Статті

«Віримо, що повернемось додому». Як у Франківську центр «ЯМаріуполь» допомагає своїм

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Уже два роки в Івано-Франківську діє центр «ЯМаріуполь». Тут мешканці наразі окупованого міста Марії можуть знайти допомогу у розв’язанні побутових питань, відвідати культурні заходи та просто поговорити з людьми, з якими ділять спільне горе, пише Репортер.

У Франківську та в районах

Франківський центр «ЯМаріуполь» – один із уже двадцяти по Україні. Він відкрився 30 червня 2022 року, коли перші маріупольці, що рятувалися з окупації, прибували на безпечнішу територію. Тоді центр розташовувався на Грушевського, навпроти будівлі ОВА, а зараз переїхав на Військових ветеранів, 12. Це приміщення більш просторе, яке може вмістити всі послуги, що тут надають. Серед елементів декору – якорі та кораблики, це демонструє тугу за морем.

Спочатку було складно, тому що ми не знали цю громаду, місто. Тож чудово розуміємо, з якими труднощами стикаються люди, які переїжджають у нову локацію, – розповідає директорка франківського центру Ольга Крохмальова. – Перші запити – знайти квартиру, знайти себе в цьому місті, друзів, знайомих, та й елементарно – перукаря. Але тепер ми зосереджені не лише на гуманітарній підтримці, а саме на інтеграції.

У центрі опікуються усіма родинами маріупольців, незважаючи на те, чи мають вони якісь пільги. Головне – щоб людина мешкала в Маріуполі на час повномасштабного вторгнення. Зараз таких в Івано-Франківську 2,5 тисячі – це ті, хто звернувся в «ЯМаріуполь» і повідомив про себе. З них близько 500 дітей.

Ольга Крохмальова

Також на Прикарпатті є ще один центр «ЯМаріуполь», розташований у Калуші.

На вересень ми плануємо проєкт «ЯМаріуполь поруч з тобою», він уже розпочався на Львівщині, а тепер буде й у нас, – каже Ольга Крохмальова. –  Будемо виїжджати у віддалені громади, надавати допомогу там. Можна буде скористатися послугами маріупольского ЦНАПу, юриста, лікаря – або просто поспілкуватися з земляками. Таким чином ми допоможемо тим, хто не може до нас доїхати. Спочатку поїдемо у Надвірну, Коломию та Бурштин.

Читайте: «Хочу поширювати українську»: Анна Соболь про війну, волонтерство та школу українізації

Зараз, за словами директорки центру, маріупольці продовжують прибувати до Франківська, але в невеликій кількості й це переважно внутрішня міграція між містами або повернення з-за кордону. А якщо говорити про центри у Києві чи Запоріжжі, туди й зараз звертаються маріупольці, які щойно виїхали з окупації.

До школи – з рюкзаком

Один з проєктів центру «ЯМаріуполь» – це «Академія майбутніх першокласників». Там діти, які цього року йдуть до школи, здобувають необхідні навички. Зараз заняття відвідують 15 дітей. Але не всі з 1 вересня підуть до першого класу, дехто ще залишається на один рік.

Проблеми знайти школу немає, але ми все одно з цим допомагаємо, – говорить Ольга Крохмальова. – Усі діти, які ось-ось мають іти до школи, влаштовані у навчальні заклади. Також у нас працюють дистанційні школи міста Маріуполь. Якщо дитина бажає, ми готові забезпечити там навчання. Переважно це стосується старших дітей, які хочуть продовжувати вчитися у своєму колективі. Бо батьки першокласників переважно хочуть, щоб діти навчались офлайн – розвивались, спілкувались. У Франківську більше безпечно, тож тут є така можливість.

На кольорових стільцях шестирічки та семирічки малюють, пишуть, вчаться рахувати. Такі заняття проходять тричі на тиждень. Педагогиня з Маріуполя Лариса Кудрявцева закликає всіх до тиші. Жінка працювала у дошкільному закладі Маріуполя аж до самого початку вторгнення, а згодом змогла евакуюватися.

Ми готуємо майбутніх першачків, щоб вони легше адаптувалися до навчання у школі, – каже Лариса Кудрявцева. – Тут формуються математичні навички, триває підготовка до грамоти, читання, письма – все, що включає дошкільна освіта. Нас курує департамент освіти міської ради Маріуполя. Вони й видають нам навчальні матеріали, канцтовари.

Лариса Кудрявцева

Наприкінці серпня дітям обіцяють випускний, вручення дипломів, розваги. За сприяння міської ради Маріуполя, майбутнім школярам також роздали рюкзачки з усім шкільним приладдям.

