В Івано-Франківську – знову скандал щодо забудови навколо міського озера. На території садового товариства «Дружба» компанія «Ярковиця» планує побудувати новий житловий комплекс.
Мешканці будинків довкола цієї ділянки протестують проти чергової забудови, пише Репортер.
Шістнадцятиповерхівки поміж особняків
Дозвіл на розроблення плану забудови території у садівничому товаристві «Дружба» затвердили на сесії міської ради 20 червня 2024 року. Детальний план території, оприлюднений на сайті франківського департаменту містобудування та архітектури, охоплює 13 ділянок, розташованих на вулиці Джерельній у селі Крихівці, загальною площею 0,9531 га.
Досі цільовим призначенням цих ділянок було – «для індивідуального садівництва». Втім, за проєктом, його планують змінити на інше – «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».
На цій території, як повідомили на громадських слуханнях, що пройшли 23 січня, забудовник планує спорудити житловий комплекс із шести будинків, найвищі сягатимуть 16 поверхів.
Читайте: З малих водойм – велика. Як франківські науковці рятують річки, які живлять міське озеро
Забудова не поширюється на землі комунальної власності чи зелені зони. Тому внутрішні проїзди, дитячі майданчики – все запроєктовано на землі приватної власності, – каже керівниця проєктної організації з розроблення детального плану території Галина Шикман. – Своїми проєктними рішеннями ми діяли у дозволених рамках. Поки що це – тільки проєкт, де ми визначаємо граничні норми. Наразі пропонуємо першу частину комплексу з поверховістю 8-10 поверхів, а другу – 13-16 поверхів.
За словами Галини Шикман, вони керувалися генеральним планом села Крихівці, затвердженим у 2018 році. За ним уся ця територія визначена як землі житлової забудови. Вона може включати як індивідуальну садибну забудову, так і багатоквартирну.
Згідно з містобудівною документацією, яка визначає перспективу розвитку населеного пункту, там уже передбачена багатоповерхова забудова. На мою думку, цей проєкт вписується в наявну забудову території, – говорить Галина Шикман.
«Зроблять благоустрій»
Багато мешканців, які мають власні будинки на території садівничого товариства «Дружба», проти багатоповерхівок, які можуть вирости поруч з їхнім житлом.
Умовно тисяча людей, які купили там землю, можливо, цього б не робили, якби знали, що по сусідству буде десяти- чи шістнадцятиповерхівка. Тобто інтереси усіх нас, хто живе там десятки років, і інтереси однієї людини – забудовника – стоять зовсім на різних щаблях? – говорить місцева мешканка Тетяна Бабій. – Ти купуєш, вкладаєш пів свого життя, всі кошти, які заробляєш, і які міг би віддати дітям чи відпочити, а через рік-два приходять і будують поруч багатоповерхівку. Чому ми не захищені від цього як громадяни?
За словами людей, єдиний компроміс, на який вони готові піти, – це таунхауси, а не багатоповерхівки.
Також на громадських слуханнях були й ті, хто виступав за будівництво. За їхніми словами, забудовник допоможе облаштувати нормальні дороги та інфраструктуру.
Читайте: Поганий сервіс, задорога комуналка. Куди скаржитися прикарпатцям, якщо їхні права порушили
Треба було на збори садового товариства запросити забудовника, – каже власник одного з будинків на території товариства Геннадій Царапкін. – Забудовник думає, щоб нам було добре, щоб нам зробили якийсь благоустрій. Я 13 років там прожив і ходив тими вулицями в ґумаках.
Власником земельних ділянок, на яких планують збудувати новий ЖК, є Роман Балагура, син забудовника Василя Балагури – брата покійного Володимира Балагури. Родині належить компанія «Ярковиця».
Ми зібралися тут, щоб знайти спільне рішення, – каже Василь Балагура. – Два-три роки тому ми почали купувати землі у садовому товаристві «Дружба». Спочатку було декілька ділянок, потім люди захотіли продати нам ще. Далі ми вирішили розробити детальний план території, подали документи у відповідні органи. Розширюватися ми не плануємо, будуватимемо тільки на цій території, яка є у нашій приватній власності.
Загроза підтоплення
Як пояснює гідрогеолог, провідний хімік лабораторії моніторингу вод Західного регіону Дністровського басейного управління водних ресурсів Михайло Микицей, який мешкає на вулиці Ленкавського, неподалік майбутньої забудови, будівництво може зашкодити довкіллю і розташованим поруч будинкам.
Поряд із забудовою розташоване стокорегулювальне русло річки Млинівка, водозабір якої забезпечуються для постачання найбільшої водозабірної водойми Івано-Франківська – міського озера, – каже Михайло Микицей. – Чи проводили проєктанти оцінку впливу забудови на екологічну ситуацію? Чи враховували можливість паводків? Наприклад, 15 липня 2024 року стався пік паводку, який переповнив усі водопропускні мережі й вода мало не залила ЖК «Озеро», розташований поруч. Є ризики підтоплення усієї території, у тому числі мого будинку, розташованого нижче за течією.
У регіональному відділенні Всеукраїнської громадської організації «Інноваційний університет» за участі Михайла Микицея минулого року навіть розробили проєкт з комплексної екологічної оцінки річок Млинівка та Радчанка, які протікають на цій території. Як писав “Репортер”, згідно з оцінками проєкту, урбанізація вплинула на те, що річки в останні роки пересохли. Через це у міському озері сповільнюється водообмін, а джерела, з яких колись текла питна вода, замулюються.
Читайте: Не тільки переходи. Чому Франківськ має стати більш доступним
Також на цих річках водяться рідкісні види тварин, навіть червонокнижні. Зведення таких ЖК як «Озеро», «Міленіум» і «Калинова Слобода» мало дуже поганий вплив на екосистему озера та річок, що його наповнюють.
Підсумки громадських слухань опублікують на сайті департаменту містобудування і архітектури Івано-Франківська протягом двох днів. За словами першого заступника директора департаменту Ігоря Мусіловського, надалі у міській раді прийматимуть рішення щодо того, чи затвердити план забудови. У забудовника пообіцяли, за можливості, врахувати зауваження мешканців. Але ті натомість висловили недовіру до таких обіцянок.
За словами Михайла Микицея, незгодні з забудовою готують звернення до Держпродспоживслужи, департаменту економічного розвитку, екології та енергозбереження, а також інших інстанцій.
Авторка: Ольга Романська
