Пісні, народжені в АТО: справжня історія війни, яку не вийде переписати (ФОТО, ВІДЕО)

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
Музичний фестиваль «Пісні, народжені в АТО» стартував у Дніпрі ще у 2016 році. Нині він набуває масштабу та щороку поповнюється новими виконавцями, серед яких військові та волонтери. Так, минулого тижня у Києві презентували вже третій альбом проекту.

До платівки увійшли пісні і франківців – Станіслава Паплінського, Мартіна Неба, Руслана Ілюка, пише “Репортер”.

Пам’ять і сповідь

З півторби нових дисків із Києва привіз Руслан Ілюк для калушанина Івана Стратієнка. Той до проекту «Пісні, народжені в АТО» потрапив одним із перших.

«Для військових-музикантів такий фестиваль – як «Червона рута» або «Євробачення» для цивільних, – жартує Іван Стратієнко. – Ні, навіть більше – це як потрапити у збірну України з футболу».

На першому фесті він виступив якраз через місяць після звільнення зі служби – у травні 2016-го. Доти калушанин 15 місяців воював у складі 72 механізованої бригади, де був командиром відділення реактивного дивізіону.

Розповідає, що весь 2014 рік їздив на схід волонтером. Якось наприкінці року з допомогою заїхав у 72 бригаду. Ночував там, роззнайомився, а через кілька місяців потрапив до них на службу – добровольцем.

Тоді на фестиваль до Дніпра спеціально приїхали командири Стратієнка. Каже, під час його виступу встали з прапорами. «Приємно було – до сліз», – говорить пан Іван.

До теми: Маестро із 128 бригади. Франківець Руслан Бережний про комбата Комара, музику Донбасу та життя після війни

Виступав він тоді із піснею «Сльози серця». Її написав у серпні 2015 року, після важких боїв під Гранітним. Співав для своїх хлопців, їм сподобалось, далі поширювали один одному у мережі. Так про Стратієнка дізналися організатори фесту.

До війни пан Іван працював у відділі культури. Керував хорами, ансамблями, музикував сам. І на передовій не міг без того. З Калуша йому передали акордеон і гітару, а з відділу культури – жупани й вишивані сорочки. Коли на фронті було більш-менш спокійно – займався культурною агітацією. Пригадує, як коляду організовував і навчив побратимів віншувати.

«З наших країв було, може, п’ятеро, а решта – східняки, – посміхається Стратієнко. – Коляди ніколи не чули. Кожному написав слова, аби вивчили та їздили до інших підрозділів колядувати. А на День незалежності навіть мій командир дивізіону одягнув форму і вишивану сорочку й так поїхав на нараду. Там культурна агітація йшла серйозна».

Минулоріч, на Покрову, Іван Стратієнко вперше робив фест «Пісні, народжені в АТО» у Калуші. Каже, зал Палацу культури «Юність» був заповнений вщент.

«З Харкова, з Мелітополя, Маріуполя приїхали військові поспівати, – розказує пан Іван. – Багато з них ніколи й Дніпро не перетинали, а тут на батьківщину Бандери потрапили. Один побратим з донькою приїздив, то дитина стільки питань задавала, що на всі й відповідей не було. Такі концерти важливі. Ми всі їздимо містами й доносимо свої пісні, бо там сповідь, пам’ять за загиблими, подяка за підтримку. Мрію такий фестиваль зробити у Франківську».

Ще він хоче видати книжку віршів «Сповідь війни» і зібрати вірші усіх військових, які лиш знайде. Хлопці надсилають твори, меценатів Іван Стратієнко вже знайшов.

Виключення для волонтерів

З концертами на схід їздить і волонтер та радіоведучий радіо «Західний полюс» Руслан Ілюк (на фото у вишиванці).

Каже, допомагати військовим стали ще в березні 2014-го. Збирали, складали й передавали, а потім возили на передову все – від зубних щіток до автомобілів.

За словами Ілюка, зараз ситуація із забезпеченням армії більш-менш налагодилась і нині він бачить більш потрібним саме культурне волонтерство. А почалося воно з того, що минулого року в листопаді в інтернеті він натрапив на вірш Ореста Голика «Під серцем щось коле».