А старших учнів у центрі готують до складання національного мультипредметного тесту. Такі курси планують проводити щороку.

Стоматолог і манікюр

Також у центрі маріупольці можуть скористатися послугами кравчині, стоматолога, перукаря, зробити манікюр чи відвідати пральню. Стоматолог і перукар – платні, безкоштовно лише для пільговиків. А от манікюр не належить до соціально важливих потреб, тож за нього треба платити всім – але попит все одно високий. Як кажуть у центрі, це теж свого роду терапія.

Побутовий центр «ЯМаріуполь» відкрився у листопаді 2023 року. За 10 місяців роботи відвідувачі отримали у нас близько 5000 послуг, – каже менеджерка центру Анастасія Ратькова. – Наприклад, перукар та майстер манікюру на день обслуговують десь 10-15 людей. Є попередній запис, але приходять і просто без запису.

Крім того, у центрі постійно плетуть маскувальні сітки для військової техніки. Дехто волонтерить, а інші роблять це у рамках суспільно-корисних робіт. «ЯМаріуполь» співпрацює з центром зайнятості, який забезпечує таку послугу для офіційно зареєстрованих безробітних. Так і допомагають ЗСУ, і отримують зарплату. Готові сітки передають бригадам, які воюють на Донецькому напрямку.

Анастасія Ратькова

Ми працюємо на замовлення від військових. Часто просимо тканину – залишки виробництва – у меблевих чи швейних фабрик. А можна приносити незатребуваний одяг кольорів хакі, – каже Ольга Крохмальова. – Також плануємо виготовлення окопних свічок. А загалом, коли людина приходить до нас, то вона може отримати всі послуги – чи волонтерити, чи взяти почитати книжку.

Читайте: Відірвані від моря. Як живуть маріупольці у Франківську (ФОТО, ВІДЕО)

А ще на базі центру працює франківський хаб «Ба і Ді». Жінки й чоловіки старшого віку вивчають комп’ютерну грамоту, роботу з ґаджетами – і теж волонтерять.

Відбудувати Маріуполь

Все ж зараз основний запит маріупольців – це житло. Бо придбати квартиру чи орендувати її в Івано-Франківську – недешеве задоволення.

Спочатку в людей були запити на найнеобхіднішу допомогу, засоби гігієни, дитяче харчування. Ці запити є й зараз, особливо щодо дитячого харчування. Та загалом люди вже можуть себе забезпечити, – говорить Ольга Крохмальова. – А от житло змушені орендувати. Вартість оренди досить висока. Є соціальне житло, яке надає Маріупольська міська рада, але ми розуміємо, що його не вистачає на всіх. Тому це питання потребує вирішення, адже треба, щоб люди залишалися в Україні.

Маріупольці не отримують від держави компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло. Все через те, що воно розташоване на окупованій території, тож спеціальна комісія не може приїхати та зробити обстеження.

Я розумію позицію держави: це тимчасова окупація і вживаються заходи, щоб повернути територію. Але має бути рішення, яке врятує інтереси людей і не допустить зловживання, – каже Ольга Крохмальова. – У Мелітополі стартував пілотний проєкт, де комісія обстежує за супутниковими знімками, чи майно зруйноване. Там невелика кількість заяв, лише кілька будинків – не порівняти з тисячами в Маріуполі. Але сподіваємось, що уряд підтримає, і маріупольці теж зможуть подавати заяви.

Читайте: Музей на крилах. Як Олена Стеценко з Луганщини мріє зробити Долину «містом янголів»

Також центр проводив воркшопи з відбудови Маріуполя. Там Маріупольська міськрада обговорювала з мешканцями, як відновлюватимуть місто після деокупації. Адже, попри те, що більшість освоїлася у Франківську, ніде не буде краще, ніж у рідному місті.

Ми продовжуємо перебувати у стресовій ситуації. І якщо спочатку всі були на адреналіні, то чим довше ця ситуація триває, тим більше вона стискає, ніби пружина, – ділиться Ольга Крохмальова. – Є люди, які з нами від самого початку, але до психолога звернулися лише зараз. Ми любимо Франківськ і дуже йому вдячні, але все одно сумуємо за Маріуполем. Настрій залежить від новин, але надія не згасає. Ми не сумніваємось, що наше місто буде звільнене.

Авторка: Ольга Романська

Матеріали виготовлено в рамках Проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», який впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна) за фінансової підтримки Фонду «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.