Богдан Ославський та Артур Сачковський цього літа вирушають у незвичайну експедицію. Вони пройдуть усі Карпати.
Українці цим маршрутом ще не ходили, пише Репортер.
«Ану все до холєри»
Поляки називають цей маршрут – Łuk Karpat, тобто дуга Карпат, а румуни кажуть – Arcul Carpatin (Карпатська арка). Маршрут міжнародний, він проходить через Румунію, Україну, Польщу і Словаччину. Вперше його пройшли поляки у 1980-х. Потім ще ходили британці та румуни, а от українці ще не пробували.
Цього літа маршрут долатимуть два чоловіки з Прикарпаття – франківець Богдан Ославський і калушанин Артур Сачковський. Українською вони назвали експедицію – Арка Карпат.
Богдан каже, ця ідея виникла в нього ще кілька років тому, а потім витала в повітрі. Але потім склалися в одне кілька різних пунктів. Коли Ославський видав книжку «10 успішних брендів», то у видавництві Discursus йому закинули ідею написати книжку про Карпати.
«А потім я дивився автобіографічний фільм Жака-Іва Кусто «Одісея», який зачепив одною думкою, – розповідає Богдан Ославський. – Кусто теж завжди намагався викроїти час на свої пірнання, аж потім їх з дружиною зірвало, вони заклали коштовності й за копійки купили старе «корито», яке перемалювали і назвали «Каліпсо». І ця історія понеслася довжиною у кілька десятків років, які він провів у морях. Я дуже люблю гори і писати. І на це також пробуєш викроїти час, бо завжди купа дедлайнів, дві-три роботи… Якось подумав: «Ану все до холєри, зібратися так у гори і надовго».
Тоді, каже Богдан, він уже знав про, як і що писатиме. А найголовніше – у горах матиме можливість подумати.
«Це шанс для голови трошки попостити, відключитися від інтернету та постійного потоку, – пояснює він. – Це мені капець як помагає. Навіть якщо я просто 2-3 дні піду невеликим маршрутом, то вертаюся до Франківська з чистою, свіжою головою».
Два інтроверти
Пройти «Арку Карпат» Богдан збирався ще минулого літа, але на заваді став карантин. Тож визначив для себе, що це стане пріоритетом на наступний рік, тобто вже на це літо. Він звільнився з роботи і спеціально не брався за великі проєкти й нові книжки.
Спершу Ославський планував йти «арку» сам, але затію підтримав калушанин Артур Сачковський. З ним Богдан уже не раз ходив Карпатами, були й на Кавказі.
Компаньйони одразу домовилися: йдуть разом, але абсолютно самодостатні. Тобто кожен має свій намет і свій пальник.
«Якщо в когось сталися якісь форс-мажори, то один не впливає на іншого, – пояснює Богдан. – Якщо станеться таке, що один одного задовбає, то можна розійтися і сказати: «Добре, через тиждень здибаємося під Брашовом на цій точці, в такій і такій годині». Що я, що Арчі – ми дуже інтроверти і нам потрібен особистий простір».
Суміш ведмедя з кабаном
Попередньо маршрут проклали через спеціальні інтернет-ресурси. Робили це за логікою класичного маршруту, тобто дугою через всі Карпати, плюс-мінус невелика коректура. Також Богдан купив паперові мапи з Румунії та Польщі, по них розпланують ще точніше.
«Це дуже клопітка й довга робота, – пояснює Ославський. – Квадратик за квадратиком. Дивився, які мапи покривають той чи інший квадрат, бо є різні варіанти карт, різних видавництв. І так складав цю всю систему, аби я весь цей шмат дороги перекрив паперовими мапами».
До прикладу, аби пройти румунські Карпати, їм треба 15 мап, а для українського відрізка – лише чотири.
Стартуватимуть з румунського міста Оршова. Богдан каже, що маршрут цією країною займає менше половини всього шляху, але він непростий.
«Основна частина високих гір – саме в Румунії, а ще там найменше інфраструктури, найдикіша природа і багато ведмедів, – говорить Ославський. – Але, як пишуть попередники, ведмеді нікому не заважали, а з румунськими пастушими псами – біда. Поляки жартують, що ті пси – схрещення ведмедя з кабаном. Вони дуже великі й люті. І це таки може бути проблемою».
Також перед самим стартом мандрівники планують розвезти по певних точках на маршруті «закладки». Це пакунки з сушеними сублімованими харчами, мапами й газовими балонами. Аби під час походу можна було поповнити запаси. «Закладки» будуть приблизно через 7-10 днів ходу.
До прикладу, в Україні все, що потрібно, їм зможуть піднести друзі, які будуть доєднуватися до походу. У Польщі та Словаччині проблем поповнити запаси не виникне, адже там дуже розвинена інфраструктура і буде багато місць, де можна підкупити харчі.
Весь шлях мандрівники планують пройти за 100 днів. Кажуть, це норма. Йти планують по 25-30 км на день.
«Дехто проходив шлях за більше, дехто – за 90 днів, – розказує Богдан Ославський. – Один польський мандрівник пройшов за 65, а недавно один ультрамарафонець, також поляк, просто пробіг його за 39 днів».
Нині мандрівники фізично готуються до походу: займаються у школі альпінізму, виходять у гори, а коли потепліє, будуть бігати, аби тренувати витривалість.
Богдан має кілька тез, якими пояснює, чому цей похід є важливим. Каже, найперше хочеться розвивати культуру пішого туризму.
«І то таку добру культуру – не смітити, не шкодити екосистемі, – говорить Ославський. – Мені здається, що це добрий похід, який може чогось навчити – як мене з Арчі, так і ще когось. Ми зможемо поділитися досвідом того, як збиратись у похід, як зробити його екологічним. Зможемо вписати Україну у цей процес транскарпатського маршруту. Якщо люди захочуть підтримати проєкт, ми будемо дуже вдячні».
Крім того, за словами Богдана, йому важливо донести, що Карпати – частина чогось одного великого, яке є не лише в Україні. А з іншого боку, важливо зрозуміти, що не обов’язково летіти десь в Ісландію чи Південну Америкою, аби щось відчути, пережити, знайти і щось для себе взяти.
«Я це ще раніше зрозумів. Тобто, воно не має бути найекзотичніше чи якнайдалі, – говорить Богдан Ославський. – Іноді навпаки: якнайдалі дає тобі значно менше, бо це такий якийсь поверховий серфінг. А у своє ти можеш зануритися набагато глибше. Тому мені цікаво пройтися Карпатами від А до Я, а не летіти кудись. Хоча, це також треба».
Стартують мандрівники в середині червня. Для подорожі вони оголосили збір грошей на сайті «Арка Карпат», долучитися, підтримати може кожен охочий. Планують зібрати 70 тисяч гривень.
