З приходом осені франківці потерпають від паліїв сухої трави та листя – місто затягує густим димом. Минулого тижня інспектори виписали 25 протоколів.
Втім, не лише палії впливають на те, чим ми дихаємо, пише Репортер.
Крайніх знайшли
У липні сесія франківської міськради призначила управляти якістю атмосферного повітря департамент економічного розвитку, екології та енергозбереження. Та поки жодних конкретних кроків у департаменті не прийняли, а стратегія ще в процесі розробки.
«У травні Кабмін прийняв програму державного моніторингу атмосферного повітря і до липня вже треба було розробити стратегію. Зрозуміло, що цього ніхто не встиг зробити, – каже очільниця департаменту Світлана Криворучко. – Зараз робота ведеться. З минулого року в нас є своя метеостанція на даху адмінбудинку. Але вона така одна не лише на місто, а й на область. Вона передає дані про погоду та основні показники забруднення. Це все можна відстежувати на сайті виконкому».
Раніше на цьому ж сайті раз на рік публікували результати лабораторних досліджень про перевищення допустимої концентрації шкідливих речовин на вулицях міста. Але остання така інформація є лише за 2018 рік.
Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ раз на рік проводить ці дослідження й тепер. Останнє було минулого року. Тоді обрали 12 вулиць і перехресть з великим скупченням автівок. Найбільше забрудненими виявилися вулиці Залізнична, перехрестя Галицька-Тролейбусна, вулиці Вовчинецька, Дністровська, Незалежності, Довга. Втім, за їх висновком, перевищення було не критичним.
У стратегії розвитку міста до 2028 року прописані покращення якості повітря через впровадження сучасної комплексної транспортної системи, збільшення парку громадського електротранспорту та розвитку велоінфраструктури. Але на цьому все.
Димлять села, вдихає місто
Нині у Франківську, за даними дніпровської ініціативи Save Eco Bot, є 45 станцій моніторингу повітря, з них працюють лише чотири. Станції моніторингу встановлені мешканцями міста, незалежними проєктами, організаціями та органами місцевого самоврядування, такими як: Eco City, AirPol, Український гідрометеорологічний центр.
Ініціатива Eco City з 2018 року займається у Франківську моніторингом якості повітря на громадських засадах. Нині Eco City має найбільшу мережу станцій в Україні. За три роки активісти виготовили понад 550 станцій моніторингу. Наразі 250 з них працюють в онлайн режимі й моніторять якість повітря за 27 параметрами. Для порівняння, громадські моніторинги в ЄС перевіряють лише два параметри дрібнодисперсного пилу і три метеорологічних – температуру, тиск, вологість.
Читайте також:
Пора вакцинуватися. Які привілеї отримають щеплені від COVID-19 прикарпатці
Куратор громадського моніторингу Олексій Трелевський пояснює, що головна особливість Франківська – це його розташування. Місто лежить у низовині, а довкола пагорби. Тому, якщо швидкість вітру менша за 3 м / с, місто не провітрюється.
«У літні місяці, коли машин і заторів не так багато, а траву й листя люди ще не палять, якість повітря у місті хороша. Найбільш несприятлива погода – безвітряна й суха, – каже Трелевський. – Коли палять у Загвізді, Угринові, Клузові, Вовчинці, Підлужжі, Підпечерах, це все концентрується у Франківську. А палять якраз у суху безвітряну погоду. Це забруднення залишається у місті, ми цим дихаємо. Муніципальні інспектори штрафують недостатньо, їм не цікаво їхати у приватний сектор чи в околиці. Я був організатором одного рейду муніципалів у бік Підпечер, Підлужжя, коли за дві години ми виписали вісім протоколів».
Якщо в Ямниці, наприклад, з паліями працюють чітко, то в інших сусідніх громадах можуть на таке закривати очі, бо для їхніх мешканців це роками було нормою. А якоїсь альтернативи, як от централізоване вивезення органічних відходів, людям не пропонують.
Залізниця, корки, пил
Окрім сезонних спалювань, є більш стабільні забруднювачі. Найбільші з них для Франківська – ПрАТ «Івано-Франківськцемент», залізничний вокзал та автівки, яких з кожним роком стає все більше.
«Місто має добитися від Києва електрифікації нашого залізничного вокзалу, бо це сильний забрудник у місті. У нас ХХІ століття, а потяги їздять на дизелі. Потужне забруднення від залізничного транспорту дає і вантажний термінал у Хриплині, – говорить Олексій Трелевський. – Цементно-шиферний розміщений недалеко і пил від нього накриває Угринів, Ямницю, Клузів, може заносити у Вовчинець чи на Пасічну».
Безкінечні затори – теж проблема міста й не лише з точки зору якості повітря. Закупівля сучасних тролейбусів, розвиток велоінфраструктури, це звісно, добре. Але доки місто стоятиме, люди дихатимуть шкідливими газами. Це діоксид азоту, чадний газ, формальдегід.
Читайте:
З підігрівом і спецдієтами. Як франківські учні їдять по-новому (ФОТО)
«Якщо говорити про окремі райони міста, то найбільш забрудненим ми вважаємо район залізничного вокзалу і центр, де рух транспорту – найбільш насичений, – каже Трелевський. – За іншими чинниками, найзабрудненішим є мікрорайон Пасічна, бо там і постійні затори, і Угринів із Загвіздям, які часто палять траву і листя. Частина Пасічної, яка одразу за мостом, в низовині, страждає найбільше».
Впливають на якість повітря у Франківську і дві річки. Коли над річкою утворюється туман, а в повітрі є забруднення, то пил концентрується на краплях вологи, туману стає ще більше. Схожий ефект має мряка – коли через погану видимість автівки на дорогах скупчуються, то гази від них, які за інших умов ще б могли розсіятись у повітрі, змішуються з дрібнодисперсними краплинами води та створюють смог, який стелиться якраз на рівні людей.
«У нас така геолокація, що нам потрібен вітер. В опалювальний сезон працює багато твердопаливних котлів, особливо у приватному секторі, – пояснює Олексій Трелевський. – Треба допомагати людям перейти на газ і забути про твердопаливні котельні для багатоповерхівок. Наприклад, димар котельні на Довгій – нижчий від дев’ятиповерхівки, що стоїть неподалік. І забруднення з труби впирається в ту дев’ятиповерхівку. На Короля Данила біля котельні теж виросла дев’ятиповерхівка, вища за трубу котельні. Якщо буде вітер, комусь у вікна підуть надзвичайні забруднення».
Інформування вирішує
«Якщо Франківськ розвивається як смарт-сіті, то моніторинг якості повітря – це сервіс, одна з послуг для мешканців. Ми маємо знати, який район чистіший. Коли настають несприятливі метеорологічні умови, треба попередити – спортом не займайтеся, – каже Трелевський. – Думаю, бачили, як на Набережній стоять затори, а по дамбі бігають спортсмени. Треба роз’яснювати людям, що коли таке високе забруднення, це прямий шлях до хвороб серця, інсультів. І це вже сервіс. А що більше сервісу, то більше людей хочуть жити в цьому місті».
Моніторинг та управління якістю повітря справді є однією із складових концепції смарт-сіті, до якої так прагне франківська мерія. І управляти якістю повітря справді можна – через правильну організацію роботи транспорту, котелень, електрифікацію вокзалу, з допомогою муніципалів та екоінспекції. Але все має працювати не для галочки, а для мешканців, бо ж місто – для людей.
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.