Поламаний російський автомат, троянда, яку скувало льодом на клумбі біля літака у Бахмуті, пробита російська каністра з-під Бородянки. Ці шматки війни лягли в основу сувенірів від військових і волонтерів. Робили їх суто для себе, як пам’ятку, але готові продати заради допомоги фронту, пише Репортер.
Мапа України з’явилася спонтанно. Хтось із нас знайшов оцей розбитий російський автомат. Ми подивилися, що до використання він більше не придатний. І що з нього можна зробити якийсь сувенір, – розповідає Дмитро Банах, волонтер і очільник ГО «Промінь-ІФ. Він з тих, хто займається цією справою з 2014 року.
І ми вирішили його залити у смолу, бо нам сподобалися вироби зі смоли, які ми бачили в інтернеті. Чого саме карта? Бо розміри підходили, – пояснює Банах.
Автомат, запевняє, абсолютно безпечний – мало того, що підібрали його вже не робочим, потім ще спиляли бойок і залили ствол оловом.
Ще там є два чи три вражаючих елементи російського «Смерчу», це з одної із наших поїздок. Транспортні засоби наші побило вщент, а ми якимось дивом лишилися живі. Там є гільзи, кулі, це з-під Авдіївки, з бойових позицій. Де Крим – написали ЗСУ, бо впевнені, що рано чи пізно нашими Збройними силами Крим буде звільнено. От така карта вийшла. Трошки попрацювали над нею – всі, навіть я щось там тер, що хлопці доручили, – посміхається Дмитро Банах.
Це робота не однієї людини, продовжує розповідь. Це роблять наші хлопці, які воювали і ще воюють.
Це люди, з якими дружимо, спілкуємося, займаємося однією справою з 2014 року. Грубо кажучи, група друзів. Це вийшло абсолютно спонтанно. Побачили в інтернеті, що хтось там щось продає таке навколовійськове. Попробували і таке получилося. Це не значить, що хтось буде робити це постійно. Ці речі ніхто штампувати не буде.
Хто був у Бахмуті, той знає, там є такий відомий літак, а біля нього красива трояндова клумба. І в одну з наших поїздок, не в крайню, не скажу, точно в котру – були перші морози після дощу і троянди покрило льодом. Одну ми зрізали для того, щоб сфотографувати. І так вона у нас і лишилася, – продовжує Дмитро Банах.
Вдома вирішили її теж залити смолою. У виробі є ще декілька елементів, все підібрано в районі Бахмута.
Ми постійно звертаємо увагу на такі речі, – каже він. – Десь можна бачити лиш суцільну багнюку, а десь – красу серед багнюки.
«Подарунок логіста» – це насправді подарунок, який хлопці зробили Дмитру Банаху на день народження. Російська каністра валялася у них ще з-під Бородянки. Каже, взяли її тоді, бо виглядала візуально цілою, а з пальним там весь час були проблеми, треба було з собою возити. На ділі каністра виявилася пробитою.
Але хлопці якось її в мене побачили, кажуть, дай запаяєм. І от принесли на день народження таке, – каже волонтер.
А попільничку зробили з розбитої залізної кулі. Щоправда, розбита вона була не так естетично. Дорозбили до решти, поклали різні патрони, квіти й залили смолою.
Робили все це для себе, а ідея з продажем виникла уже пізніше.
От хлопці кажуть, люди постійно помагають, шукають щось для нас, можливо, хтось би хотів щось таке придбати. А за ті кошти можна було щось для фронту купити, – пояснює Дмитро Банах.
Додає, що, звісно, у них завжди є відкриті запити від бійців. От зараз купують бус на 20 людей для зенітників. Ще лафет хлопцям треба купити для перевезення їхніх поламаних чи ушкоджених машин. І постійні потреби – термобілизна, рукавиці, одяг, дрони, мавіки, продукти. Тобто витрачати точно є на що.
Правда, з ціною на ці вироби теж не просто. Банах каже, напевно, людина, яка захоче придбати, має сама визначити вартість.
Ми для себе чисто теоретично розуміємо вартість матеріалів, які витратили на це. Це десь 18 тис грн, – пояснює він. – Але як оцінювати роботу, як оцінювати те, що всередині. Це не речі, які купили в Метро чи Епіцентрі.
Каже, має розуміння, що вартість матеріалу, то стартова ціна. А далі своє слово має сказати покупець. Бо якщо людина не розуміє, що це, для чого, куди підуть її гроші, то їй ця річ не потрібна.
Воно все нам дороге, як пам’ять, залишиться у нас, то залишиться у нас, – підсумовує Дмитро Банах. – Бо ці речі не планується робити на постійній основі. Може, колись комусь з хлопців ще прийде в голову якась ідея і він захоче з нею попрацювати, а може і не прийде. Головне, аби лиш живі здорові були.
Кого зачепили вироби, придбати можна – ТУТ.
Авторка: Женя Ступ’як
Comments are closed.