Ще у квітні 2022 до Івано-Франківська евакуювали Херсонський державний університет. Тут його прийняв Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. На новому місці виш відсвяткував 105 років, провів вступну кампанію та продовжує навчати, незважаючи на те, що і студенти, і викладачі розкидані по світу.
Недавно до ПНУ евакуювали і унікальний гербарій з Херсонського університету. Тут він, як і решта цінностей вишу, чекатиме часу, коли повернення до рідного міста стане безпечним, пише Репортер.
100 автомобілів і 20 терабайт
Херсонський університет – один з найстаріших вишів півдня України. Університет готує спеціалістів з 51 спеціальності.
Після захоплення окупантами Херсона виш був змушений працювати в окупації. Наприкінці квітня вирішили евакуюватися, обрали Івано-Франківськ, а саме – Прикарпатський університет.
Підписаний наказ Міністерства науки та освіти про тимчасове переміщення. До викладачів і співробітників немає обов’язкової вимоги бути у місті Івано-Франківськ, – розповідав тоді перший проректор ХДУ Сергій Омельчук. – На сьогодні освітній процес у всіх закладах вищої освіти відбувається дистанційно. І кожен викладач і співробітник має насамперед перебувати у безпечному для себе місці. А таке місце кожен визначає сам.
Тож до Франківська переїхав центр управління та адміністрація, а також деякі викладачі й студенти. Навчання продовжили онлайн, щоб зручно було всім, незалежно від місця перебування.
Тим часом 14 червня 2022 року до головного корпусу університету зайшли “гауляйтери” Херсонщини у супроводі озброєних окупантів. Вони захопили будівлі та майно університету, а ректоркою призначили колаборантку – Тетяну Томіліну.
До того часу, як захопили наші будівлі, ми встигли зробити трансфер баз даних на сервери ПНУ, – каже ректор університету Олександр Співаковський. – Переїхали і деякі студенти, хоч багато залишилось і в Херсоні. Основне – ми зберегли всі процеси. Майже 100 років тому, коли наш університет мав евакуюватися вперше, був один вагон людей і два – обладнання. А сьогодні – 100 машин і 20 терабайт інформації.
Зараз у Франківську – 38 викладачів ХДУ та 33 студенти. Частково вони мешкають у гуртожитку, який надав Прикарпатський університет.
Нам дали приміщення в історичному центрі, гуртожиток, можливість проводити засідання, вчені ради, конференції, – каже ректор Олександр Співаковський. – Дехто казав: буде конкуренція між університетами. Але її немає, лише доповнення одне одного. Ставлення ректора і колективу ПНУ до нас – прекрасне.
Книги вкрали окупанти
Влітку релокований виш зміг провести вступну кампанію. За словами ректора, вдалося набрати 1041 студенти на всі три освітні рівні.
У нас зараз навчається 3721 студент. Це небагато, але такі маємо обставини, – каже Олександр Співаковський. – Ми повинні зберегти молодих людей, які повернуться і будуть розбудовувати українську Херсонщину. З набраних цього року студентів – 856 з Херсонщини. Є навіть з лівого берега. Ми не можемо відкривати їхні прізвища, але вони навчаються, відвідують лекції, практичні заняття. Дуже допомогла квота для цьогорічних вступників з Херсонщини, тож у дітей була додаткова можливість навчатися на бюджеті.
Після звільнення Херсона, звідти до Івано-Франківська вдалося евакуювати гербарій, який зберігався на кафедрі ботаніки. А ось цінні книги, за словами Олександра Співаковського, окупанти вкрали.
На жаль, книги не вдалося вивезти. Все відбувалося дуже швидко, – говорить ректор. – Тому рідкісний фонд, книги, видані з 1800 по 1900 рік, окупанти вкрали. Хтось з колаборантів їм допомагав. Такі, на жаль, були й серед викладачів, але не більше 20 людей із 350. Після деокупації Херсона вони втекли разом з окупантами. Але ми зібрали на них всі неохідні матеріали й подали у правоохоронні органи.
Будівлі університету в Херсоні перебувають під постійним вогнем загарбників. Наприклад, 10 січня від російського обстрілу пошкоджений головний корпус університету, побиті вікна. Раніше, у новорічну ніч, була пошкоджена будівля басейну, а ще перед тим – один із гуртожитків.
