Богдан Гецко та Богдан Вершковський – вихованці Залучанського будинку-інтернату. Обидва хлопці – сироти зі складною формою ДЦП, позбавлені елементарних засобів комунікації.
Настя — довгоочікувана, дуже бажана дитина в сім’ї. Але всі свої три рочки дівчинка бореться з тяжким недугом…
“Народитися з ДЦП у маленькому селі в Україні – це рівноцінно вироку “ніколи не побачити світ”. Але мені вдалося зламати стереотип”, – говорить 20-річний хлопець
“Щоб здолати бар’єри у чужих головах, ми повинні зняти їх всередині себе. Погодьтеся, дивно вимагати від інших того, що не зробив сам.”