Статті

Балончик або тікати? Що робити жінкам, коли до них пристають на вулиці

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Неочікувані доторки у транспорті чи нав’язливе намагання познайомитися на вулиці – з таким стикалися багато жінок. Бувають і більш загрозливі ситуації.

У таку мить треба знати, як постояти за себе, і що робити потім, аби кривднику це не зійшло з рук, пише Репортер.

depositphotos

Довелося битися

Франківці Тані (ім’я змінене на прохання респондентки) не раз доводилось стикатися з приставаннями на вулиці. Одного разу пікантна ситуація склалася у переповненій маршрутці. Молодий чоловік, пристойний з вигляду, почав притискатися до неї.

Я почала відступати. Потім почула, що він ззаду метушиться – думала, може хоче пограбувати. Але раптом відчула, як у мене щось впирається, – розповідає Таня. – Я обернулася до нього і голосно спитала, що він робить. Він почав прикриватися руками. На наступній зупинці встиг вискочити.

Ще до війни дівчина носила з собою перцевий балончик, але нагоди скористатися, на щастя, не було. Зате доводилося давати фізичну відсіч нападнику.

Гендер, цінності, дискримінація. П’ять міфів про Стамбульську конвенцію

Одного разу п’яний схопив мене за руку. Я копнула його поміж ніг. Больовий ефект спрацював, він мене відпустив, – каже франківка. – Ще був випадок, коли я йшла додому сама ввечері й до мене взялися приставати двоє хлопців. Я подзвонила своєму знайомому і почала з ним говорити – вдавати, ніби він має мене зустріти. Допомогло. Також спрацьовує погроза зателефонувати в поліцію.

Франківка Оксана Квітнева працює допізна і часто йде додому, коли надворі вже темно. У цей час вона не раз потрапляла у ситуації, коли доводилось справлятися з нав’язливою увагою.

Один з таких випадків трапився у березні, в перші тижні повномасштабної війни.

Я неспішно йшла по стометрівці, бо до комендантської години ще був час, та раптом мене наздогнав чоловік з глінтвейном, з виду добряче п’яненький. Тоді було заборонено продавати алкоголь, тому я здивувалася, – розповідає Оксана. – Він наполегливо намагався познайомитися і не реагував на відмову. Я розуміла, що мені не варто йти впритул до мого будинку, бо тоді він знатиме, де я живу.

На щастя, у ситуацію втрутилася пара перехожих, які йшли ззаду. Вони спитали, чи потрібна допомога й почали спокійно та ввічливо говорити з кривдником.

Він почав агресувати у відповідь, – каже франківка. – Ці люди показали жестами, щоб я відходила, а вони залишилися з ним. Я не знаю, чим усе закінчилося.

Оксана теж носить з собою газовий балончик, інколи навіть тримає його напоготові. Та головне – нічого не боїться, бо, за її словами, страх завжди помітний по ході й переляканих поглядах. Але дивується: чому вважається, що їй, жінці, не варто ходити в темряві, а чоловікам – без проблем?

Насильство у час війни. Як у Франківську допомагають місцевим і приїжджим рятуватися від домашніх тиранів

Краще не ризикувати

Бувають справді небезпечні ситуації, коли треба вміти постояти за себе. За словами франківського тренера з самозахисту Павло Владики, газовий балончик – хороша річ, але якщо тільки людина вміє ним користуватися. У протилежному випадку можна зашкодити собі ще більше.

Взагалі, будь-яка зброя – балончик, шокер, ще щось, якщо є дозвіл, – це найкращий варіант самозахисту, – каже тренер. – У тренованої людини тіло є зброєю. Але якщо ви важите 50 кг, а нападник 80 кг – вам треба 5-7 років займатися серйозним бойовим мистецтвом, щоб могти йому протистояти. Але якщо у нього є зброя – ви все одно програєте. Ми не повинні обнадіювати людей, що можна копнути коліном між ноги – і проблема вирішена.

Як пояснює тренер, нападники діляться на два типи. Перші – грабіжники і це легший варіант захиститися.

Балончик або тікати? Що робити жінкам, коли до них пристають на вулиці
depositphotos

Це люди, які хочуть заволодіти вашим майном, – пояснює Павло Владика. – У такому випадку ви повинні знати, що ваша сумочка, телефон – це перша лінія оборони. Треба бути готовими їх кинути у напрямку до грабіжника і втекти. Якщо це дійсно грабіжник, він не буде вас переслідувати. А якщо біжить далі – це вже не грабіжник, тоді вже ви боретеся за своє життя. У цьому випадку треба застосувати всі свої вміння, навички і бажання жити.

За словами Павла Владики, що дійсно допоможе у небезпечній ситуації – це курси із самозахисту. А головне – подбати про безпеку ще до виникнення загрозливою ситуації. У деяких випадках краще не пошкодувати грошей на таксі – здоров’я і життя коштують дорожче.

Кривдник має знати, що буде покараний

У громадській організації «Дом4824» постійно працюють із постраждалими від домашнього та гендернозумовленого насильства. Два роки тому тут створили кризовий центр, де допомагають постраждалим – переважно жінкам.

Ми приймаємо жінок і онлайн, і офлайн. Часто жінки бояться чи не хочуть викликати поліцію, то ми консультуємо навіть без заяви. Бувало, ми викликали поліцію безпосередньо до нас в офіс, коли постраждала після консультації наважувалася на це, – розповідає соціальна працівниця центру Юлія Князюк. – З початку року до нас за допомогою звернулося більше 20 жінок. Переважно звертаються постраждалі від домашнього насильства – як фізичного, так і психологічного. Але бували й випадки, коли дівчата розповідали про домагання на вулиці.

У кризовому центрі організації постраждалим надають правову і психологічну допомогу, а також соціальний супровід. Буває, працівники центру ходять на суд з постраждалими, де виступають свідками.

Терпіти не можна. Де жінки стикаються з сексизмом і що їм з цим робити

У випадку домагання на вулиці чи у транспорті Юлія Князюк радить у першу чергу викликати поліцію.

Ми не знаємо мотиви кривдника і чи він озброєний. Краще навіть віддати щось матеріальне, але подбати про своє життя і здоров’я, – пояснює соціальна працівниця у «Дом4824». – Але поліцію треба викликати однозначно, тому що ці випадки мають фіксуватись, і кривдники мають бути покарані. Найкраще це зробити одразу, але можна навіть через кілька днів.

Те саме і з чіплянням у транспорті. Потрібно привернути до себе увагу, повідомити водія про ситуацію, викликати поліцію. Якщо є можливість, завжди краще сфотографувати чи зняти кривдника на відео, це буде додатковим доказом для поліції.

Ми не маємо це толерувати. І люди, які є свідками такої поведінки, не повинні мовчати. Чим більше буде розголосу, тим більше ми будемо розуміти, що це неприпустимі ситуації. І кривдники будуть розуміти, що за це буде покарання, – каже Юлія Князюк.

Авторка: Ольга Романська

Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Реклама партнерів: