Плавчиня з Івано-Франківська Марія Крестьянова розпочала заплив через протоку Ла-Манш 7 серпня о 13:00 за київським часом.
Їй потрібно було подолати відстань у більш ніж 35 кілометрів. Якби вона пропливла, то стала б першою в історії українкою, яка перепливе канал між Британією та Францією, пише УП.
 |
| Марія готується до запливу. Фото: DTF Magazine |
Екіпірування як такого не було. На плавчині не було ніяких додаткових засобів, окрім купального трико, шапочки та окулярів для плавання.
“Я хотіла переплисти Ла-Манш ще у 2016 році, але це було досить амбіційно з мого боку. По-перше, не знала, що існує черга з людей, які хочуть подолати Англійський канал. По-друге, пілоти, які керують човнами та супроводжують плавців під час запливу, зарезервовані на два роки вперед“, – розповіла Марія в інтерв’ю DTF Magazine.
Пілоти – це зазвичай місцеві рибалки, які орієнтуються в погодних умовах, мають власні човни і знають всі підводні течії каналу, пояснила Марія.
Окрім пілота, на човні була команда, яка годувала її солодким напоєм щопівгодини.
“Через здатність течій відкидати плавців назад зупинки будуть не довшими за хвилину. Їсти треба також на плаву, якщо плавець торкається човна — дискваліфікація“, – каже плавчиня.
Опівночі за київським часом на сторінці Марії з’явилось повідомлення, що вона трішки сповільнилася, тому її почали годувати кожні 20 хвилин.
Подолати Еверест для плавців Марії так і не вдалося.
“Впродовж останніх двох годин плавання я уже бачила французькі скелі і вірила, що все вдасться. Неочікувано частота гребків різко впала. Коли команда намагалась говорити до мене, мені здавалось, що вони спілкуються іспанською. Мій мозок не міг зрозуміти: “Чому вони говорять іспанською?, – написала Марія.
За її словами, це були ранні ознаки виснаження і можливої гіпотермії.
“Все було трохи розмитим. Мені сказали пливти на інший бік човна, щоб уникнути викидів дизельного доплива і почати пливти подалі від човна”, – пригадує плавчиня.
Команда продовжувала кричати до неї, але вона не чула ні слова.
Зрештою, пілот покликав плавчиню ближче до човна і подав руку, щоб витягти її з води.
“Я заперечувала. Не могла зрозуміти, чому він хоче мене витягти. Але здалася. Моє життя і здоров’я завжди були в пріоритеті під час цього виклику. І я не шкодую про це рішення. Український прапор на човні надихав мене. Під час запливу я багато разів співала український гімн”, – каже Марія.
Вона також написала, що плавця, який плив десь паралельно з нею Ла-Маншем, витягли з води, коли він був без свідомості. Чоловік помер по дорозі в лікарню.
