Уже понад рік українці живуть у режимі постійного стресу – страх за близьких на фронті, економічна невизначеність, щоденна загроза життю через ракетні обстріли. А до того була пандемія і хвилювання за власне здоров’я.
Здається, ми вже звикли до таких умов і не зважаємо на хвилювання. Але хронічний стрес залишає серйозні наслідки, пише Репортер.
Інсульт – головна загроза
Як каже завідувачка відділення цереброваскулярної патології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні Галина Хлібейчук, за минулий рік інсульт став першою причиною смертності українців, обігнавши онкологічні захворювання. На Прикарпатті теж діагностували на 450 пацієнтів з інсультом більше, ніж позаминулого року.
Чому ми говоримо у першу чергу про інсульт? Бо це найбільш інвалідизуюче захворювання з усіх, – каже Галина Хлібейчук. – Стрес – одна з причин його виникнення. Бо на фоні стресу виділяються гормони, які стимулюють роботу серцево-судинної системи, внаслідок яких підвищується артеріальний тиск, який впливає на інші органи й системи. А ще, коли людина відчуває стрес, весь організм працює у вимушеному ритмі. Тоді вона перестає пити ліки від хронічних хвороб і вони починають проявлятися.
Інсульт трапляється не лише у старшому віці. Як повідомляє спеціалістка, зараз 40% усіх пацієнтів обласної лікарні з цією хворобою, – працездатного віку. Це високий показник.
У нас зараз лежить 43-річний чоловік, який на роботі відчув, що у нього ослабли праві кінцівки, але подумав, що це перевтома, – розповідає Галина Хлібейчук. – Прийшов додому, ляг, думав – поспить і буде легше. А зранку вже був паралізований і звернувся до нас запізно. Під час інсульту є так зване вікно терапевтичних можливостей – 4,5 години. Це проміжок часу, за який можна провести спеціальну процедуру – тромболітичну терапію. Вона розчинить тромб, який перекрив судину – йдеться про ішемічний інсульт.
Якщо встигнути провести тромболітичну терапію, можна досягти повного відновлення. Тому, запідозривши у себе чи інших ознаки інсульту, треба негайно телефонувати у швидку допомогу, яка довезе до спеціалізованого медзакладу, де проводять цю процедуру.
Читайте: Як ми навчились жити з війною або Про адаптацію, біль і злість
Ознаки інсульту:
- раптове перекошування обличчя, зміщення вниз кутика рота чи ока – асиметрія лиця;
- слабкість або заніміння руки чи ноги, чи коли разом німіють обидві кінцівки – верхня і нижня;
- раптове погіршення зору;
- раптове запаморочення;
- порушення вимови чи загалом мовлення;
- порушення функції ковтання;
- сильний головний біль, що супроводжується одним із перерахованих симптомів.
Стрес – як наслідки
Хронічний стрес може призвести не лише до інсульту. Є багато «легших» симптомів, від яких зараз часто страждають люди. Зокрема, безсоння, головні болі, дратівливість.
У Європі та інших розвинених країнах люди звикли звертатися до психологів. У нас більшість вважає, що ми самі можемо справитися з нашим організмом. Але насправді наша нервова система не така міцна, як ми думаємо, – говорить Галина Хлібейчук. – Тому люди часто звертаються спочатку до невропатологів. А ті вже скеровують на консультацію до психолога або ж приписують медикаменти. Тут важливо не приписувати собі ліки самостійно і не починати пити ліки, які п’є сусід, і думати, що вони допоможуть тобі. Таке самолікування дуже небезпечне, воно не допоможе, а тільки загострить процеси, які вже запустилися в організмі.
За словами Галини Хлібейчук, найгірший для організму – хронічний стрес. Він погано піддається лікуванню й допомогти стає дуже важко.
Читайте: 10 відповідей на запитання франківців про щеплення дошкільнят і школярів
У такому випадку все закінчується госпіталізацією пацієнта, – говорить лікарка. – Рано чи пізно хронічний стрес приводить до ускладнень. Під час стресу кожен орган реагує по-своєму, а в першу чергу ті, де уже є «слабинка». Порушується обмін речовин, підшлункова теж працює у надмірному режимі, з’являються стресові гіперглейкемії, які потім можуть перейти у діабет. Також метаболічні розлади, стресові виразки – або від переїдання, або від недоїдання.
