У світовому спорті порівняно недавно з’явився новий вид єдиноборств – кудо. Його ще називають «лютим карате». Кудо – це синтез карате, боксу, дзюдо, боротьби, тайського боксу. Не дивно, що цю гримучу суміш придумав японець. Є кудо вже і на Прикарпатті.
Офіційною датою заснування кудо вважається 1981 рік. Його засновник, японець Такаші Адзума, тренувався у метра кіокушинкай карате Масутатсу Оями. Після багатьох років тренувань, виступів та самовдосконалення Адзума вирішив, що кіокушинкай не вистачає боротьби та ударів руками в голову. Тож заснував нове єдиноборство.
Івано-франківському кудо ще нема і п’яти років. Його на Прикарпаття привіз Іван Хмелівський. «Довгий час я займався різними єдиноборствами, – розповідає він. – Та настав період, коли зрозумів, що потребую повноконтактного виду. Одного разу в Інтернеті натрапив на кудо. Як тільки почав дивитися відео виступів цих спортсменів, то відразу зрозумів – це моє».
Хмелівський зателефонував до президента Федерації кудо в Україні Ігоря Самохіна (4 дан), який живе в Антрациті (Луганська область). Тоді в Західній Україні взагалі не було осередків кудо, тож його запросили на навчально‑атестаційний семінар до Вінниці. Іван відпрацював там три з половиною години, відстояв кілька поєдинків і зрозумів, що, хоч до цього займався єдиноборствами протягом 10 років, у кудо ще нічого не вміє.
У 2008 році Хмелівський пройшов атестацію на перший інструкторський пояс 4 кю. Нині він уже має 1 дан в кудо та є президентом обласної федерації.
Тренуватися Іван починав зі своїми друзями та знайомими. Нині в Івано-Франківську займаються до сотні дітей і дорослих. Минулого року встигли провести навіть першість області.
На кудо можна давати дітей уже з чотирьох років. «Методика занять побудована так, що можна починати вже змалечку, – каже Іван Хмелівський. – У такому віці ми займаємося акробатикою, фізпідготовкою, елементарними вправами. Це легенькі навантаження з елементами гри».
Прикарпаття має також і свою збірну команду. Минулого року на відкритій першості Вінницької області з шести прикарпатців п’ятеро зайняли призові місця. Цікаво, що на змаганнях з кудо вагових категорій немає. Натомість, тут діють коефіцієнти, тобто сумарні показники ваги і росту.
«Кудо максимально наближене до реального бою, – розповідає Іван Хмелівський. – Це універсальна система підготов-ки. Правилами дозволені удари руками, ногами практично у всі частини тіла, також удари ліктями, головою, колінами, кидки, больові прийоми на руки, на ноги і удушливі прийоми».
Як каже тренер, людина, яка довго займається єдиноборствами та досягла тут певної майстерності, не буде використовувати свої вміння на вулиці. «Людина стає настільки впевненою, що їй не потрібно зайвий раз доводити свою силу, – говорить він. – Навпаки – свідомо уникають рукоприкладства».
Зараз івано-франківські любителі кудо готуються до Кубка України, що запланований на грудень. З дня на день очікується, що цей вид єдиноборства офіційно визнають у міністерстві молоді та спорту, а це означатиме, що спортсмени отримуватимуть спортивні розряди. До слова, минулого року збірна України на чемпіонаті світу з кудо зайняла третє командне місце. Наші земляки поступилися тільки росіянам і японцям.
До теми
Після появи у 1981 році нового стилю карате, японські журналісти називали його надреалістичним або лютим карате. Перша назва – Дайдо Джуку Карате-до («дайдо» з японської – «великий шлях», «джуку» – «приватна школа», «карате-до» тут визначає клас єдиноборства).
У 2001 році стиль отримав нове ім’я – кудо (ієрогліф «ку» – «порожній», «до» – «шлях»). Дослівно – шлях пустоти. Філософія порожнечі – один із найважливіших аспектів японських єдиноборств. «Кара» в слові «карате» – теж «порожній».
Такаші Адзума нині 61 рік. Він має 8 дан з кудо, 6 дан – з кіокушинкай та 3 дан – із дзюдо.
