Волонтери з майстерні з виробництва дронів Seraphym впевнені: зараз чи не кожному українцю, який перебуває в тилу, час навчитися збирати дрони, адже у цих апаратах є постійна потреба на передовій.
Засновник майстерні Святослав Феденько почав збирати дрони рік тому, спочатку навчався по відео. Зараз у майстерні Seraphym виготовляють близько 150 дронів на місяць, пише Репортер.
Від чотирьох тижнів до двох годин
Ідея робити дрони з’явилася у Святослава Феденька минулої осені. У чоловіка – дві гуманітарні освіти, з технікою раніше справи не мав. Тож спочатку навчався за допомогою відео на Youtube.
Технічного досвіду у мене не було, ніколи не цікавився електрикою. Але у вересні минулого року купив перші інструменти і почав працювати вдома, – розповідає Святослав Феденько. – Тоді купив перші компоненти, далі їх спалив – закоротив перший польотний контролер, бо у мене взагалі не було розуміння, як це правильно робити. А потім навчився. Для порівняння: виробництво першого дрону в мене зайняло майже чотири тижні, зараз я можу його зібрати за дві години.
Далі до Святослава долучилися його друзі, а вже у січні 2024 року запрацювала майстерня з виробництва дронів Seraphym. Починали вчотирьох, а зараз там працює понад 30 людей. До речі, є й дівчата. Вони, за словами Святослава Феденька, справляються не гірше за хлопців.
Читайте: Що там в небі? Франківець Михайло Тутов робить прилади РЕР для побратимів
Зазвичай ми запрошуємо тих, кому довіряємо, бо дрони – це специфічна тематика. Будь-якого з вулиці долучати не можна, бо деякі речі в цій роботі не розголошуються, – каже волонтер. – Загалом у нас працює близько 30 людей, але все залежить від ситуації. Ми приходимо після роботи, десь з 18:00, і до півночі збираємо дрони. З часом люди втомлюються, тож їм потрібні перерви, але стараємось триматися у сталому складі.
Все ж, долучатися можна, навіть якщо немає досвіду. У Seraphym обіцяють всього навчити, якщо є бажання і безкорисна мета – допомагати ЗСУ на волонтерських засадах.
Відео з відпрацювань дрона від військових:
Дрони за кешбеки
У виробника звичайні семидюймові дрони коштують близько 20 тис грн. Волонтери з майстерні Seraphym роблять такі за 10 тис грн. Але для цього потрібно докласти зусиль.
Усі компоненти ми купуємо на AliExpress. В Україні, на жаль, немає достатньо виробників, – говорить Святослав Феденько. – Зазвичай, ми чекаємо розпродажів, дуже уважно стежимо за цим. Кожна зекономлена волонтерська гривня – це можливість закупити більше дронів на фронт. Часто людей дивує, наскільки менше ми витрачаємо, використовуючи ті самі якісні компоненти. Але це величезний процес, і він доволі складний.
Читайте: Drone Manufactura – як під Франківськом збирають FPV-дрони
Це ціла наука, бо ми економимо на кешбеках, бонусах, застосовуємо промокоди. На початку місяця, коли з’являються промокоди, тож наша команда сидить з 1 по 3 ночі й робить закупи, – розповідає волонтер Віктор Дзеньків. – Коли ці всі кешбеки повертаються на банку, виходить ще два-три дрони.
Віктор Дзеньків теж не має технічної освіти і ніколи сильно не цікавився технікою та паянням. Втім, також вирішив долучитися до корисної справи і зараз збирає дрони. А ще займається волонтерськими зборами.
У мене ця ідея вже була в голові, але якось бракувало сміливості, часу. Але Святослав мене запросив – і понеслося. А раніше ніколи не думав, що можу тримати паяльник, – говорить Віктор Дзеньків. – Також я координую збір коштів. Намагаємось залучати бізнес – як великий, так і малий. А також – традиційно збирати донати.
Переважно волонтери намагаються збирати по 500 тис грн, з яких потім закуповують компоненти. Робити закупи на більшу суму не має сенсу, адже тоді на митниці доводиться платити податок.
Треба починати всім
В основному в майстерні Seraphym забезпечують дронами три підрозділи: 10 окрему гірсько-штурмову бригаду «Едельвейс», 68 окрему єгерську бригаду імені Олекси Довбуша і бригаду швидкого реагування Національної гвардії України «Рубіж». Інколи звертаються і з інших бригад. Але до запитів незнайомих військових чи волонтерів ставляться серйозно.
Коли до мене приходять волонтери і я озвучую всі аспекти, люди часто кажуть, що легше купити. Бо, щоб зробити для військових більше, дешевше, але не втратити якість, треба заморочитися, – каже Святослав Феденько. – По-перше, процес займе щонайменше півтора місяця. Далі треба долучатися – приходити і складати дрони. Тож це не так просто. Інше питання – дрони мають бути відправлені в підрозділ, де є ефективні пілоти. Ми вкладаємо в наші вироби половину доданої вартості й мені хотілось би, щоб наша робота була ефективно використана. Звісно, якщо потрібні тренувальні дрони, ми можемо їх зробити.
Загалом у місяць виготовляють близько 150 дронів. Потім обов’язково їх випробовують, спочатку в закритому приміщенні, далі – на вулиці.
Випробовуємо в ангарі, бо у закритих приміщеннях польоти не заборонені. Але беремо й час від часу дозвіл на польоти на відкритому просторі – робимо запит для громадської організації в СБУ, – каже Святослав. – Нам дозволяють провести випробування у певний час у конкретному місці.
Усіх небайдужих волонтери закликають слідувати їхньому прикладу і теж починати опановувати виробництво дронів. Спочатку – пробувати збирати самостійно, потім відправити готовий виріб тому, хто вже має досвід і зможе його протестувати. Своєю чергою, в Seraphym обіцяють допомогти з порадами.
Якщо подивитися відео з російських каналів, там в старших класах на уроках праців, в університетах молодь збирає дрони. А нам натомість інколи кажуть: «Не розказуйте публічно про виробництво, бо у Франківськ ракета прилетить». Насправді у нас це теж має бути масово, – каже волонтер. – Я сподіваюся, нам вийде створити місцеве ком’юніті на рівні Франківська, щоб таких осередків як наш ставало більше. Я можу підказати, навчити. Але є певні вимоги до передачі знань: це не має стати бізнесом для заробітку.
Долучитися до корисної справи можна фінансово – підтримати наявний збір за посиланням.
Авторка: Ольга Романська
Стаття створена за підтримки проєкту стипендій програми «Голоси України» в рамках ініціативи Ганни Арендт, яка реалізується Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини. Фонд жодним чином не впливає на контент і не несе за нього відповідальність.
