Усі люблять слухняних собак.
Дехто займається їх вихованням особисто, інші йдуть до кінологів. І часто з першого разу нічого не виходить, але тут потрібна впертість. А головне – господар мусить займатися разом з твариною, пише Репортер.
Навчити можна всіх
«Коли ви берете собаку, то спершу з ним треба займатися самому, – говорить кінологиня Анастасія Чайковська. – Якщо, наприклад, пес породистий, з усіма паперами, то можна починати з трьох місяців. Тут також треба розуміти, чи потрібен дресирувальник, чи хендлер, тобто людина, яка готує собаку до виставок. Потрібно визначитись, чи господар хоче навчити пса на полювання, на службу чи просто для комфортного життя».
Розмаїття підготовки у кінологічному спорті також велике: аджіліті (біг з перешкодами), дог-фрізбі (заняття з тарілкою-фрізбі), дог-пуллер (вправи з кільцем-пуллером). Пес може брати участь у змаганнях – як професійних, так і любительських.
Читайте: Сонячна незалежність. Чи вигідно на Прикарпатті встановлювати панелі та скільки це коштує
«Жодна собака не зрозуміє, чому в понеділок він може вистрибувати на ліжко, а у вівторок ні, – каже Анастасія. – Для них є чітко «так» і чітко «ні», це треба знати. Поки песик ще малий, то можна консультуватися з кінологом по телефону. Так само, якщо людина вже вирішила йти на тренування, то із собою потрібно мати їжу, щоб задобрювати тваринку – так вона має більшу мотивацію».
За її словами, найкраще для занять підійде їжа, яку собака не вживає щодня. Наприклад, якщо господар годує її кормом, то для уроків підійде їжа зі столу – ковбаса, м’ясо, сосиски тощо.
«Пса не варто годувати перед тренуванням 5-8 годин, тобто треба довести до голоду, – говорить Чайковська. – Найкраще – просто не давати нічого їсти з вечора. Але з собою на заняття взяти мисочку для води. З амуніції потрібен звичайний повідок з ошийником на 2-3 метри. Не варто купувати різні розтяжки, бо тоді собака не розуміє команди «поряд». Тренер натягує повідок і змушує йти до нього, а це збиває з пантелику. Тваринка почувається некомфортно, не слухається. Аналогічна ситуація з нагрудниками».
Якщо песик маленький, то кінологиня рекомендує займатися три рази на тиждень. Цього достатньо, адже тренери дають ще домашні завдання. Також усі уроки мають бути у присутності господаря.
«Із маленькими собаками не можна займатися з великими проміжками, бо вони тоді просто забувають, – каже Анастасія. – Тренування мають тривати не більше 40 хвилин. Собачкам важко сконцентруватися на чомусь одному, бо постійно хочуть гратися. В такому режимі треба займатися десь до року. З досвіду скажу, що навчити можна будь-якого собаку будь-якого віку».
Анастасія Чайковська проводить тренування на стадіоні «Рух» або ж біля нього, на майданчику. Вартість одного тренування – 150 грн. Записатися можна за номером: 066 422 62 21.
Проблема – в людині
«Я беру на тренування собачок у віці 4-6 місяців, бо тоді вони вже пройшли «домашній карантин», повноцінно гуляють надворі та мають добру координацію, – говорить кінологиня Любомира Бажалюк. – У такому віці пес може ходити на повідку, повторювати вправи по кілька разів, а не погралася і спати. З такими можна працювати до години часу. Та й у такому віці добре все починати, бо тварина ще не встигла набути негативних звичок, а характер на стадії формування».
Починати займатися, за її словами, найкраще у звичному для собаки місці – на закритих майданчиках, вдома, на подвір’ї. Через кілька занять пес уже спокійно виходить на чужу територію з тренером і не боїться.