«Це вірш про війну простого старшого чоловіка з Тернопільщини, – розказує Руслан. – І за півгодини я написав до нього музику. Вона просто вже десь сиділа, бо теж чимало бачилося і переживалося. Було, що ми не лише збирали допомогу, але й зустрічали «двохсотих». І не одного. З прапорами, чорними стрічками…».

Цю пісню Руслан присвятив пам’яті загиблих героїв. Потім зв’язався з організаторами фестивалю «Пісні, народжені в АТО», скинув їм запис. Розказує, що фестиваль спершу робився для військових, для волонтерів робили виняток. Так, влітку минулого року у Дніпрі виступив і він. З того часу їздить з іншими учасниками проекту по Україні. Або на схід до хлопців – сам, з гітарою.

Читайте також: Соліст із Косова. На війну Тарас Стефанів пішов услід за батьком

«Пісня їм дуже допомагає, – впевнений Ілюк. – Там позитив і любов, а що більше буде тої любові на передовій, тим швидше ми подолаємо те велике зло. Можна співати і для трьох, і для п’ятьох. Нема такого, що приїхав і тобі збирають зал. То війна. Люди приходять з чергування, повертаються з бою. Було так, що за цілий день граєш одну пісню по десять разів для різних людей».

Свої виступи Руслан ділить на дві частини. Перша – повстанські, а друга – пісні про нинішню війну.

«Є в мене така теорія, що книжку з історії можна переписати завжди, а от пісні, вірші – ні, – говорить Руслан Ілюк. – Якби не повстанські пісні, ми б не знали тої справжньої історії, яка вона була. «Під Львівським замком» майже всі підспівують. Співаю свої чи пісні на вірші командира взводу 10 бригади Гліба Бабича. Правда, вони російськомовні. До війни я був противником російської, але на передовій побачив, що там, певно, 70 % російськомовних. Вони воюють і помирають за Україну».

До теми: Спускаються з гір «Едельвейси». Автор гімну прикарпатської 10 бригади про зйомки кліпу з «Kozak System» на передовій

На радіо «Західний полюс» Руслан вів програму, присвячену темі війни – «Лінія відліку. Точка нуль». Її герої розказували про життя на війні й після неї. Програма мала довести, що як би не було тяжко – не можна опускати рук.

І вже скоро, 12-16 січня, у Верховині Руслан Ілюк організовує перший всеукраїнський волонтерсько-військовий з’їзд. Таку собі психологічну реабілітацію для військових, волонтерів та їхніх родин у рамках проекту «Пісні, народжені в АТО». Аби ті відпочили, поспівали та познайомились з гуцульською колядою.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
cover_dziuba
Віче-Шулікіна
Романів Володимир 1
ОСТАННІ НОВИНИ
photo_2025-11-21_09-30-41
На Прикарпатті 22 листопада діятимуть графіки погодинних вимкнень світла
586240502_1438264287869823_7847083637991396688_n
Володимир Гринишин та Василь Сорока – Франківщина втратила ще двох захисників
cover_dziuba
Портрети з сумними очима. Художниця з Франківська Соломія Дзюба уже три роки малює загиблих захисників
584905709_840611251800381_518165432031038547_n
На вихідні на Франківщині прогнозують значний сніг
586820195_1438433707852881_844646434585602551_n
У Франківську до річниці Революції Гідності вручили відзнаки імені Романа Гурика
сина
7,5 років тюрми отримав прикарпатець, який побив до смерті товариша по чарці
школи
Школам рекомендують перенести канікули та змінити графік навчального процесу
депутату
ДБР повідомило про підозру депутату Верховинської райради, який влаштував бійку зі стріляниною
дітей
На Городенківщині чотирьох дітей вилучили у матері
диван
Обираємо між кутовим та прямим диваном: особливості та переваги кожного рішення
театр Яків_2
«Яків»: Франківський драмтеатр покаже виставу про Голодомор
офіційно
Інформація про оточення не відповідає дійсності - Сили оборони про Гуляйпільський напрямок
Прокрутка до верху