Люди Статті

Молодь і гроші. З чого живуть франківські молодіжки

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Щороку в останню неділю червня в Україні відзначають День молоді. Свято встановлене «на підтримку ініціативи молодіжних об’єднань і організацій».

В Івано-Франківську таких 27. Щоправда, більшість діє лише на папері, пише Репортер.

Змагаються проекти

У законі пише, що молодіжні організації – це об’єднання громадян віком від 14 до 35 років. Об’єднуються вони, аби захищати свої інтереси: соціальні, економічні, творчі, духовні тощо. Також закон стверджує, що молодіжні організації мають право на фінансову підтримку з боку держави та органів місцевого самоврядування. Та якщо ви раптом подумали, що будь-яка молодіжна організація може отримати гроші з бюджету, то це не так.

Цьогоріч міністерство молоді та спорту на підтримку «молодіжок» передбачило лише 12 млн грн – на всю Україну. Зокрема, профінансують 51 проект, що обрали на конкурсній основі.

На місцевому рівні такі конкурси теж є. Наприклад, минулого року з бюджету Івано-Франківська виділили 130 тис грн на 27 проектів. Найбільше – 10 тисяч – дали франківським пластунам на програму «Вишкільні табори національно-патріотичного спрямування».

За словами директора департаменту молодіжної політики та спорту Віталія Матешка, у 2019 році на співфінансування проектів молодіжних організацій передбачили 97 800 грн.

«Цьогоріч у конкурсі взяли участь 17 проектів, які подали 10 молодіжних організацій Івано-Франківська. 15 проектів ми підтримали, – розповідає Матешко. – Загалом на відділ молодіжної політики на 2019 рік в бюджеті передбачено 630 тис грн. Частина цих коштів буде спрямована на реалізацію програми «Молодь Івано-Франківська» – тобто на організацію різнопланових заходів для молоді».

Крім того, щороку міська рада Івано-Франківська оголошує конкурс проектів в рамках програми розвит­ку місцевого самоврядування. На цей конкурс молодіжні організації також подають свої проекти. Наприклад, цьогоріч франківські пластуни отримали 25 тис грн на проект «Гучна молодь». Ще 25 тисяч дали громадській організації «Молодь і влада» – на проект «Форум молодих політиків», а 16,5 тисяч виділили Раді ерудованих молодих аристократів (РЕМА) – на проект «Сценічний чоловічий костюм – історія української нації».

«Насправді в нашому місті є лише 6-8 активних організацій. Серед них «Пласт», який готує дуже багато програм, – говорить Віталій Матешко. – Також можна виділити «Молодіжну комісію Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ», вони щороку проводять християнські табори. «Молода просвіта» цьогоріч готувала чотири проекти, «Мами Прикарпаття» – три, «Батьківщина молода» – два проекти. Серед активних організацій спортивного спрямування – ГО «Спільними зусиллями» й «Богатир». А ГО «Консалтингові технології», як правило, займається організацією квестів і тематичних пікніків».

Ще одним цікавим проектом міської ради є «Молодь і влада», правда, до громадських організацій він не має жодного стосунку.

«В рамках цього проекту студенти вишів мають можливість пройти стажування в одному з підрозділів міської ради, – пояснює Матешко. – Як правило, в нашому департаменті стажуються двоє-троє людей. У підсумку, найкращих зараховують до кадрового резерву міськради, і щойно з’являється вільна вакансія, вони отримують шанс потрапити до нас на роботу».

Довіра понад усе

Недостатнє фінансування проектів – це не єдина і навіть не головна проб­лема, з якою стикаються нині молодіжні організації. Адже кошти знайти значно легше, ніж кваліфікованих працівників. Також для нормальної роботи потрібна матеріальна база, як мінімум приміщення й техніка.

«Дуже важливо, аби організація мала власних експертів з тих чи інших питань, – каже керівниця МГО «Молода Просвіта» Євгенія Бардяк. – Навіть волонтери, які виконують тимчасову роботу, мають бути кваліфіковані. Громадська організація не може існувати сама по собі. Це структура, над розвитком якої треба постійно працювати. Але дуже часто люди, створюючи організацію, не розуміють, як і куди їм рухатись. Ну, й мотивація звісно не у всіх є».

За словами Євгенії, організації, які створюються заради пошуку грошей, «згасають» у першу чергу. Бо ж для цього спершу потрібно завоювати довіру донорів.

«Якщо вам не довіряють, то грошей, скоріш за все, ви не отримаєте, – говорить Бардяк. – Кожна ініціатива повин­на мати підґрунтя, тому добра репутація – дуже важлива. Другий момент – кожен проект повинен мати чітку мету й завдання, а кожна реалізована ідея – давати результат. Власне, вже після цього можна починати шукати гроші».

В залежності від сфери діяльності можна знайти грантову програму. Нині чимало закордонних організацій готові співпрацювати із ініціативами, які сприяють розвитку демократії.

Наприклад, є програма «Молодь в дії», її фінансує Європейська волонтерська служба. Німецький фонд «Пам’ять, Відповідальність, Майбутнє» – приймає заявки від проектів на історичну тематику. Міжнародний Вишеградський фонд фінансує культурні та освітні проекти. Intercultural Innovation Award – надає гранти для інноваційних проектів різного спрямування. Також активно підтримує українську молодь і Рада Європи. На їхньому сайті завжди доступна інформація з основними напрямками цьогорічного фінансування.

«Є таке правило: закінчив один проект – сідай писати інший, – каже Євгенія Бардяк. – Насправді, це безперервний процес, який вимагає багато часу й зусиль».

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.