Палії трави з Делятина – люди тижня за версією “Репортера”

Цього разу «людей тижня» обирали непросто – між блогерами та паліями трави.

Перші, коли нормальні українці ставили на підвіконня свічки в пам’ять про жертв Голодомору, влаштували у Львові жирну вечірку та назвали її – голодна туса. Спричинили резонанс, нашкодили собі з усіх боків, вибачились, але, сподіваємось, ніхто не повірив, пише Репортер.

Другі – мешканці Делятинської громади – підпалили сухо­стій так, що пожежні потім працювали і в Чорному Потоці, і в Білих Ославах. Ну, конкретні ґазди, що поробиш.

Ключовим у голосуванні персоналій на «людей тижня» стало слово – люди. Тому відзначаємо паліїв.

Повідомлення про пожежу в селі Чорний Потік Делятинської територіальної громади Над­вірнянського району надійшло у неділю, 28 листопада, о 16:40. За словами речниці управління ДСНС України в області Світлани Бабушкіної, пожежі там по кілька разів на рік, тож для рятувальників то було буденно.

«Горіла суха трава й чагарники, – розповідає Бабушкіна. – Там щорічно виникають пожежі, бо люди спалюють сухостій на своїх присадибних ділянках і вогонь перекидається на великі площі. У випадку з Чорним Потоком обгоріла територія площею 400 м2».

Того ж дня о 18:04 рятувальники отримали повідомлення про пожежу у селі Білі Ослави. Там так само горіла суха трава та чагарники, але вже на більшій площі – 800 квадратів.

Загалом працювали 10 пожеж­них.

«Гасили технікою й підручними засобами. Десь і місцеве населення допомагало, – говорить Бабушкіна. – Причина пожеж встановлюється, а збитків як таких нема, бо вони були на відкритій місцевості».

У поліції «Репортеру» повідомили, що «поки встановлюються причетні особи, подію зареєстровано, триває перевірка». Голова Делятинської територіальної громади Богдан Клим’юк теж каже, «шкідників розшукують».

«Паліїв ми ще не зловили, працюємо над цим, – говорить Клим’юк. – Зараз шукаємо власників ділянок, якраз дав доручення земельників встановити, чи вони приватизовані. Бо палять траву тільки ті, що мають цю землю в користуванні чи у власності, ніхто інший. Ну, а далі будемо проводити з ними бесіди».

Але паліїв не переконують аргументи ні влади, ні поліцейських, ні медиків. Натомість: «завжди палили і все було нормально, це зараз щось придумали, потім буде краще рости».

«Попри те, що ми кожного року проводимо роз’яснювальну роботу, люди продовжують нехтувати правилами пожежної безпеки. Звичайно, що в суху й вітряну погоду вогонь дуже швидко розповсюджується», – говорить Світлана Бабушкіна.

Усе ж вкотре нагадаємо:

• У пожежах гинуть малі тварини та плазуни, які в ній ховаються. Вогонь знищує кладки птахів, і вони перестають гніздуватися на випалених місцях. Також гинуть корисні комахи та хробаки, які знищують шкідників та беруть участь у ґрунтоутворенні, тому родючість ґрунту навпаки – знижується.

• Разом з травою горять залишки добрив і пестицидів. Крім того, у вогонь потрапляє дрібне сміття, яке виділяє до 70 отруйних сполук. Цей дим є дуже шкідливим для людей і тварин. За даними Мін­екології, спалювання листя і трави викликає респіраторні захворювання, алергії, підвищує ризик виникнення ракових пухлин.

• Через спалення трави починаються сильні пожежі, в яких горять будинки і можуть загинути люди.

А ще є штрафи. За забруднення повітря мали б штрафувати на 30600-61200 грн, за знищення чи пошкодження рослин навколо населених пунктів та уздовж залізниць – від 91800 до 153 тис грн. За порушення вимог пожежної безпеки у лісах світить від 1530 до 15300 грн, а за самовільне випалення рослинності або її залишків палії мали б платити від 3060 грн до 21420 грн і від 6120 до 30600 грн – у межах заповідників.

Така історія. Хоч і не блогери, але капець які ґазди.