Вже кілька років громадські активісти Запоріжжя намагаються порозумітися з місцевою владою та врешті розпочати реалізацію програми розвитку велоіфраструктури.
А з цим там є проблеми. Адже в місті, яке в понад три рази більше за Франківськ, нині є лиш одна велодоріжка і та веде буквально в нікуди, пише «Репортер».
Гроші з’їв вірус
Облаштувати велодоріжки в Запоріжжі місцеві мешканці просять владу вже кілька років, регулярно реєструючи петиції на сайті міської влади. Велосипедисти скаржаться, що водії автівок часто поводяться на дорогах грубо – сигналять, тиснуть до узбіччя або дозволяють собі непристойні жести. Водночас їзда тротуаром – це незручності для пішоходів.
Активіст громадської організації «Спільно HUB» Ігор Сук розповідає, що нині вся велоінфраструктура у Запоріжжі обмежується однією велодоріжкою, а точніше однією смугою, яка була збудована у 2015 році. Вона проходить від проспекту Соборного до Преображенського мосту, а там обривається.
«Ми хочемо інтегрувати велотранспорт у загальну систему міської транспортної інфраструктури, – каже Ігор Сук. – Велосипеди мають стати альтернативою автомобілям. Це дозволить розвантажити дороги від заторів, зменшить навантаження на громадський транспорт, зменшить кількість ДТП і підвищить безпеку на магістральних вулицях. Місто має бути орієнтоване на людей, а не на автомобілі».
Читайте також: Добро робити легко. У Запоріжжі «ізольованим» допомагають студенти
Торік мерія таки пішла активістам назустріч. Після того, як ГО «Спільно HUB» публічно презентувала «Програму розвитку велоінфраструктури міста Запоріжжя на 2019-2021 роки», депутати міськради ухвалили Концепцію розвитку велоінфраструктури. Разом з тим, активісти спільно з департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради взялися розробляти схему веломаршрутів.
«Досі велосипедна інфраструктура в місті розвивалася, якщо так можна сказати, хаотично, – говорить керівниця ГО «Спільно HUB» Ганна Дворна. – А концепція – це стратегічний документ, який демонструє повну картину розвитку велосипедної мережі в майбутньому».
За її словами, концепцію розробляли, використовуючи німецьку методику планування веломережі. За основу брали рекомендації з організації руху велотранспорту (ERA), а також проєкти ЄС і міжнародних організацій, які займаються популяризацією та розвитком велоруху.
«Загалом для України і Запоріжжя зокрема німецька модель підходить найкраще, – переконує Ганна Дворна. – Позаяк основними принципами організації велоруху є безпека і комфорт велосипедиста, ми хочемо з’єднати веломережею усі райони міста. Необхідна інфраструктура також має з’явитися біля торгових центрів, навчальних закладів, підприємств чи установ».
Читайте також: Веселе: громада має бути багата (ФОТО)
Восени минулого року департамент інфраструктури та благоустрою оголосив тендер на розробку проєктно-кошторисної документації щодо реконструкція тротуару по Прибережній магістралі з облаштуванням велодоріжок від вулиці Глісерна до Запорізької. Але далі справа не пішла.
«На реконструкцію цієї ділянки та облаштування велодоріжки міська рада планувала виділити у 2020 році 8,2 млн грн, – говорить Ігор Сук. – На жаль, через пандемію гроші пішли на боротьбу з COVID-19».
Дешево та ефективно
Але й тут є деяка іронія, бо саме під час карантину запоріжці відчули, як їм бракує велодоріжок. Справа в тому, що через обмеження проїзду в громадському транспорті чимало люду мусили пересісти на ровери.
«Порівняно з вереснем 2019 року кількість велосипедистів збільшилась у понад два рази. Також збільшилась кількість жінок на велосипедах – з 6-7 % до 15-20 %, – розповідає Ганна Дворна. – Під час карантину люди зрозуміли, що їхати на велосипеді можна не лише в парк чи на Хортицю, а й добиратися на роботу. І якщо карантин буде продовжено, то велосипедистів ще побільшає, а ми хочемо, щоб їм було комфортно пересуватися містом».
Велоактивіст Костянтин Юхименко зареєстрував електронну петицію, де просить облаштувати тимчасові велодоріжки на основних магістралях для комфортного пересування містом саме на час карантину.
«Наприклад, у Берліні одну смугу дороги відвели виключно для руху велосипедним транспортом, – говорить Юхименко. – Водночас велосипед є доступним та екологічним видом транспорту. На сьогодні, у зв’язку із впровадженням обмежень, кількість велосипедистів на вулицях значно зросла, а відповідно все більше людей змушені ризикувати, рухаючись необладнаними вулицями».
Читайте також: Людське не горить. Як волонтери допомагають погорільцям Луганщини (ФОТО)
Подібний досвід тимчасових велодоріжок використовують і в інших європейських країнах. Зокрема у Лондоні на час карантину прокат двоколісних зробили безкоштовним для всіх медиків.
Створення тимчасових велодоріжок місту майже нічого б не коштувало, переконаний представник Запорізького обласного центру молоді Владислав Демидовець.
«Ми хочемо, аби в першу чергу з’явилися велодоріжки на магістральних вулицях міста: Проспект Соборний, вулиця Перемоги та Набережна магістраль, – каже Владислав Демидовець. – Тут найбільший трафік. І необхідно зробити так, аби люди на велосипеді відчували себе у безпеці. Щодо витрат, то це майже нічого не коштує. Аби відокремити смугу для велосипедистів можна використати тимчасову огорожу, або фарбу».
Франківськ – як приклад
За словами Ганни Дворної, нині багатьом людям, зокрема чиновникам, бракує розуміння того, що велосипед – це повноцінний вид транспорту, який вимагає вкладень в інфраструктуру. Більше того, вона переконана, що розвиток велоінфраструктури у Запоріжжі допоможе зробити велорух безпечним і прибрати негласний конфлікт на дорозі між водіями автівок і роверистами.
«Що ми бачимо зараз? Є загальна дорога, на якій, за правилами дорожнього руху, всі рівні, – говорить Дворна. – Але в підсумку хтось все одно вважає себе «вищим». На цьому ґрунті й виникають конфлікти. Розвиток велоінфраструктури та грамотні інженерні рішення дозволять мінімізувати всі суперечки. І, звичайно, має розвиватися законодавча база. Наприклад, в Іспанії, де дуже розвинений велорух, наїзд на ровериста автомобілем вважається дуже серйозним порушенням. Коли велосипедист їде по дорозі, його ніхто не підрізає і не притискає до бордюру, бо пам’ятають про великі штрафи».
Читайте також: «ХочуБуду»: громадський майданчик приймає всіх (ФОТО)
А от прикладом для наслідування щодо розвитку велоінфраструктури серед українських міст для «Спільно HUB» є Івано-Франківськ.
«Я був там в минулому році і мені все дуже сподобалося, – говорить Ігор Сук. – Одразу видно, що зроблено не для галочки, а реально для зручності велосипедиста. Там вже навіть виросло перше покоління дітей, яке не може собі уявити місто без велоінфраструктури».
Авторка: Ірина Гаврилюк
Матеріал опублікований в рамках проєкту «СВОЇ», який виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Контент є виключною відповідальністю газети «Репортер» і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду США.
