Місто Долина на Прикарпатті давно відоме своїми здобутками у сфері енергоефективності. Зараз Долинська громада планує стати першою в Україні, яка працюватиме у режимі енергоострова – тобто самостійно забезпечуватиме свої потреби в електроенергії.
Поки про це немає згоди від уряду – але ідей багато, дізнався «Репортер» під час престуру від регіонального відділення Асоціації міст України.
Енергію сонця продають у мережу
Ще у 2009 році Долина підписала Угоду мерів – європейську ініціативу, яка об’єднує місцеве самоврядування у прагненні досягнути екологічних і енергетичних цілей ЄС. Тодішній мер Володимир Гаразд почав розвивати енергоефективність, а теперішній голова громади Іван Дирів продовжує цей курс. Зараз усі багатоповерхівки у місті мають індивідуальне опалення, а 30% будинків – утеплені та модернізовані.
У грудні минулого року на долинському КП «Водоканал» встановили сонячну електростанцію. Вона обійшлася місцевому бюджету в 4,7 млн грн. З липня 2024 завдяки сонячним дням виробленої електроенергії ставало із залишком, тож решту підприємство почало продавати в енергосистему. Загалом станція уже виробила понад 90 тисяч кВт в год.
Потужна генерація почалася з травня, а за червень-липень ми почали економити по 130-140 тис грн у місяць, – каже директор підприємства Сергій Яремків. – Зараз продаємо надлишкову електроенергію до «Прикарпаттяобленерго» – хоч шлях до того, щоб ми могли це робити, був непростий. Ціна не дуже приваблива, бо зелені тарифи для підприємств не працюють, лише для приватних осіб. Зараз вартість електроенергії міняється щогодини – буває 9 копійок, а буває – 9 грн.
Потужність електростанції – 120 кВт. Наразі вона повністю забезпечує витрати електроенергії підприємства. А за липень «Водоканалу» вдалося виробити 5600 надлишкових кіловат. Загалом заробили 15 тис грн. Якщо додати зекономлені 130 тис грн, то виходить непогано.
Читайте: Сонячні батареї, індивідуальне опалення. Як Долина стала чемпіоном з енергоефективності
Ефект для «Водоканалу» помітний. Якщо ще врахувати, що електроенергія дорожчає, за рік будемо мати вдвічі більшу економію, – каже начальник енергетичної служби підприємства Руслан Базюк. – Гарантійний термін експлуатації електростанції – 20-25 років, тож згодом вона себе відкупить і приноситиме прибуток.
Уже до кінця місяця громада планує встановити ще одну сонячну електростанцію – на водозаборі КП «Водоканал», розташованому у селі Княжолука. На неї виділили таку ж саму суму з бюджету, потужність цієї станції теж буде ідентична уже наявній.
На водозаборі ми й зараз можемо регулювати навантаження – коли нижчі ціни, качати більше, коли дорожче – запускати менші помпи або взагалі зупиняти водозабір, – каже Руслан Базюк. – Тож там економія має бути ще більш значна, бо у пікові години, коли є сонце і коли електроенергія дорога, зможемо взагалі її не купувати, бо матимемо власну.
На цьому не збираються зупинятися і до кінця року встановити третю невелику електростанцію на 15 кВт на роздільних амбарах – 100 м вище від місця, де здійснюється водозабір.
Ми уже почали економити 10%, – каже директор підприємства. – Друга станція дозволить зекономити ще 10%. Третю встановлюємо не з метою економії, а щоб забезпечити гарантоване постачання – бо зараз, коли немає світла, деякі споживачі залишаються без води. А щоб стати повністю енергонезалежними, нам треба десять таких електростанцій і перейти з високовольтних на низьковольтні двигуни. Зараз двигуни – високовольтні. Проєкт зі встановлення нових двигунів подали на європейський конкурс Україна-Румунія, чекаємо результату.
Читайте: Як киянин під Франківськом побудував автономний будинок з бомбосховищем
Не продавати, а користуватися
Продавати електроенергію у всеукраїнську мережу – це добре, але Долина має амбітніші плани. За ідеєю Івана Диріва, комунальне підприємство могло б не продавати вироблені ресурси, а передавати їх одразу комунальним закладам громади. Так було б вигідніше, ніж купувати її з окремої мережі.
Зараз ми єдині в Україні продаємо енергію на ринок з комунального підприємства, – каже Іван Дирів. – Але я б хотів, щоб цю енергію ми віддавали нашим садочкам, школам, лікарням. Але у межах сьогоднішнього нормативного регулювання це зробити неможливо. Ми вже провели дві наради в Офісі Президента. Зрушення є, маємо рішення ради РНБО, сподіваємось, що такі проєкти будуть реалізовані. Бо у нас в країні пройшла реформа децентралізації, але енергетичної децентралізації зараз немає.
