Чи задумувалися ви, звідки береться вода у франківському міському озері? Його наповнюють не лише опади, а й мала річка Млинівка та її притока Радчанка. Через зміни клімату, урбанізацію та масову забудову стан води у цих річках не найкращий. А це безпосередньо впливає й на франківське озеро.
Цю проблему вирішили дослідити франківські науковці – й напрацювали поради, як покращити ситуацію, пише Репортер.
Впливає клімат і урбанізація
Проєкт з комплексної екологічної оцінки річок Млинівка та Радчанка розробили у регіональному відділенні Всеукраїнської громадської організації «Інноваційний університет». А почалося все з ідеї еколога Михайла Микицея, який мешкає неподалік міського озера та річки Млинівка, і на власні очі бачить наслідки урбанізації.
Мало хто знає, що коли у 1954-1955 роках проєктували міське озеро, водний ресурс Млинівки використали для його наповнення, – розповідає Михайло Микицей. – Протягом всіх цих років кліматичні чинники, урбанізація вплинули на те, що води у річці поменшало, деякі джерела, які її наповнювали, пересохли. Через це погіршується якість води у міському озері, сповільнюється водообмін. Я бачу, що джерела, з яких ми колись пили воду, замулюються, заростають. Я все думав: це біля мого дому, я еколог, я мушу цьому зарадити.
Своєю ідеєю дослідити якість води у малих водоймах біля озера Михайло Микицей поділився з експерткою з оцінки впливу фізичних факторів та радіаційної безпеки Тамарою Кундельською, яка запропонувала подати ідею на грантовий проєкт.
Читайте: Тепло з кави. У Франківську гущу переробляють у пелети для котлів та камінів
Ми оформили все у формі грантової заявки і подали на конкурс, який організовує Центр екологічних ініціатив «Екодія» разом з Федеральним міністерством економіки та кліматичних дій Німеччини. Проєкти мали відповідати цілям попередження кліматичних змін на території громад, – розповідає Тамара Кундельська. – Тоді ми вибороли одне з місць, до речі, єдині з заходу України. І отримали фінансування на проєкт, який мали реалізувати протягом пів року.
За час проєкту науковці провели лабораторні дослідження: відібрали вісім проб води, які перевірили загалом на більш ніж 800 показників у лабораторії моніторингу вод західного регіону від Дністровського басейнового управління. Також перевіряли риб на наявність у них пестицидів, дослідили радіаційний фон уздовж берегової лінії та інше.
Будують комплекси – вбивають екосистему
Результати показали, що територія, на якій проводили дослідження, частково забруднена. У воді виявили пестициди, токсичні метали, поліароматичні вуглеводні – але не в критичних концентраціях. Втім, варто зважати, що дослідження проводили наприкінці літа, після паводків, які промили русло. Тож в інші періоди року ситуація могла б бути гіршою.
Читайте: «Хрущовки по-новому». Чому Франківськ втрачає статус комфортного міста
Радчанка – притока Млинівки, тож стан її води теж впливає на міське озеро – і в ній виявили такі ж проблеми.
В уявленні відповідальних органів і населення часто ці річки сприймають просто як струмки. І мало людей знає, що вони впадають у міське озеро, – каже Михайло Микицей. – Зокрема, ми виявили, що в нижній частині течії, де вона проходить по території садового товариства, дачники засипали русло будівельним сміттям. Людям складно донести інформацію, що річку потрібно зберігати, що вона безпосередньо впливає на нас. А крім того, має історико-культурне значення. Колись на ній розташовувалися млини – від цього й назва. Також там були розташовані водяна пилорама і ватно-ватинна фабрика Мендельсона – вони використовували воду у Млинівці, яка тоді була повноводна.
За словами Михайла Микицея, на цих малих річках водяться рідкісні види тварин, навіть червонокнижні. Колись їх було більше, але, коли навколо почали активно зводити житлові комплекси, тварини загинули або змінили місце проживання. Це стосується, наприклад, чорного лелеки, степової чайки, хохулі європейської. Остання тваринка на території України зараз водиться лише у водах Дніпра – а раніше була і в нас.
