На початку місяця у Міністерстві молоді та спорту України презентували концепцію реформи, яка може зробити галузь наближеною до європейської. З основних її засад – надання автономій федераціям, рейтингова система розподілу бюджетних коштів і переформування дитячо-юнацьких шкіл на спортклуби.
Керівником робочої групи з питань реформування спорту став Дмитро Качуровський, який зараз є президентом Федерації плавання України. Качуровський має рідкісну для вітчизняних спортивних реалій освіту спортивного менеджера, яку він здобув у США. Крім того, він – суддя міжнародної категорії з плавання і встиг попрацювати на Паралімпійських іграх у Сіднеї 2000 року.
Загалом, усі зміни в спорті розділять на чотири великі напрямки: масовий спорт, спорт вищих досягнень, спорт у системі освіти та спортивна інфраструктура. За словами Качуровського, одна з найбільших проблем у тому, що держава втручається у діяльність федерацій, які за своєю суттю є громадськими організаціями: впливає на список спортсменів, що виїжджають на змагання, регулює правила та регламент об’єднань.
Реформа має надати федераціям більше автономії, а також відновити структуру «міжнародна федерація – національна федерація – спортклуби». Ставши клубами, колишні ДЮСШ зможуть самі встановлювати правила роботи, отримають право зняти вікові обмеження для спортсменів і вільно співпрацювати з іншими структурами. Качуровський обіцяє, що реформа зробить спорт інвестиційно привабливим, перетворить його на незалежну галузь економіки.
По-іншому розділятимуться і бюджетні кошти. Мільярд гривень, спрямований на спорт вищих досягнень, виплачуватиметься за рейтинговим принципом.
«У нашій системі ми пропонуємо, щоб міністерство провело відкритий рейтинговий конкурс серед федерацій на отримання коштів для завоювання медалей, – пояснює Дмитро Качуровський. – Фактично міністерство від імені держави замовляє результати».
Що ж стосується масового спорту, то його основною задачею буде охопити якомога більше дітей, аби змалечку привчити їх до фізичної активності. Сьогоднішня статистика насправді лякає: якщо у країнах ЄС спортом займаються близько 85 % людей, то серед українців – 13,5 %. Пропозиція реформи – виділяти гроші на заняття спортом під кожну конкретну дитину у розмірі 15 % від мінімальної заробітної плати, тобто приблизно 150 грн. на місяць.
«Сьогодні у нас на спорт витрачають приблизно 5,5 млрд. грн. з яких 4,5 – на масовий, яким охоплені лише 10 % дітей. Ми пропонуємо витрачати шість мільярдів, якими зможемо охопити всі чотири мільйони школярів», – наголошує Дмитро Качуровський.
Начальник управління молоді та спорту Івано-Франківської ОДА Ростислав Микитюк говорить, що його департамент теж вніс пропозиції до концепції реформи – зокрема, щоб частина акцизного збору з сигарет та алкоголю спрямовувалась на розвиток спорту. Також він підтримав рейтинговий підхід до фінансування та клубну систему, але, за його словами, поки що від ДЮСШ відмовлятись не можна.
«Разом із ними мають створюватись приватні заклади, і ми повинні їх також фінансувати, якщо у них займається багато дітей і вони показують високі результати, – наголошує Микитюк. – Бо виходить несправедливо, якщо у приватній школі займаються 100 дітей, вони регулярно посідають високі місця на змаганнях, а ми виділяємо їм стільки ж, скільки і державній, де 20 осіб і жодного призера бодай якихось турнірів».
Голова міськспорткомітету Віталій Матешко розказав, що як пілотний проект реформа впроваджуватиметься в декількох регіонах вже з наступного року. Якщо тестування виявиться вдалим, то у 2016 році вона вступить у дію. Чи потрапить до числа «пілотних» областей Івано-Франківщина, стане відомо найближчим часом. А вже за пару місяців представники міністерства відвідуватимуть регіони України, розказуючи про засади реформи місцевим управлінцям.
За словами Матешка, від змін виграють ті, хто швидше осягне засади спортивного менеджменту і навчиться господарювати.
«Ця реформа викликає певні питання, – зізнається він. – Адже в таких умовах, без сталої економіки, важко щось міняти. Але очевидно, що в спорті, як і в інших галузях, є баласт, від якого треба звільнятись. Якщо грамотно вибудувати систему, то сильніші залишаться на плаву, а ті, хто отримував зарплату фактично ні за що – зникнуть. Це буде справедливо».
Comments are closed.