Теги

неформат

Browsing

Сьогоднішня російська преса бреше. Особливо коли висвітлює війну на сході України. «Перли» про розіп’ятих хлопчиків, неопалиму візитку Яроша та геноцид снігурів вже стали хрестоматійними. Радянські військові репортери теж добряче прибріхували. А як висвітлювали війну у царській Росії?

У 1829 році Мільбахер мав чин губерніального радника і посаду старости у Бережанах. За тодішніми законами староста був ще й директором окружної гімназії.

Яке ж Різдво без страшилок від Тіма Бартона і дивовижних перевтілень ДжонніДеппа? Шоколадний магнат Віллі Вонка всіх забезпечить і солодощами, і веселощами – покличе сміливців на екскурсію своєю чарівною фабрикою.

Це місто одразу запланували фортецею. Вже у локаційному привілеї Андрія Потоцького від 1662 року є такі рядки: «Замислив я Станиславів… власним…

Перші «совіти» випустили кілька листівок, на яких були Яремче й Карпати. Види Станиславова більшовиків не дуже цікавили, тому вони пустили в обіг старі поштівки, затушувавши польську назву та проставивши нові ціни. Наприклад у 1940 році одна листівка коштувала 20 копійок.

Однією з найвизначніших подій довоєнного Станиславова була коронація чудотворного образу Діви Марії з вірменського костелу. В урочистостях, які відбувалися 30 травня 1937 року, взяли участь 80 000 осіб (місто тоді мало приблизно 70 000 мешканців). Крім того, там були десятки журналістів, фотографів, кінооператорів. Їхні матеріали дозволяють подивитись на Станиславів під іншим, незвичним кутом.