Франківці тільки почали забувати одоробло, яке називали літником, на Вічевому майдані, як чергове «чудо» з’явилося на вулиці Курбаса. Недорогі меблі яскраво синього кольору та кислотно-зелені парасолі не дуже, м’яко кажучи, вписуються в історичний центр міста. На щастя, обидва майданчики демонтували.
Але залишилося питання: хто дозволив? Дізнавався Репортер.
Якщо ви хочете встановити у Франківську літній майданчик, то спершу вам доведеться звернутися до сертифікованого архітектора, який повинен намалювати ескіз. Офіційно таке називають паспортом торгового майданчика. Далі цей ескіз разом з іншими документами ви подаєте у ЦНАП. Звідти документи передають у департамент містобудування та архітектури, де головний архітектор вирішує – погоджувати його чи ні.
«Це не комісійне рішення, а одноосібне, – каже директор міського департаменту містобудування та архітектури Орест Кошик. – Але приймаючи рішення, береться до уваги зовнішній вигляд майданчика, місце його розташування. Ми, зі свого боку, завжди закликаємо підприємців малювати ескізи, які би вписувались у загальну архітектуру міста. Якщо все гаразд, то паспорт повертається замовнику через ЦНАП. Власне, на цьому наша місія закінчується».
Читайте також: Підробки смаку не мають. Хто відповість за неякісну молочку в прикарпатських школах
За словами Кошика, підприємці самі зацікавлені в тому, аби їхній літник виглядав привабливо. Бо ж клієнт сяде там, де затишніше. Натомість, буває всяке.
Отож, уже погоджений архітектором паспорт, так само через ЦНАП, замовник подає в управління торгівлі, аби отримати дозвіл на розташування літнього торгового майданчика. А управління торгівлі, у свою чергу, готує проєкт рішення, який затверджує виконком.
Заступник начальника управління торгівлі Тарас Слободян каже, що перед тим, як дати дозвіл на розташування літника, документи ретельно вивчаються спеціальною комісією.
Читайте також: «НульОдин» шукає авторів. Як франківські айтішники розвивають неформальну освіту (ФОТО)
«В комісію входять представники департаментів економіки, архітектури, управління земельних ресурсів, Держпродспоживслужби, управління праці, муніципальної варти, кілька депутатів міської ради, – розповідає Слободян. – Комісія дає рекомендацію, а за нею вже виконком вирішує, давати дозвіл чи ні».
Отже, перед тим, як встановити літник, потрібно пройти як мінімум три етапи погодження. То як сталося, що допоки франківці не здійняли крик у соцмережах, влада не бачила, що ставлять на Вічевому майдані та на вулиці Курбаса?
Читайте: Війна з пластиком. В Україні продавців штрафуватимуть за пакети – що з того покупцям
«В нас є муніципальна інспекція, яка повинна контролювати такі речі та бути з нами на постійному контакті, – говорить Орест Кошик. – Не важливо, чи йдеться про літні майданчики, чи це стосується зовнішньої реклами, вивісок, чи МАФів. З літником на Курбаса вийшло так, що я в п’ятницю з роботи йшов і побачив, що його встановлюють. Я знав, що він погоджений, але в іншому вигляді. А в понеділок, коли йшов на роботу, його вже не було».
Цього разу зреагувало саме управління торгівлі. За словами Тараса Слободяна, підприємця поставили перед вибором – або відміна рішення виконкому та розірвання договору, або приведення майданчика у відповідність проєкту.
«Я насправді розумію, чому підприємець так зробив, – каже Слободян. – Він хотів зекономити. Адже парасолі та меблі їм безкоштовно дав виробник продукції, яку вони реалізовують. Але це неправильно».
З майданчиком на Вічевому була схожа історія. Підприємець отримав дозвіл на всесезонне розміщення ще минулого року, але чомусь вирішив, що проєкту дотримуватись не треба. Але активісти вчасно підняли крик, і конструкцію демонтували.
«Яка б влада не була, але ми зреагували, – говорить Орест Кошик. – Наразі там рухів жодних, тож чи будуть щось встановлювати – невідомо. Підприємці десь зникли, може, знову щось задумали. Звісно, літники мають бути, бо це податки. Але вони не повинні нікому заважати. Не знаю, але нам такі резонанси не потрібні».
Проблема ще й у тому, що є загальний порядок розміщення торгових майданчиків, а от конкретних вимог до зовнішнього вигляду літника – немає. Наприклад, якщо плаща майданчика перевищує задекларовану більше, ніж на 5 %, або на 100 кв. м, то його повинні демонтувати. Якщо ж до 5 %, то просто стягується більша плата.
«Але останні роки не було грубих порушень, – каже Тарас Слободян. – Ну, якщо не враховувати ці два випадки, що сталися недавно».
На сьогодні в Івано-Франківську встановлені 92 торгові майданчики. Ще три мають бути погоджені на найближчому виконкомі. Із 92 майданчиків 29 – всесезонні.
Читайте: Притулок має бути таємним. Де у Франківську знайти прихисток від домашнього насильства
«Перша зона – центральна частина міста. Трохи далі – друга зона, умовно кажучи, починаючи від вулиці Сахарова. Ну а далі – третя зона, – пояснює Слободян. – Підприємці у третій зоні сплачують до міського бюджету 30,67 грн за метр квадратний, у другій зоні – 38,34, а в першій – 46,30 грн. Це якщо оплата помісячна. Якщо платити за весь період, то виходить трохи дешевше. Якщо брати середній майданчик в середмісті, то платять вони приблизно 3000 грн в місяць».
Загалом очікується, що цьогоріч підприємці за розміщення літників заплатять до міського бюджету 1,5 млн грн.
