Олена Стеценко мусила двічі втрачати рідний дім через війну. Зараз жінка з сім’єю оселилася у Долині на Прикарпатті. Сюди перевезла і свій музей з найбільшою в Україні колекцією ангеликів. Тут є ікони, картини, статуетки янголів – а також багато історій – як страшних, так і зворушливих.
Музей Репортер відвідав під час престуру, організованого регіональним відділенням Асоціації міст України.
Ідея, породжена війною
«Вітаємо в єдиній в Україні резиденції янголів! У жодному іншому ви такого не побачите», – зустрічає у дверях «Резиденції янголів» керівниця громадської волонтерської організації «Громадянський корпус у Луганській області» Олена Стеценко.
Жінці доводилось втрачати свій дім двічі: вперше у 2014 році, коли переїхала з окупованого Луганська до Кремінної, вдруге – уже після початку повномасштабного вторгнення. «Музей на крилах» заснували у Кремінній у 2015 році.
Ідея створення музею на крилах належала моїй тоді дев’ятирічній доньці Поліні. Вона написала вірш про війну, зруйновані міста і про янголів, – розповідає Олена Стеценко. – Тож сама ідея створення музею була породжена війною. Ми вже 10 років не були у своїй квартирі у Луганську, два роки – у Кремінній, зараз там живуть росіяни. Дякувати Богу, що нас прихистила Долина. У Кремінній була назва «Музей на крилах», а тепер – «Резиденція янголів». Тобто, ми осіли і наш музей теж.
Першу колекцію збирала Поліна, але найдавніші експонати залишились у Києві, після тимчасової виставки. Саме там повномасштабне вторгнення застало виставку янголів. Все ж десь 85% всіх експонатів вдалося вивезти на Прикарпаття.
Читайте: Рослини у банці. Підприємство у Долині вирощує саджанці лохини зі світовим визнанням
Всього було 140 кг – і це лише самі експонати – картини, ікони, ляльки, кераміка. Тут нам уже допомогли з усім решта, – каже Олена Стеценко. – Але ми не витратили жодної копійки з бюджету, все зробили руками переселенців. Спочатку нам допомагав Музей Бойківщини там була наша виставка. Там ми зробили 23 новорічні ялинки – усі з ангеликами, але в різному стилі. На початку 2024 року зробили вже 24 ялинки. У Долині мешканці висловилися проти великої ялинки, бо війна. Але я, як двічі переселенка, маю моральне право сказати, що я – за культ життя, навіть під час війни. Тож діти приходили на свято до нас.
Кожен янгол – окрема історія
Всередині в музеї, розташованому на Чорновола, 10, – 75 різних янголів. Експонати з різних країн, виконані у різних техніках. Колекція постійно поповнюється. Найновіші – подарунки від Києво-Печерської Лаври та від ректорки Луганського університету. А при вході – фотозона, де слово «янгол» написане різними мовами – але не російською.
Читайте: Іграшки від «Жужика». Михайло та Ганна Степнови з Миколаєва відкрили у Франківську власну справу
Кожен янгол для нас – це історія, ми завжди дякуємо за будь-яку роботу, – розповідає власниця колекції. – Є ікона з чистого срібла, яку передали жінки з Італії. Я їх ніколи не бачила – вони просто дізналися, що я збираю колекцію янголів. А є лялечка, вив’язана гачком, від дівчинки з Рівненщини. Там пише, що ця робота обігріта теплом трьох поколінь: її бабусі, хрещеної і самої дівчинки. Всі роботи нам однаково дорогі.
У 2019 році у музеї навіть зафіксували рекорд України – найбільша колекція янголів в одному місці. Про це свідчить сертифікат від Книги рекордів України, який зберігається у «Резиденції».
Тут є статуетки та картини з Єрусалима, Португалії, Іспанії, Німеччини, навіть Антарктиди. «Янгольську» листівку привіз науковий співробітник станції Вернадського, сам родом із Луганська.
Є й сумні історії.
Це подарунок від актриси з Луганська, яка виїхала лише в халаті і тапочках у 2014 році. Потім, щоб вижити, робила ангеликів і продавала в Києві на Андріївському узвозі. Вони допомагали їй вижити, – говорить Олена Стеценко. – А цю роботу виконала дівчинка, у якої загинув тато у 2014. Він був керівником слідчого відділу Лисичанська. Хоч команди з Києва не було, він був небайдужий – вивіз усю зброю і кримінальні справи. Його вбили, а до вбивства був причетний його ж кум.
А є два чорні ангелики – символ незламності Луганщини, як півник у Бородянці. У штаб, де базувались ЗСУ, влучив снаряд з окупованої території. Майже нічого не вціліло, лише ікона й ці статуетки.
Щоб у Долині шукали янголів
У «Резиденції янголів» влаштовують «янголотерапію». Колективи 10-12 людей приїжджають сюди помалювати, спробувати різні техніки для заспокоєння, відпочити. Найстаршій учасниці було 92, наймолодшим – 3-4 роки.
Вхідний квиток до музею коштує 50 грн, але гроші беруть не з усіх. Зокрема, для внутрішньо переміщених українців завжди безкоштовно. Але виручені гроші з продажу квитків йдуть на підтримку ЗСУ – переважно знайомих пані Олени, бригад з Луганщини. Зараз каже, дуже потрібен спортивний інвентар для відпочинку військових.
Читайте: Підтримка з Франції. Волонтери з Парижа збирають допомогу для жінок та дітей з Краматорська
На Прикарпатті Олена Стеценко до 2022 року не була жодного разу. Коли у березні 2022 довелося покидати Кремінну, місцем прихистку обрала Долину, адже звідси була одна з членкинь їхньої організації. Зараз каже, що тут їй дуже подобається і приємно визнавати себе «новомістянкою».
Ми хочемо, щоб так, як в інших містах шукають дракончиків чи чортиків, тут люди знаходили янголів, – каже Олена Стеценко. – Щоб тут влаштовували фестивалі янголів. А головна мета нашого музею – розвіяти міфи та стереотипи про Луганщину, яких, на жаль, багато.
Авторка: Ольга Романська
Стаття створена за підтримки проєкту стипендій програми «Голоси України» в рамках ініціативи Ганни Арендт, яка реалізується Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини. Фонд жодним чином не впливає на контент і не несе за нього відповідальність.
Comments are closed.