказує пані Тетяна. – Про Луганськ не писали, бо може не дійти. Там є окремі правила, як писати листи в СІЗО. Не можна нічого патріотичного і лише російською мовою. Ми запросили Андрія до нас у Клузів. Напечемо пирогів з полуницями, які виростили на нашому городі».