Перша нарада в ОП була у вересні, тоді ідею категорично не сприйняли. Найбільший супротив був у міністерства енергетики.
Нам казали – ні, все має бути лише під контролем обленерго, – говорить Іван Дирів. – Але у листопаді вийшов указ президента № 737 щодо необхідності руху в цьому напрямку. Там є доручення уряду розробляти певну нормативну базу, яка дозволяє впроваджувати такі рішення в громадах. Досі це не дуже виконувалось. Але у лютому, після ударів по енергооб’єктах, позиція нашого уряду і міністерства трохи зм’якла.
За словами Івана Диріва, зараз уряд намагається внести зміни в законодавство, щоб принаймні громада могла спільно користуватися електромережами. Якщо цього не вийде, у Долині грозяться побудувати власні мережі й не використовувати ті, що належать «Прикарпаттяобленерго». Та на це потрібні великі кошти.
З часом у Долинській громаді хочуть зайти ще далі – працювати у режимі енергоострова – тобто самостійно виробляти й використовувати електроенергію, без допомоги єдиної системи. Наразі цьому заважає технічний стан уже наявних мереж.
Наші мережі побудовані давно. Систему енергоострова можна зробити на основі «розумних мереж», – каже голова Долинської громади. – Це комплекс технічних і програмних засобів, який дозволяє бачити реальний стан мереж і керувати ним. На кожній підстанції повинні бути пристрої, які дозволяють керувати дистанційно. Але для цього треба міняти виконавчі механізми, модернізувати підстанції, робити лінії зв’язку між підстанціями та виконавцями. А ще – вносити зміни у законодавства.
У громаді вже підрахували, що на це потрібні десятки мільйонів євро. Час на реалізацію такого проєкту – 2-4 роки. Для цього вже підшукали партнерів – «Нафтогазбудінформатика» з Києва, юридична фірма «Астерс» і компанія Aquatech з Великої Британії. Остання вже реалізувала подібний проєкт у Шотландії.
Поки проєкт – на рівні ідеї. Але громада намагається подаватися на гранти. На сьогодні у донорів просять близько 5 млн євро на розроблення проєктно-кошторисної документації та технічного обґрунтування.
Сонце в дитсадки та школи
Ще одну сонячну електростанцію недавно встановили на дитячому садку «Теремок» у Долині. Це вдалося організувати за співфінансування обласного й місцевого бюджетів. Її потужність невелика – 16,2 кВт. Але всередині є система акумуляції – батареї, де накопичується сонячна енергія, що підтримує роботу дитсадка під час вимкнень світла.
Найперша ідея була – допомогти дитсадку пережити зиму, – каже Іван Дирів. – Тут є твердопаливна котельня і для того, щоб у системі міг циркулювати теплоносій, повинна бути електроенергія. Але далі ми зрозуміли, що так можна забезпечити ще й освітлення. Якби вдалося доставити ще панелі, можна було б здійснювати і приготування їжі.
Наразі проєкт вирішили масштабувати – кредит від Європейського інвестиційного банку на комплексну термомодернізацію долинського ліцею №4 зараз на погодженні у Мінфіні. Також у Долини є проєкт разом з ПАТ «Укрнафта» – найбільшим платником податків у громаді.
Читайте: Малі міста теж перспективні. Як активна молодь у Долині навчається та розвивається
Від уряду нам виділяють цільову допомогу на встановлення двох сонячних електростанцій з акумуляцією на дитячій лікарні і ще одному дитсадку «Золота рибка». Вартість – більше 3,5 млн грн, – каже Іван Дирів. – Прогнозуємо, що до кінця року вони вже будуть стояти. Потужність – десь 30 кВт кожна.
За словами голови, у громаді ведуть моніторинг споживання енергоресурсів усіх комунальних будівель. Щодня збирають показники – скільки використали води, газу, тепла. Їх аналізують, тож бачать, де найбільше споживання і в які об’єкти треба вкладати кошти у першу чергу, щоб мати більший ефект. Так сподіваються у майбутньому мати ще більші заощадження.
Авторка: Ольга Романська
Стаття створена за підтримки проєкту стипендій програми «Голоси України» в рамках ініціативи Ганни Арендт, яка реалізується Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини. Фонд жодним чином не впливає на контент і не несе за нього відповідальність.
Comments are closed.