Спіймати ангіну, запалення чи звичайну застуду посеред літньої спеки можна на раз-два. І завжди невідомо, на кого кивати – чи на себе, чи на протяг, чи на колег, які люблять в офісі скрутити кондиціонер до +18. Бо ж і Уляна Супрун каже – холодне й відкриті вікна зашкодити не можуть. То звідки ж болячки?
Американський легіон
Найбільшу небезпеку влітку несуть кондиціонери, говорить асистентка кафедри загальної практики (сімейної медицини), фізичної реабілітації та спортивної медицини франківського медуніверситету Наталя Гаврилюк. Каже, найбільш поширене захворювання – легіонельоз викликає бактерія Legionella pneumophila.
«Люди заражаються повітряно-крапельним шляхом через розпилення зараженої води. Це можуть бути душові, кондиціонери, системи фонтанів чи інших розпилювальних установок, де є застояна вода, – пояснює Наталя Гаврилюк. – Тут профілактика проста – воду потрібно знезаражувати, вчасно змінювати фільтри кондиціонерів».
Фільтри кондиціонерів необхідно регулярно чистити і змінювати раз на 3-6 місяців. А системи водопостачання – очищати і промивати не менш як двічі на рік: проводити фізичну та хімічну дезінфекцію препаратами, що попереджують утворення мікробних біоплівок.
Наталя Гаврилюк розповідає, що таку назву захворювання отримало через випадок на конгресі організації «Американський легіон» влітку 1976 року в готелі у Філадельфії.
Серед делегатів конгресу зафіксували спалах незрозумілої хвороби з тяжким перебігом. Загалом захворіли понад 200 людей, з них 34 померли (!). Крім учасників конгресу, хворіли й інші гості готелю – у всіх була гарячка та пневмонія. Згодом дослідили, що захворювання поширилося через вентиляційну систему. А потім виявили й саму легіонелу, – так пішла і назва «хвороби легіонерів».
«Без лікування смертність досить висока. Прояви починаються як у застуди, а потім розвивається важка пневмонія, – каже Гаврилюк. – Легіонела буває двох типів. Це може бути важка пневмонія з інтоксикацією, ураженням легень і серця. Або – легший варіант, який ще називають пантіакська лихоманка, вона теж виникає у людей, які переохолодилися і вдихали заражену воду, але протікає як застуда: бронхіт, фарингіт, кашель, катаральні явища, помірна інтоксикація. Можуть бути і стійкі плеврити, але без летальних випадків. Температура тримається 5-7 днів, вистачає симптоматичного лікування».
За словами лікарки, на ГРВІ чи грип ми хворіємо взимку чи восени, а влітку хапаємо переважно легіонелу – в легшій чи складнішій формі.
Холод не рятує
Застудитися можна і якщо сидіти дуже близько до кондиціонера або коли є значна різниця між температурою на вулиці і в приміщенні.
«Звичайні переохолодження влітку можуть спричинити розвиток хвороби, – говорить Наталя Гаврилюк. – Усі шукають прохолоди, а допустимий перепад, який витримує організм, – не більше 5°C. Якщо зі спеки зайти в сильно охолоджене приміщення, то навіть не потрібно надихатися бактерій з повітря, достатньо переохолодитися і вже ваші хронічні захворювання чи латентні інфекції, які до цього дрімали, в таких умовах можуть активізуватися. Ангіни, фарингіти ніхто не відміняв».
Додає, що хоч після заяви Уляни Супрун протяги вже не вважають шкідливими, особисто вона цим не зловживає:
«У багатьох з нас є низька опірність організму, тож потрібно бути обережними з протягами. Наприклад, якщо є хронічна герпетична інфекція, то я не раджу сидіти на протягах. Так і з сидінням на холодному, якщо у вас вже є хронічна інфекція, то сідати на холодне не варто. Серед усіх факторів саме переохолодження найбільше знижує імунітет. Якщо ви промочили ноги чи перемерзли, то починаєте пчихати і маєте нежить не тому, що щось підхопили, а тому що ваша флора, яка вичікувала, користається зниженням опірності організму і починає розмножуватися».
Так і з кондиціонерами – усі тим дихають, але не всі хворіють, пояснює лікарка. Скоріше захворіє старша людина, яка має нижчу опірність організму, супутні захворювання як от діабет, онкологію, хронічні вірусні захворювання, приймає ліки, що пригнічують імунну систему. А якщо вже в кондиціонерах є збудники, то захворіти може і здорова людина.
Спати, пити й не хворіти
Аби влітку не хворіти, медики радять добре та збалансовано їсти, робити зарядку, бігати, плавати, більше ходити. Також варто частіше мити руки, користуватися дезінфікуючими засобами для рук. Пийте достатньо води, зволожуйте приміщення, якщо відчувається сухість носоглотки, 3-4 рази на день користуйтеся зволожуючими спреями для носа.
Пийте напої прохолодними, а не крижаними, уникайте протягів і різких перепадів температур. Здоровий сон зміцнює імунну систему, нагадують лікарі.
Якщо таки підхопили застуду влітку, то хвороба протікатиме, скоріш за все, важче і довше – через особливості мікроорганізмів, що викликають застуду влітку і через не завжди правильне лікування чи взагалі його відсутність.
По-перше, варто пити багато рідини, щоб не було інтоксикації, яка влітку особливо небезпечна. Рекомендується пити не менше 1,5 літра рідини на день – найкраще тепле, але не гаряче. Якщо хочеться гарячого чаю, то пийте його вранці чи ввечері, коли трохи прохолодніше і немає загрози перегрітися. Зміцнити імунітет допоможуть сезонні ягоди та фрукти.
