Навесні цього року у фортечній галереї «Бастіон» була виставка картин Андрія Єфименка, які були присвячені нашому місту. На відміну від звичних пейзажів, кожне полотно мало сюжет, і то не один. Найбільший резонанс викликала робота «Де палац?».
Авторська анотація повідомляє, що це «картина-стьоб над поколіннями влади, яка сидить у споруді поряд починаючи з совка, і десятки років не докладає рук до збереження історії, допустивши такий ганебний стан», пише “Репортер“.
Спробуємо розтлумачити сюжет. У лівій бічній арці бачимо постать чоловіка в синьому костюмі, який дуже нагадує міського голову Руслана Марцінківа. Щоправда, зі спини. Він стоїть на межі та оглядає територію палацу Потоцьких, який нещодавно вдалося повернути міській громаді. Про цю подію також повідомляє плакат на паркані, розмальований кольорами партії «Свобода».
Громада отримала сумний спадок. Ліворуч кілька аварійних корпусів, з вікна крайнього витікає водоспад. Територія густо заросла та нагадує джунглі, де вже встигли завестися екзотичні тварини – жирафи, орангутанг і удав, що тікає до міста. Біля нього провалля з драбиною – натяк на закинуті археологічні розкопки.
Навпроти головної брами значно веселіше. У вирі вальсу з дамами-примарами XVIII століття танцюють пацієнти військового шпиталю, які тут лікувались протягом останніх ста років. Серед них бачимо німецьких вояків часів Першої світової, польських офіцерів і радянських солдатиків в убогих халатах і капцях. У глибині подвір’я, у світлі софітів, співають дві оголені постаті, що мають символізувати гурт «Хамерман знищує віруси». У праву арку брами заходить священник з кадилом і шкарпеткою – за дорученням міського голови, він має освятити палац після скандального концерту.
Правіше лисий солдатик у халаті «стріляє» цигарку у перехожого. Таку картину часто можна було бачити аж до 2004 року, доки існував шпиталь. Задній план займають безликі сірі висотки, баштові крани та церкви, адже будівельний бум не вщухає і готовий ось-ось поглинути палацову територію.
А де ж палац? Від нього залишився тільки привид – гарна споруда вгорі, яка нагадує і Версаль, і діснеївські мультики водночас. І від нас теж залежить, чи матеріалізується цей привид завдяки фаховій реставрації, чи остаточно зникне під наступом новобудов.
Автор: Іван Бондарев
Comments are closed.