Статті

Накрити гармату, врятувати бійців. Як у Франківську Гуманітарний штаб робить маскувальні сітки на фронт

Уже майже два роки в Івано-Франківську працює Гуманітарний штаб. Тут волонтерки, як тільки мають вільну хвилину, виготовляють маскувальні сітки та евакуаційні ноші для бійців.

Вони допомагають десяткам бойових підрозділів, пише Репортер.

Усі стіни просторого приміщення Гуманітарного штабу обвішані прапорами з підписами військових. Поруч – шеврони різних бригад, підрозділів, батальйонів.

Шеврони для бійців – велика цінність, вони будь-кому їх не дарують. А нам надсилають у подяку, – каже керівниця штабу Оксана Моспанюк. – Звісно, найбільша для нас нагорода – це те, що вони живі й продовжують нас захищати.

Гуманітарний штаб отримав приміщення у березні 2024 року, завдяки одній із дружніх громадських організацій. А вже у квітні вдалося придбати прес для виготовлення спеціальних маскувальних сіток.

Для чеських волонтерів у штабі виготовили “сувенірні” ноші у подарунок

Читайте: Не зменшувати оберти. Команда «Франко-ґражди» прозвітувала про рік роботи з ветеранами, військовими та родинами загиблих

Перші швейні машинки ми завезли ще у березні. Але коли сюди зайшли з Наталею Філіппською (керівницею майстерні-коворкінгу «Клаптик» – авт.), одразу подумали, що тут було б дуже гарно поставити прес. Так і народилася ця ідея, – говорить Оксана Моспанюк. – Тоді ми організувалися з дівчатами, які роблять сітки-витинанки, – Тетяною Фреїшин і Наталією Сташко. Оголосили збір і зібрали на цього красунчика.

Сітки-витинанки – маскувальна тканина, на якій спеціальний прес робить отвори. Ними накривають техніку і самих військових, щоб їх не побачив ворог.

Ми намотуємо полотна на форму, відрізаємо стільки, скільки треба. Тоді ставимо тканину під пресформу. Вона дуже гостра. Робить пробивання і виходять перфоровані полотна – це і називається сітка-витинанка. Після цього ми її зшиваємо по ширині, – розповідає Оксана Моспанюк.

За минулий рік волонтерки виготовили близько 300 рулонів сіток. Для їхнього виготовлення використовують цупку тканину спанбонд, попередньо розмальовану на спеціальному обладнанні візерунками для маскування.

Після перфорації рулони тканини зшивають по довжині.

Усі рулони мають стандартну ширину – 160 см. Але бійцям треба більше: комусь 4 м, комусь – 6 м, тому ми їх зшиваємо докупи, – говорить керівниця штабу. – Найбільша сітка, яку ми робили, – це 20 на 20 м. Такою можна накрити цілий будинок. А взагалі ми «накривали» і мінометні рохрахунки, і гармати, і навіть більші речі.

Окрім цього, волонтерки штабу шиють евакуаційні ноші. Для цього використовують браковані ремені безпеки. Для автомобілів вони не підходять, а для пошиття нош – чудово. Такі ремені надають волонтери з Чехії: замість того, щоб піти на смітник, ремені рятують життя бійцям на фронті.

Від друзів-волонтерів у штабі висить і чеський прапор. Також – американський і австралійський.

У нас є друг Роберт з Чехії, – розповідає Оксана Моспанюк. – Він волонтер, їздить постійно в Україну, на схід. Він нам часто допомагає фінансово, може привезти спальники, окопні свічки. Ми інколи передаємо йому ноші для підрозділів, якими він опікується.

Щоб купувати тканину, волонтерки відкривають збори. Також беруть участь у благодійних ярмарках. Якщо є термінові запити – звертаються до підприємців, часто відгукуються будівельні компанії. У 2025 році стали одними з переможців конкурсу співфінансування від міської ради: місто дає 70% на проєкт. Так з бюджету Івано-Франківська профінансували купівлю 16 рулонів спанбонду і 5 рулонів тканини, щоб шити ноші.

Також допомагають дружні громадські організації. Наприклад, волонтерки ГО «Дружини воїна». А ГО «Захист держави» на Різдво організувала коляду для дітей-ВПО, якими вона опікується. Діти наколядували 21 тис грн і вирішили віддати їх Гуманітарному штабу на купівлю спанбонду. У подяку за це волонтерки організували малим екскурсію і майстер-клас, щоб показати, як шиють маскувальні сітки.

Читайте: «Комарики» роблять дрони: як працює у Франківську складальний хаб

Взагалі, франківські школярі та студенти не рідко приходять допомогти волонтеркам. Після роботи вони підписують тканину своїми побажаннями для бійців.

Це – спільнота небайдужих людей, тут ніхто не сидить за примусом. Люди приходять добровільно, після роботи ввечері, коли є можливість – удень, – каже Оксана Моспанюк. – Коли на довго вимикали світло, було найважче. Бо якщо із зарядною станцією шити ми ще можемо, то прес мусить мати електрику з мережі. Тому, коли з’являлося світло, всі все залишали й бігли сюди – бо треба відбити спанбонд.

Всього у Гуманітарному штабі працюють близько 10 постійних волонтерів. Але завжди чекають на підмогу. Усім, хто хоче поволонтерити, варто написати на сторінку штабу. Також, завжди будуть вдячні за донат.