Тим часом працівники університету ліквідовують наслідки обстрілів. Наразі закривають близько 100 вікон у головному корпусі. Більша частина фасадних вікон університету вже закрита, але роботи тривають.
Окупанти зразки не знайшли
За словами професора кафедри ботаніки Херсонського університету Олександра Ходосовцева, ще до переїзду він з колегами сховав найцінніші зразки з гербарію, щоб вони не дісталися окупантам.
Ми сховали типові, тобто найцінніші зразки, на основі яких описані види рослин. Будь-який гербарій ціниться саме такими еталонними зразками, – розповідає Олександр Ходосовцев. – Ці зразки рідко пересилають, щоб не зруйнувати, якщо інші вчені хочуть на них подивитися, то вони приїжджають до них самі. Не кожен гербарій має типові зразки, а у нас їх – понад 200. Тож, коли прийшла псевдовлада, вони їх не знайшли. У результаті – не взяли ніяких.
Викладачі кафедри ботаніки приїхали у Херсон 1 грудня, через кілька тижнів після деокупації. Завдяки допомозі волонтерів вивезли типові зразки за межі міста, а тоді почали вирішувати, як забрати всю колекцію – щоб не втратити у результаті постійних обстрілів.
Нам допомогла норвезька компанія GBIF. Це глобальна мережа з порятунку біологічного різноманіття світу. Вони надали нам фінанси на евакуацію – на спеціальні коробки та перевезення, – говорить Олександр Ходосовцев. – Уже 19 грудня ми почали упаковувати зразки в коробки. Гербарій розташований на сьомому поверсі, якраз навпроти Дніпра – снаряд міг залетіти будь-якої миті. Тому робили це лише я з колегою. Інші студенти та викладачі не могли допомагати, бо небезпечно. За три дні нам вдалося запакувати понад 750 коробок з лишайниками і спустити їх вниз.
Пізніше професор Іван Мойсієнко, завідувач кафедри ботаніки, який опікується зразками судинних рослин, спакував іншу частину колекції. Тож 5 січня гербарій вирушив у дорогу, а 6 січня – прибув до Івано-Франківська. Його розмістили в одному із корпусів Прикарпатського університету.
Колекція – друга в Україні
У гербарії Херсонського університету – 32 000 зразків. Найбільше з Херсонщини, але не тільки.
Лишайники, судинні рослини, мохоподібні – десь 80% з півдня України: Херсонська, Одеська, Миколаївська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська області, Крим. Але є й з Казахстану, з Непалу. По суті, зразки з усього світу, – розповідає Олександр Ходосовцев. – В останні роки у нас були проєкти по Карпатах, тож з’явилися лишайники і з Карпатського регіону, з лісів і пралісів.
Навіть у час, коли університет і кафедра перебувають в евакуації, колекція продовжує поповнюватись. За минулий рік до гербарію ввійшла десь тисяча зразків, зокрема і з Прикарпаття.
Читайте: «Після операції – додому». Лікар з Харкова лікує у Франківську рак за новими методами
Збирати зразки біля об’єктів природно-заповідного фонду на півдні України десь 5-10 років буде неможливо, бо територія замінована. Тому ми будемо переорієнтовуватися на Закарпаття, Прикарпаття, будемо досліджувати гірську систему, ліси, – каже професор.
Зараз усі викладачі кафедри ботаніки – у різних містах України та світу. Сам Олександр Ходосовцев – у Києві. Але в Івано-Франківську є представники інших природничих кафедр. Крім того, гербарієм опікується викладачка біології та екології Прикарпатського університету Надія Капець. Колекцією зможуть користуватися всі охочі науковці та студенти – але тільки на випускних курсах.
Це науковий гербарій, доступ до нього мають ті, хто пише дисертації на здобуття наукового ступеня доктора в галузі біології, або фахівці, які уже мають ступінь, працюють над статтями, проєктами, – пояснює Олександр Ходосовцев. – Наш гербарій – другий за кількістю лишайників та ліхенофільних грибів в Україні – 16 тисяч зразків. Більше лише у Києві – 70 тис. А загалом за колекцією в Україні ми входимо в десятку, разом з великими національними гербаріями. Крім того, за останні 30 років ми знайшли близько 500 нових для України видів лишайників, які не представлені в національному гербарії.
Серед найближчих планів – діджиталізувати гербарій, щоб, отримавши доступ, усі зразки можна було побачити онлайн. А після перемоги і гербарій, і весь університет повернеться до рідного Херсона.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.