Недавно івано-франківський «Ураган» оприлюднив перші новини літнього міжсезоння. Команду покинув кращий бомбардир в історії клубу та всі бразильські легіонери. Про причини кардинальних змін та про плани на підсилення, «Репортер» запитав у президента НФК «Ураган» Олександра Бубена.
— Пане Олександре, ефект справжньої бомби зробила новина, що «Ураган» попрощався з Валентином Цвєлих. Якими були мотиви такого рішення керівництва клубу?
— Будь-яка команда, що розвивається, має робити кадрові зміни. «Ураган» є одним із найстарших в лізі. Маємо багатьох гравців, яким за 30 років, тому рано чи пізно треба було оновлювати склад. Це перше.
По-друге, потрібно звідкись черпати молодих і перспективних гравців. На сьогодні настав той час, коли 16-17-річні хлопці вже підійшли до рівня професійного футзалу. Перші професійні контракти ми вже підписали. Сподіваюся, що їхній шлях у професійному футзалі буде не гіршим, ніж у Петра Шотурми. Вони хочуть грати та змагатися за місце в основному складі. Це радує, тому що серед тих, кого ми запросили на перший тренувальний збір, є вихованці нашої дитячо-юнацької школи.
Щодо тих, хто грав у минулому сезоні, то тут рішення приймає головний тренер. Це його бачення, хто має залишатися, а з ким треба попрощатися. По кожному з гравців є причини, чому ми не продовжили з ними контракти. Насправді, я розділяю ті мотиви, якими керувався Сергій Гупаленко при рішенні цього питання.
Валентин Цвєлих — це людина, яка в «Урагані» вже дуже давно. Валік починав у нашій команді, коли ми взяли його з аматорського футзалу. Він тут виріс у справжнього професіонала, перейшов до донецького «Шахтаря», потім після доволі посереднього сезону повернувся. Після цього виник конфлікт із тренерським складом і він повернувся в «ЛТК». Там провів кілька досить непогані кілька сезонів, і його знову запросили в наш клуб як людину, яка, як ми вважали, посилить нашу команду. Це нам вдалося. Я до сьогоднішнього дня не жалкую, що ми з ним співпрацювали.
— Тож які були причини, що дороги «Урагану» і Валентина Цвєлих розійшлися?
— Причини закладені в характері цього футзаліста, і вони нас не влаштовують. Щодо професіоналізму та дисципліни Валентина за межами майданчика, то тут він узяв себе в руки і жодних претензій не виникало. Але є певні незручності, які він створює в колективі. Валентин є досить амбіційною людиною, і коли не потрапляє в основу, то сприймає це емоційно, і в колективі відбуваються мікроконфлікти.
Якщо ми говоримо про оновлення складу, то на конфліктні ситуації будуть дивитися молоді гравці, і це не найкращий приклад, на який вони мають рівнятися. Ми хочемо, щоб в «Урагані» був монолітний колектив, в якому гравці готові конкурувати за місце в складі, а не показувати свої емоції з тих чи інших причин. Я завжди націлюю тренерський склад і всю адміністрацію на те, що причини поганих наслідків лежать у самій людині, яка потрапляє в цю ситуацію.
Ще один момент. Ми два роки просили, показували, розповідали Валіку, що футзаліст-професіонал, який грає сьогодні в команді, має бути всебічно тактично підкований і виконувати інші ролі, а не тільки роль голеадора. Він має асистувати (в деяких матчах це вдавалося, а часом було проігноровано), а також добре грати в обороні. У минулому сезоні ми стали однією з небагатьох команд, яка отримала багато голів у графі «пропущені». Це сталося через те, що в нас деякі виконавці не вміють, а головне не хочуть, перебудовуватись і правильно оборонятися. Є такі люди, які досягли певних результатів і далі не хочуть мінятися. Але все навколо змінюється, і ким би ти не був у футзалі, ти маєш прислуховуватися, дивитися навсібіч і перебудовувати себе як гравця у тактичному плані.
Тому головний тренер просто прийняв рішення зіграти цей сезон без Валентина. Ми усвідомлюємо, хто такий Цвєлих для нашого клубу, і дякуємо йому за те, що він зробив для нашої команди. Сподіваюся, у нього немає претензій по умовах контракту, який ми з ним уклали. А далі час покаже. Було б неправильно його тримати на лаві запасних лише через те, що він Цвєлих, що він голеадор, а потім десь посередині сезону якось просити його покинути команду. Думаю, це зважене, правильне рішення. У Валіка є шанс знайти собі команду та продовжити свою футзальну кар’єру. Якщо буде бажання, він зможе повернутися до клубу в якості функціонера, а не гравця. А можливо, якщо Валентин зрозуміє, над чим йому треба ще попрацювати, то він ще продовжить тут свою ігрову кар’єру.
