Три дні, сім учасників, один лист металу, 27 метрів дроту, близько 12 годин роботи, два майстри й одна кураторка. Саме стільки потрібно для того, щоб спробувати свої сили у зварюванні, ковальстві та роботі з металом.
У серпні у металообробній майстерні Відкритого цеху «Парасолька» на Промприлад.Реновації вчилися металообробці. «Репортер» побував на завершальному дні навчання і переконався, що кожному під силу приборкати цей матеріал.
На першому поверсі «Парасольки», де розташована металообробна майстерня, кипить робота. Чути звуки болгарки та стук молотків. У зоні роботи зі зварювальним апаратом літають іскри. Учасники Курсу металообробки працюють – одні зачищають свої вироби, інші зварюють деталі в одну конструкцію. А хтось споглядає біля горна (печі), як нагрівається метал, щоб пізніше викувати його на ковадлі чи зігнути у потрібну форму.
Загалом програма Курсу орієнтована на два великі процеси. До першого, комплексного, входять порізка дроту, листів металу, зварювання та зачистка (шліфування) вже готових виробів. Другий – це безпосередньо кування матеріалу.
До теми:
Дерево рук не боїться. Як у цеху “Парасолька” аматори стають майстрами (ФОТО)
Усі роботи проводяться під пильним наглядом менторів, які не тільки дають поради, а й стежать за дотриманням техніки безпеки. Учасники вбрані в захисні окуляри, фартухи, рукавиці, адже метал примхливий і небезпечний у роботі, тому з ним треба бути максимально уважними й обережними.
На воркшопі організатори запропонували кожному зробити декілька елементів: тарілку-підставку, свічник і столик. Першого дня учасники познайомилися з металом, спробували з ним працювати, побачили, на що він взагалі здатен.
Протягом двох наступних днів – втілювали свої ідеї. Хтось йшов за курсом, визначеним менторами, а хтось обирав свій унікальний шлях. Так колекція виробів після завершення воркшопу поповнилася авторським металевим кріслом, мінімалістичною підставкою для ноутбука та вазою-трансформером.
Загалом під час курсу учасники виготовили чотири металеві таці, декілька свічників, кавовий столик, настільну лампу, підставку для ноутбука, вазу та каркасне крісло, які, за бажанням, могли забрати додому.
«Цей курс для мене більше про експеримент. Властивості металу дуже цікаві, – говорить організаторка, дизайнерка METALAB Мар’яна Баран. – Ти можеш його по-різному видозмінювати й у підсумку зафіксувати ту форму, яка тобі найбільше підходить. Особливо це проявляється у куванні, де ти спершу будь-яку металеву деталь нагріваєш. А потім вистукуєш її за допомогою інструментів, пробуєш відчути й зрозуміти цей матеріал. Мені хотілося, щоб кожен учасник для себе спробував, побачив, що з цим металом можна робити та якось більше експериментував з ним. І нам це вдалося».
Дизайнерка одягу та фешн-дизайнерка Ната Корнієнко – одна з тих, хто скористався з креативних можливостей металу. Сьогодні вона має доробити авторське крісло. На запитання, чому вирішила робити саме такий предмет, відповідає:
«Я люблю щось дуже творче, але важко знайти справді оригінальний предмет. Мене зацікавив один артдиван закордонного відомого архітектора-дизайнера. Я його показала тут хлопцям, і вони кажуть, що ми можемо за таким принципом спробувати зробити крісло».
А ось архітектор і дизайнер Павло Кукурудз на Курсі металообробки вирішив поекспериментувати з вихідним завданням від організаторів. Він на свій смак оновив дизайн свічника, і вийшов такий собі «Свічник, версія 2.0».
Майже всі учасники кажуть, що працювати з металом трохи енергозатратно та фізично складно. Але сам процес заспокоює та розвантажує мозок.
Читайте також:
Колумбія смакує кавою. Пригоди прикарпатців у Південній Америці (ФОТО)
«Мені з металом працювати було важко, – ділиться враженнями студентка Тетяна Будіна. – Але коли бачу результат, отримую задоволення від тієї роботи, яку зробила. Навіть не сподівалася, що все буде настільки круто».
Цікаво, що курс відкрив нові можливості не тільки учасникам, а й менторам. У цього проєкту їх два – Павло Марченко та Володимир Вінтоняк. Вони постійні резиденти металообробної майстерні Відкритого цеху «Парасолька». Працюють з металом вже довгий час, але інших у такому форматі навчають вперше.
«Я б не сказав, що бути ментором складно, це така собі зміна основної діяльності. Якоюсь мірою це й відпочинок від основної роботи. Робота на замовлення – то одне, а безпосередньо з людьми – зовсім інше. Як це – навчати? Мабуть, треба ще декілька разів спробувати, щоб дати чітку відповідь», – каже Павло Марченко.
І така можливість у майстра буде. Адже організатори Курсу металообробки вже з вересня планують перевести воркшоп у програмний формат – вони стануть регулярними. Щоб не пропустити наступні навчання від «Парасольки», слідкуйте за оновленнями на сайті цеху parasolka.space та в їхніх соцмережах.
Курс металообробки є частиною фестивалю «Сеанс Міського Сканування 2021». Його реалізували команди METALAB, Тепле Місто і Відкритий цех «Парасолька» за підтримки Українського культурного фонду.