Що робити під час стресу
У міністерстві охорони здоров’я опублікували 10 корисних продуктів, які позитивно впливають на нервову систему.
Тож, «заїдати» стрес можна такими продуктами:
- Субпродукти (печінка, серце, нирки та інші органи тварин, які вживаємо в їжу). Вони є багатим джерелом вітамінів групи В, які беруть активну участь у виробництві дофаміну й серотоніну, що допомагають регулювати настрій і покращувати його. Шматочок яловичої печінки (85 грамів) забезпечує понад 50% добової норми вітаміну B6 і фолієвої кислоти, понад 200% рибофлавіну й понад 2000% вітаміну B12.
- Яйця. Вони містять багато вітамінів, мінералів, амінокислот та антиоксидантів, необхідних для здорової реакції на стрес. Особливо – вітамін В4, який відповідає за загальне здоров’я мозку і, як свідчать дослідження, захищає від стресу. Джерелом вітаміну В4 також є субпродукти, капуста, соя та шпинат.
- Жирна риба (лосось, скумбрія, сардини, форель та оселедець). Вона багата ненасиченою жирною кислотою омега-3, яка впливає на когнітивні функції та сприяє психічному здоров’ю. Рекомендується вживати 2-3 порції жирної риби на тиждень, але не більше, адже дисбаланс омега-3-6-9 може збільшити ризик розвитку розладів настрою та підвищення тривожності.
- Петрушка. Вона насичена антиоксидантами, які нейтралізують вільні радикали й захищають наші клітини від окислювального стресу. Вчені пов’язують його з багатьма захворюваннями, зокрема з психічним розладами — депресією та тривогою.
- Часник. Він містить багато сполук сірки, які сприяють підвищенню рівня глутатіону. Цей антиоксидант стоїть у першій ліній захисту організму від стресу. Дослідження доводять, що він зменшує симптоми тривоги та депресії.
- Тахіні. Це кунжутна паста, яка є чудовим джерелом амінокислоти L-триптофану. Вона бере участь у синтезі нейромедіатора серотоніну, який покращують настрій.
- Насіння соняшника. Воно є ще й класним джерелом вітаміну Е, магнію, марганцю, селену, цинку, вітамінів групи В й міді.
- Броколі. Раціон, багатий на хрестоцвітні овочі (наприклад, броколі чи цвітну капусту), може знизити ризик розвитку деяких видів раку, серцевих захворювань та психічних розладів, зокрема депресії. Хрестоцвітні овочі містять велику кількість магнію, вітаміну С і фолату, які, як показують деякі дослідження, ефективно борються з симптомами депресії.
- Ромашка. Чай з ромашки та ромашковий екстракт сприяють спокійному сну та зменшують симптоми тривоги й депресії.
- Чорниця. Ці ягоди можуть допомогти зменшити запалення, пов’язане зі стресом, і захистити від пошкодження клітин нервової системи, а також – захистити від депресії та підвищити настрій.
Здорове харчування
За словами Галини Хлібечук, дуже важливо зараз вести правильний спосіб життя, хоч це може бути важко в умовах війни.
Ми маємо харчуватися здоровою їжею, багатою на білки й добрі жири. А ще багато часу проводити на свіжом повітрі – не обов’язково займатися спортом, це можуть бути просто прогулянки. І пити багато рідини – звичайної води, – каже лікарка.
А головне – це міцний сон. Коли людина висипається, то має достатньо сил, не стресує, її тиск не підвищується, голова не болить, а серце працює у правильному ритмі.
Читайте: Папір вислухає все. Франківська психотерапевтка розробила щоденники, які допомагають жити у війні
Поганий сон – порушена робота всіх органів і систем. Тоді пацієнт має звернутися до лікаря, щоб його внормувати, – каже Галина Хлібейчук.
За словами спеціалістки, зараз найбільше звернень від прикарпатців – в ургентному, а не у плановому порядку. Звертаються і переселенці, які пережили важкий період в окупації чи на території, де ведуться бойові дії, а тепер втратили дім і будь-яку стабільність. А після війни, скоріш за все, багато допомоги потребуватимуть військові.
Зараз ми всі лише те й робимо, що слідкуємо за новинами про війну. І з тим забули, що хворіємо, – говорить Галина Хлібейчук. – А треба навчитися контролювати себе – бо війну ми не проконтролюємо. Це можна зробити, не забуваючи про здоров’я.
Авторка: Ольга Романська
