На Прикарпатті трохи задощило і знову повилазили усі недопрацювання місцевої влади. Людей топить, люди скаржаться, що влада не чистить русла й канави, а влада, у свою чергу, досі розгрібає наслідки минулорічної повені.
І виглядає, що тим роботам немає кінця, а повінь може повторитися, пише «Репортер».
А у грудні прийшла зима
Минулого року повінь наробила чимало шкоди. За даними обласного управління з надзвичайних ситуацій, були підтоплені 263 населені пункти, 13117 житлових будинків, 994 автомобільні дороги, 402 мости та 379 водогосподарських споруд – дамби та берегоукріплення, 1916 об’єктів комунальної власності. Окрім того, постраждали людські городи – 7411, 25 га сільськогосподарських угідь.
«Стихія мала свій характер. Дощі випадали локально, на окремих територіях і опади за 2-5 годин складали місячну норму. Для нашої області це не притаманно. Для нас звично, коли опади випадають кілька днів, тоді піднімається рівень води», – розповідає начальник обласного управління з питань цивільного захисту Володимир Стебницький.
Читайте також: Вірус, повінь, Миколай. Франківські мальтійці завжди напоготові (ФОТО)
За його словами, для проведення відновлювальних робіт, уряд спершу виділив 480 млн грн. З них 81,6 млн пішло на матеріальну допомогу людям. Згодом був другий транш – 262,6 млн грн. Тобто загалом на ліквідацію наслідків стихії область отримала 742,6 мільйона.
«Це дуже багато, такі суми не виділялися роками, – говорить Стебницький. – Але цього виявилося недостатньо. З 1916 об’єктів, які було пошкоджено, нам вдалося відновити 657, тобто третю частину».
Каже, могли зробити більше, але кошти по другому траншу почали надходити лише у другій декаді грудня 2020 року. Відповідно було замало часу, до того ж погодні умови не дозволяли проводити роботи. Відтак 63 об’єкти лишилися незавершені – дороги, захисні дамби, мости. А гроші довелося повернути в державний бюджет.
«До бюджету ми повернули 105 млн грн, – розповідає керівник управління. – Близько 20 млн – це гроші, які ми зекономили на будівельних роботах. Їх ми б повернули в будь-якому випадку. А решту мали використати на відновлення об’єктів у Верховинському, Богородчанському, Надвірнянському та інших районах. Зараз працюємо над тим, аби ці гроші до нас повернулися. Але знову ж таки – треба заново оцінити доцільність проведення робіт, бо пройшло пів року, і ситуація помінялася».
Власники без паперів
На щастя, грошей вистачило, аби виплатити допомогу людям, які постраждали під час повені. Родини загиблих, а таких в області п’ять, отримали по 200 тис грн. Власники повністю зруйнованих житлових будинків – по 300 тис грн на родину, на капітальний ремонт будинків людям виплатили по 50 тис грн на сім’ю. Ще по 20 тис грн отримали власники пошкоджених будинків.
«Органи місцевого самоврядування створювали комісію, яка визначала ступінь пошкодження будівель та угідь, – розповідає заступник начальника обласного департаменту соціальної політики Степан Микицей. – Тобто людина писала заяву, комісія проводила обстеження й визначала, кого до якої категорії віднести. Після цього створювались реєстри, які подавалися в структурні підрозділи соціального захисту населення. Потім ці реєстри узагальнювали й подавали нам. Ми заявки перенаправляли в департамент фінансів, а звідти їх відправляли на Мінфін. Гроші так само спершу виділялися на облдержадміністрацію, де робився розподіл на райони, а районні структурні підрозділи здійснювали виплати постраждалим».
Читайте також: Повінь-69: як Франківськ пережив водяний апокаліпсис і чим усе закінчилося (ФОТО)
За словами Микицея, згідно з актами обстеження, які складали органи місцевого самоврядування, допомога була виплачена 3259 особам на загальну суму 80 млн 576 тис грн.
Зокрема, 24 родини отримали по 300 тис грн. 352 (друга категорія) – по 50 тис грн, а 2883 сім’ї потрапили до третьої категорії, тож їм виплатили по 20 тис грн.
«Крім того, були ще підтоплені господарства, але збитки там не відповідали третій категорії. То таким людям ми виділяли допомогу вже по обласній програмі, – каже Степан Микицей. – І там були значно менші суми. Впродовж року ми виплатили 176 особам 840 тисяч. Але це не тільки людям, які постраждали від повені, під цю програму також потрапляють погорільці».
Аби отримати допомогу, потрібно було мати акт обстеження, документ на право власності та заяву. Але, як виявилося, потрібні документи були не у всіх.
«Кошти надійшли з державного бюджету в повному обсязі майже одразу, – розповідає Микицей. – Але люди документи подавали дуже довго. Місцеві ради склали списки постраждалих, але, щоб включити людей в реєстри на отримання допомоги, треба було мати документи на право власності та заяву. Якщо хата була не приватизована чи не здана в експлуатацію, то людям потрібно було спершу оформляли право власності. Також були випадки, коли власники десь за кордоном і не могли написати заяву. Але ті, що до грудня минулого року встигли здати ці документи, допомогу отримали».
Не обійшлось і без скарг. В облдержадміністрацію зверталися мешканці Білих Ослав. Мовляв, когось там не до тієї категорії віднесли. Комусь забагато дали грошей, а комусь замало.
Читайте також: Легенди станиславова. Повінь на вокзалі
«Але це все – відповідальність органів місцевого самоврядування, які створювали ці реєстри та вписували категорії. Правоохоронні органи мали б перевірити ці дані», – каже чиновник.
Комплексна проблема
Разом з тим, Степан Микицей наголошує – виплати, які отримали люди, були допомогою від держави, а не компенсацією за завдані збитки. Бо то інша історія.
«Щороку ми говоримо одне і теж – для того, аби отримати компенсацію, потрібно страхувати своє майно, – каже заступник начальника департаменту. – Яскравий приклад – у Калуші, мікрорайон Підгірки, історія з підтопленнями повторюється третій рік поспіль. Люди мали б уже усвідомити, що їм страхування просто необхідне».
Разом з тим, відповідальність за руйнування мають взяти на себе органи місцевого самоврядування. За словами Володимира Стебницького, на території області є понад 8 тисяч річок та потічків протяжністю більше 10 кілометрів. Ці водойми миттєво наповнюються водою, якщо їхні русла не прочищати. Перехідні труби забиваються, вода переливається та затоплює людські подвір’я.
«Органи місцевої влади повинні зрозуміти, що вони щороку мають прочищати канави, труби, потічки. Тоді половина проблем із підтопленнями вирішиться, – говорить Стебницький. – Друге – потрібно будувати дамби, берегоукріплення. Ми бачимо, що паводки повторюються систематично і завдають значних руйнувань. Ми вже розробили протипаводкову програму і будемо працювати над запобіганням».
Втім, на реалізацію цієї програми потрібно близько 3 мільярдів гривень. Івано-Франківська обласна адміністрація звернулася до уряду і чекає «на позитивне рішення». Просять для початку 600 млн грн на першочергові об’єкти.
Є відчуття, що ці гроші, якщо і прийдуть, то десь 25 грудня.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Comments are closed.