Так сильно перед виступом я хвилювався відтоді, як у 2006 році захищав кандидатську у Львівській політехніці. Я молодий, члени ради серйозні та суворі, а основне – було покладено багато зусиль…
Недавно мав за честь представити напрацювання нашої команди на Форумі вищої освіти 2021 у Києві. Загалом відібрали 15 спікерів із понад 110, і лиш я один – з Івано-Франківська. Визнаю, це тішить не тільки персонально, а й свідчить про «здорові» елементи у прикарпатській вищій освіті, пише Максим Карпаш у Репортері.
Наприкінці подам ключові тези власного виступу, але спочатку про те, що почув від колег з Рівного, Києва, Львова, Житомира, Харкова, Дніпра, Вінниці, Сум, Одеси й Тернополя.
Узагальнені підсумки від усіх промовців можна розкласти на 10 простих рекомендацій, які є важливими для успіху у сфері вищої освіти.
1. Вірити у свій проєкт. Це дійсно важливо, бо якщо ви самі не вірите, то чого можна очікувати від когось іншого?
2. Вивчати досвід інших та використовувати його за власних умов. Ми всі різні, але проблеми часто дуже схожі.
3. Підтримка проєктів з боку керівництва. У великих структурах проєктів може бути багато, а визначити, який саме є пріоритетним – мистецтво.
4. Знайомитись і співпрацювати. Часто невимушена розмова на певному заході стає початком чудових ініціатив.
5. Розвиток команди. Якою б маленькою вона не була, її слід розвивати, інвестувати в неї час і гроші.
6. Самостійний розвиток. У цьому – реалізація давного ще вольтерівського «бути сучасним своєму часу».
7. Широке інформування про проєкт. Мова йде як про внутрішнє інформування у межах команди, так і зовнішнє – через ЗМІ, партнерів тощо.
8. Залучення усіх можливих людських ресурсів. Для університетів це студенти, для усіх інших – клієнти й партнери.
9. «Відпускати» тих, хто не поділяє наші цінності. Інколи таким чином ви допоможете не тільки вашому проєкту, але й тим, кого позбулися.
10. Залучати тих, хто критично потрібен.
Погодьтеся, ці рекомендації є слушними і для бізнесу, і для владних установ, соціальної сфери чи громадської діяльності.
Назва ж мого виступу була – «Івано-Франківський освітній пазл сталого розвитку». У ньому йшлося як про віковий ланцюжок у сфері освіти – від 3 до 103 років, так і про рівень співпраці між магістерськими та бакалаврськими програмами в університеті, школами, Науковим містечком «Нова Енергія» та різними бізнесовими, соціальними та громадськими ініціативами та проєктами.
На нашу думку, ми розвиваємо на Прикарпатті освітню екосистему, окремі елементи якої починають взаємодіяти та підсилювати один одного. Як ілюстрацію цього згадав підлітка, який на гуртках у «Новій Енергії» придумав «розумну» парасольку, подався на міський конкурс стартапів і став призером. Саме дивлячись на таких, як він, ми відкрили нову бакалаврську програму «Інженерія відновлювальної енергетики», а випускники інших університетських програм працюють у «Новій енергії». Це і є сталий розвиток у сфері освіти.
Максим Карпаш, професор ІФНТУНГ
Comments are closed.