Статті

Вірус без кордонів. Чим небезпечний поліомієліт та як захиститися

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

З осені минулого року в Україні спостерігається спалах поліомієліту. Аби зупинити циркуляцію вірусу, який виявили у Рівненській та Закарпатській областях, в країні розпочали додаткову кампанію зі щеплення від поліомієліту.

Та через війну ситуація ускладнилася, бо люди масово почали переміщуватися країною та перетинати кордон. Тому збільшився й ризик передачі поліовірусу, пише Репортер.

Можна сплутати з грипом

Поліомієліт – це висококонтагіозна інфекційна хвороба. Поліовіруси живуть у зовнішньому середовищі, вони доволі стійкі та активні. До організму потрапляють зазвичай через немиті руки, брудну їжу та воду.

«Хвороба є вкрай небезпечною для дітей від шести місяців до п’ятирічного віку, – розповідає лікар-імунолог обласної дитячої лікарні, експерт з дитячої імунології ДОЗ ОДА Галина Бенько. – Вірус вражає сіру речовину спинного мозку, викликає парези та паралічі. Якщо раптом дитина захворіє й матиме серйозний перебіг захворювання, то в майбутньому вона 100% стане інвалідом і пересуватиметься решту життя на інвалідному візку».

Втім, каже Галина Бенько, це не найгірше, що може статися. Поліомієліт здатен викликати параліч дихальних м’язів, і людина помирає протягом кількох годин. Врятувати й підтримувати життя в таких випадках можливо, лише штучно підтримуючи процес дихання.

Хвороба ще й небезпечна тим, що в абсолютній більшості випадків носіїв поліомієліту, які поширюють його, неможливо виявити вчасно – через відсутність взагалі будь-яких ознак хвороби.

«Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом може тривати від 4 до 35 днів. При цьому прояви хвороби можуть бути різними, – говорить Галина Бенько. – У більшості випадків хвороба протікає безсимптомно. Також вірус може проявитись як вірус грипу. Тобто може бути нежить, підвищена температура, незначні болі в горлі.

Перший, дуже серйозний, симптом – коли дитина зранку прокидається і не може стати на ніжки. Такі діти одразу потраплять до стаціонару, за ними спостерігають неврологи, інфекціоністи, імунологи. Дитина обстежується на наявність поліомієліту, потім зразки лабораторного обстеження передаються в Київ. Якщо наявність вірусу поліомієліту підтвердили в Києві, то далі зразки відправляють за кордон для підтвердження чи спростуванні діагнозу у референс-лабораторії ВООЗ. У світі таких є всього п’ять».

Ліків не існує

Єдиним захистом від поліомієліту є вакцинація. В Україні вакцинація проти поліомієліту входить у перелік обов’язкових гарантованих державою щеплень, які можна зробити у державних поліклініках безкоштовно й згідно з календарем щеплень.

Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, дитина має отримати шість доз вакцини від поліомієліту.

«Щеплення проти поліомієліту роблять діткам фактично з двомісячного віку, – розповідає імунолог. – За календарем, дитина отримує вакцину у два, чотири, шість, вісімнадцять місяців, а потім у шість і 14 років. Повна вакцинація захищає від вірусу на всі 100%. Якщо дитина пропустила щеплення з якихось причин, то батькам потрібно звернутися до сімейного лікаря чи педіатра і можна довакцинуватися в будь-який час. На сьогодні, всі вакцини є в наявності».

Застосовується два основних види поліомієлітної вакцини: жива поліомієлітна вакцина (ОПВ) та інактивована (ІПВ). Перша містить у собі штучно ослаблені та змінені живі віруси поліомієліту. Ця вакцина випускається у вигляді пероральних крапель (краплі проти поліомієліту). Друга вакцина у своєму складі має убиті віруси поліомієліту та вводиться ін’єкційно, за допомогою уколу в стегно. І та, й інша вакцини містять у собі всі наявні типи вірусу поліомієліту, яких налічується три.

«Раніше всім діткам робили щеплення оральними крапельками. Тобто, «живою» вакциною, – говорить Галина Бенько. – Та вже минуло багато років, як український календар щеплень адаптували до світових стандартів, і наші дітки отримують перші два щеплення інактивованою вакциною, яка є абсолютно безпечною для дитячого організму, а третє і всі наступні – крапельками».

У дорослому віці вакцинацію проти поліомієліту проводять тільки в тому випадку, якщо людина з якихось показників входить у групу ризику по зараженню хворобою.

До групи людей з високим ризиком захворюваності на поліомієліт належать:

  • люди, які подорожують до країн, де трапляються епідемічні спалахи поліомієліту (Нігерія, Афганістан, Пакистан);
  • люди, які є співробітниками наукових лабораторій, в яких проводяться роботи з вірусом поліомієліту;
  • персонал медичних установ, що контактує з пацієнтами, у яких підозрюється або діагностований поліомієліт.

Для дорослих пацієнтів, що входять у цю групу ризику, та не отримували вакцину проти поліомієліту в дитинстві, графік щеплень проти поліомієліту виглядає наступним чином:

  • перша доза вводиться в будь-який час;
  • друга доза – після закінчення 1-2 місяців;
  • третя доза – після закінчення 6-12 місяців.

«Ми приділяємо особливу уваг захисту від цієї інфекції, бо поліомієліт є дуже тяжкою хворобою. – каже Галина Бенько. – Весь світ зацікавлений в тому, аби ліквідувати поліомієліт на планеті, як це свого часу відбулося з натуральною віспою».

Що передувало додатковій вакцинальній кампанії від поліомієліту?

Восени минулого року в Україні був зареєстрований спалах поліомієліту. Тоді через хворобу півторарічна дитина на Рівненщині отримала параліч, ще 19 були контактними та мали безсимптомний перебіг інфекції. Згодом захворіла 12-річна дитина з Тячівського району – дівчинка отримала параліч І типу. Після цього на Закарпатті виявили поліомієліт ще у чотирьох контактних дітей.

У січні цього року у Закарпатській області підтвердили ще один випадок вірусу. Дворічна дитина мала ознаки ослаблення рухової активності м’язів ніг. Наявність поліовірусу у зразках біоматеріалів малюка підтвердила референс-лабораторія Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у Гельсінкі.

Усі хворі діти не мали планових щеплень від поліовірусу.

Авторка: Ірина Гаврилюк

Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні