Їх троє: відомий у місті видавець, пенсіонер-транспортник і відставний борттехнік вертольоту. Вечорами, коли спека дещо вщухає, вони беруть лопати й відра та вирушають на розкопки. Гроші за це їм ніхто не платить, працюють на голому ентузіазмі. «Репортер» приєднався до компанії археологів-аматорів і довідався багато цікавого про рідне місто.

Василь Іваночко і Роман Діда продовжують досліджувати старі фортечні фрагменти.

Напевно, усі вже знають, де розташований «останній бастіон» станиславівської фортеці – нині яскрава туристична родзинка Івано-Франківська.

Станиславів тоді заледве мав 6000 мешканців. У мирний час гарнізон складався з трьох рот піхоти, двох ескадронів гусар і загону прикордонної охорони, так званих кордоністів.

Протягом 1736-1737 роківу Станиславові укріпили чотири бастіони та обмурували чотири ескарпи. Історик Садок Баронч пише, що тоді ж було зведено і чотири башти.