«Часто люди самі не знають, чого хочуть від собак, – сміється пані Любомира. – Наприклад, ви живете за містом, довкола поле, ліс, хочеться з комфортом гуляти: відпустити пса і знати, що він повернеться. Інший хоче возити свою собачку на змагання, а там багато псів, людей, різні звуки, постріли. Тому господарю треба з самого початку визначитися, бо до кожного типу дресирування свій підхід. Найчастіше, що я роблю – це просто вчу собаку чемності. Люди просять, аби тварина вміла відгукуватись, підходила по команді, сиділа, далеко не відбігала. Але в будь-якому разі до кожного пса має бути індивідуальний підхід».
Читайте також: Село і вірус. Як Котиківка воює сама та допомагає цілому району (ФОТО)
Межі за віком, коли навчити вже неможливо, просто немає. Навіть 10-12 років пса можна навчити нових трюків або відучити від поганих звичок. Буває, що пес хитрує й тільки перед тренером цього не показує. Але з часом і це проходить.
«Я давно перестала ділити собак не породи, – каже Бажалюк. – Звісно, є відмінність – малі й великі. Менші завжди спритніші. Більші швидше втомлюються, встав, сів, встав – вже спати хоче. В мене, наприклад, була жінка, що жалілася на собаку, при чому це було цуценя – кидалось на людей, а кожна прогулянка була пекельною. Я бачила, що вона справді хоче змінити ситуацію, тож рівно за сім днів собака вже була слухняна. Тоді жінка сказала, що не займалась з нею до цього, закривала очі на різні ситуації і в кінці зрозуміла, що проблема була в ній самій».
Абонементів у пані Любомири нема, оплата лише за разове заняття – від 150 до 400 грн, залежить від пса. Телефон: 099 003 10 95.
Тільки з господарем
«Часто апетит приходить під час їжі, і люди, що спершу хотіли навчити собачку лежати й сидіти, через рік їдуть на змагання та навіть виграють різні медалі, – говорить регіональна суддя з дог-пуллеру Наталія Ніконорова. – Тому важливо знати з самого початку – для комфорту чи для спорту. В нас ще, до речі, є таке визначення як «собака-компаньйон», навіть сертифікат видають. Пес разом із господарем чи тренером здає певний норматив. Корочка означає, що тварина може спокійно перебувати в місті, знає усі базові команди, може їхати у транспорті, тобто чемна та слухняна. Такий сертифікат може навіть взяти господар собаки, що не має породи».
За словами Ніконорової, пса завжди треба порівнювати з дитиною – що навчиш, так і буде. Тому, перш ніж вчити базовим командам, потрібно встановити певні правила у своїй оселі. Починати займатися з собакою потрібно з дня її присутності в домі.
«Завжди потрібен індивідуальний підхід, – наголошує пані Наталія. – Якщо пес собі грається чи зайнятий чимось своїм, то не варто змушувати щось робити, бо результату не буде. Усе робиться покроково, і собака за рік, наприклад, може відгукнутися до вас метрів за 100. Але до того часу бажано далеко не відпускати. Треба впевнитися, що все відпрацьовано ідеально. Бо навіть така дрібниця, як одна команда, може врятувати собаці життя на дорозі».
За її словами, господар у 100 % випадків має бути присутнім на всіх заняттях. Важливо не лише те, що собака виконує команди кінолога, але й робить усе, що каже господар.
«Якщо мені запропонують великі гроші й попросять зробити щось надважке, то я це зроблю. Наприклад, навчу трюку, який важко робити фізично для самої собаки, – пояснює Ніконорова. – Та якщо людина таке просить, а самої немає на заняттях, то це не має сенсу. Я можу відмовитися від собаки, якщо господар хоче чогось неможливого, але це рідкість. Наприклад, неможливо якогось сенбернара навчити швидко бігати чи високо стрибати – це шкодить його здоров’ю. Так само це стосується собак, у котрих є зайва вага. Для початку я відправляю людей до ветеринара, а потім можемо займатися. За цим, у першу чергу, має слідкувати господар, адже це його тварина».
Інтервал між тренуваннями підбирається індивідуально і це може бути навіть система у 10 коротких занять на один день. Ціна одного тренування – 100 грн. Телефон: 097 165 75 97.
Автор: Богдан Мисюк
Comments are closed.