Колись територія навколо міського озера належала водному фонду. Потім призначення земель змінили – під забудову. Території біля озера – ласий шматок для забудовників, тож воно стало обростати багатоповерхівками. Зокрема, зведення таких ЖК як «Озеро», «Міленіум» і «Калинова Слобода» мало дуже поганий вплив на екосистему озера та річок, що його наповнюють.
Коли будували ці житлові комплекси, всі стави були засипані будівельним сміттям, – каже Михайло Микицей. – Там встановили дренажні стоки, де накопичуються опади. Тож усі ті будівельні відходи, поховані під землею, – токсичні метали, мастила – роками будуть з опадами вимиватися в русло річки. Природоохоронне законодавство забороняє дренажні води у водотоки без очищення. Але там ніякі очисні споруди не встановлені.
Озеро треба берегти
Результатом дослідження став науковий звіт з ілюстраціями та картами. Ним у майбутньому можуть користуватися науковці та навіть забудовники, щоб не погіршувати ситуацію навколо озера ще більше.
Нам цінно було показати актуальність проблеми, – говорить координаторка проєкту, голова регіонального відділення Всеукраїнської громадської організації «Інноваційний університет» Теодозія Яцишин. – Бо що для пересічного мешканця Франківська означає маленька річка, про існування якої він навіть не знає? А ми мали можливість показати, що вона створює умови життя для франківців. Результати дослідження мають і локальний вплив, і загальноукраїнський: можна обмінюватися отриманими результатами з громадами, які мають подібні ситуації. Бо стійкість міських громад багато у чому залежить від малих водотоків.
Ще одна учасниця команди дослідження Галина Грицуляк, експертка з оцінки екологічного стану ґрунтового покриву, агроценозів та біорізноманіття, також працює доценткою кафедри технологій захисту навколишнього середовища та безпеки праці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Вона змогла зацікавити звітом дослідження студентів університету. За її словами, такі проєкти допомагають студентам зрозуміти призначення своєї професії.
Студенти зацікавились і побачили своє майбутнє у дослідженнях, – розповідає Галина Грицуляк. – Вони бачать своє призначення у тому, щоб захистити довкілля від небезпечних речовин, допомогти зберегти біорізноманіття. Усі мають свої напрямки роботи: хтось бере проби ґрунту, хтось досліджує воду в озері, у річці, інші моніторять температуру, щоб досліджувати зміну клімату. Вони знають, для чого сюди прийшли і що вони у майбутньому відповідають за збереження довкілля.
Як каже Руслана Василюк, директорка комунального підприємства «Центр розвитку міста і рекреації», яке опікується зеленими зонами, з проєктом науковців тут знайомі.
Підприємство обіцяє використовувати результати дослідження у роботі, зокрема, щоб дбати про міське озеро.
Малі водотоки – це основні формувальні джерела води до міського озера. І у попередні роки шляхом меліорації, осушення, через забудову прилеглих територій, частина відстійників була осушена і засипана. Це негативно впливає на стан водойм. А наша ключова мета – збереження того, на що ми можемо ще вплинути, – каже Руслана Василюк. – Тож будемо проводити спільні з університетом заходи для збереження цих малих водотоків.
Читайте: Курс на парки. Чому у Франківську мало зелені та як це мали б виправити
Тож майбутнє Млинівки і Радчанки, а, як наслідок, і міського озера залежить від багатьох чинників, кажуть науковці. Але важливо – проводити регулярний моніторинг цих водойм, щоб запобігти погіршенню ситуації.
Майбутнє залежить від швидкості водообміну. Забруднення має властивість самостійно розкладатися у воді. Але влітку, під впливом сонячного світла, вони можуть швидко розростатися і ставати більш небезпечними, – каже Михайло Микицей. – На території озера визначені окремі рекреаційні ділянки. Але їхній стан не є достатньо контрольований, регулярні перевірки не проводять належним чином. Тому цим звітом ми напрацювали схему і дали рекомендації, щоб принаймні стабілізувати ту ситуацію, яка є на сьогодні.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.