Соціум Статті

Газ по 26 грн: як врятувати бюджети прикарпатських громад

Google+PinterestLinkedInTumblr
Сучасна ситуація на ринку енергоресурсів дає чітке розуміння того, що енергоефективність – це не просто модний світовий тренд, а нагальна потреба, яка діє змогу оптимізувати видатки бюджетів усіх рівнів: від сімейного – до державного.

Ринкові підходи до ціноутворення на газ та електрику сьогодні найболючіше б’ють саме по бюд­жетах громад – сіл, селищ, міст. І поки населення ще має можливість оплачувати комуналку за нехай і високими, але таки нижчими за ринкові тарифами, очільники громад вже поставлені в реалії оплати за газ за тарифом понад 26 грн за куб, пише Репортер.

То як вберегти свій бюджет від того, щоб більшість його наповнен­ня не з’їли захмарні видатки на енергоресурси? Відповідь проста – негайно діяти!

Якщо говорити про міста, то найкращі результати зараз там, де громади зрозуміли, що «дешевої енергії більше не буде» багато років тому. Результати енерго­ефективності стають очевидними через 5-10 років, тож треба дивитись наперед, ухвалювати стратегії розвитку і ставитися до їх втілення серйозно. Стратегія розвитку на 10 чи 20 років – ключова передумова успіху. Тенденція проста – енергоносії дорожчають, тож треба використовувати їх максимально ефективно. Які завдання собі ставити?

Політики традиційно дивляться лише на період до наступних виборів, але ті мери й міськради, які бачили проблему в перспективі, виграють уже сьогодні. Програми енергоефективності (як і будь-які енергетичні проєкти) – дуже тривалі в часі. Саме тому повноцінна стратегія, яка неухильно виконується – обов’язкова для кожної сучасної громади.

Не можна просто «утеплюватися» чи замінювати котли без плану. І взагалі, заощадити можна тільки те, що можна виміряти. У кожній громаді найперше треба створити чітку систему відстеження витрат, яка працює завдяки вмотивованим людям на місцях. Коли завгоспи чи директори справді відповідають за ефективність установ – вони зможуть економити 10-15 % коштів навіть без додаткових інвестицій. А це конвертується в сотні тисяч заощаджених бюджетних гривень.

Читайте також:

Максим Карпаш: Про кліматичну нерівність

Енергетичний менеджмент – найперший крок. Без розуміння того, скільки ми споживаємо, ми не можемо зрозуміти, де відбулися певні втрати. При цьому йдеться про аналіз у щоденному режимі, для чого на сьогодні на ринку є відповідні програмні продукти, здатні автоматизувати процес і здійснювати якісне опрацювання даних.

Енергоменеджерами на найнижчому рівні традиційно є працівники кожної бюджетної установи. Це, як правило, завгоспи. Очолює піраміду енергоменеджер громади, який веде елект­ронну базу даних, і щодня до нього стікається інформація про споживання, яку він аналізує та за потреби вживає коригуючі дії. З часом саме енергоменеджери стають двигунами змін у громадах, адже вони досконало знають усі проблемні місця кожної будівлі та здатні якісно поставити технічне завдання при плануванні заходів. А деякі з них навіть стають «збирачами ресурсів» для свого села, селища чи міста, адже починають успішно залучати у проєкти енергомодернізації кошти грантів й міжнародних програм.

Читайте також:

Автономка зігріє не всіх. Як абоненти СТЕКу в Франківську переходять на індивідуальне опалення

Досвід показує, що в громадах, де енергетичний менеджмент працює на ділі, а не на папері, відбуваються дуже позитивні процеси: реалізовуються численні проєкти з підвищення енергоефективності в бюджетних будівлях, діють програми підтримки енергомодернізації житлового фонду тощо.

Почати розбудову власної політики енергоефективності навіть для громад новачків – ніколи не пізно. Нині є багато успішних кейсів і досвідчених консультантів, які допоможуть кожній зацікавленій громаді пройти перший етап і надалі рухатись до власної енергетичної безпеки.

Володимир Смолій, експерт у розбудові муніципальних політик сталого енергетичного розвитку енергоcервісної компанії Adamson
Донат
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Реклама партнерів:  

Comments are closed.