— Після новини про Валентина Цвєлих вболівальники обговорювали звістку про те, що з клубу пішли усі бразильці і навіть кращий бомбардир Сержао. Чому не вдалося втримати його?
— Тут одна причина. Він досить слабо відіграв минулий сезон. Ми запропонували йому, згідно з його грою, нові фінансові умови, він відмовився, ми попрощалися. Утримувати його ще один сезон, а платити зарплату на рівні минулого, ми порахували недоцільним і, мабуть, неефективним.
— Так само клуб попрощався і з Біро Жаде, який минулого сезону навіть допомагав Сергію Гупаленку в тренерській роботі…
— Щодо Біро Жаде, то минулого сезону він отримав прикру травму. Питань по його професіоналізму немає. Ми запропонували йому попрацювати тренером, була домовленість, що він до кінця ігрового року, до травня, відновлюється, проходить всі процедури та грає у фіналі чотирьох Кубка України.
Коли Біро працював помічником тренера, у Сергія Гупаленка виникло багато запитань до цієї співпраці. Надалі головний тренер не захотів продовжити з ним стосунки як з другим тренером.
Особисто я планую підтримувати контакти з Біро. У нього є мета після завершення кар’єри відкрити в Бразилії дитячо-юнацьку школу, вирощувати талановитих футболістів. Сподіваюся, коли ми реалізуємо свій проект футзальної академії, це якраз буде нормальна та плідна співпраця. Є великі ризики, що він як гравець уже не набере рівень гри, який ми хочемо бачити.
— З минулорічних бразильських придбань «Урагану» більш-менш заграв у команді Карліньос. Проте він також пішов з клубу. Чому?
— Карліньос провів нестабільний сезон. У нього були спади рівня гри. Його контракт був розрахований на рік, і ми його не продовжили.
— А Ділву?
— Ділву гарний гравець, і ми б хотіли продовжити з ним контракт. Травма змусила його поїхати до Бразилії, і нам дуже важко давалися перемовини, щоб він повернувся до клубу. В нього немає великого бажання грати в Україні, не важливо, в якому клубі. Чомусь життя в Україні було не до вподоби його дружині, і коли ми вели з ним переговори (його контракт був розрахований на два роки), він сказав, що не готовий повертатися, просив розглянути розірвання угоди. Умови, в яких він тут грав, є кращими, ніж ті, які він має в Бразилії.
— Після фіналу чотирьох Кубка України Сергій Гупаленко на прес-конференції, згадуючи ще одного «ураганівського» бразильця Леандріньо, сказав: «Таких легіонерів нам не потрібно». Чому?
— Леандріньо — це був тимчасовий варіант підтримати команду під час епідемії травм. Попрацювавши з ним, ми дійшли висновку, що це людина професійна та майстерна, але він мав багато конфліктів з гравцями. Для нього усі навколо були винними, але тільки не він. Ми попрощалися з ним ще до закінчення сезону. Якби його перебування в колективі було комфортним, і гравцям з ним було комфортно, він би допоміг нам у фіналі чотирьох.
— Крім Валентина Цвєлих та п’ятірки бразильців прес-служба «Урагану» повідомила, що з команди пішов і Микита Тменов.
— У Микити Тменова контракт дійсний ще на рік. Інформація, буцімто ми попрощалися, є неправдивою. Ми вели переговори з львівською «Енергією» про його оренду, але отримали відмову. Вони не бачать його у своєму складі. Він виїхав з командою на збори. У нього є шанс реалізуватися в нашій команді, довести, що увага та енергія, витрачені на його придбання і перебування в нашій команді, були недаремними.
— У самому низу в переліку гравців на офіційному сайті «Урагану» опинився і воротар Максим Щербина, а днями з’явилася інформація, що його не стало…
— У Максима Щербини була серйозна проблема зі здоров’ям. У середині сезону під час обстеження в нього виявили рак. Він опинився в лікарні та проходив лікування. Ми та його попередня команда «ЛТК» максимально долучилися, щоб допомогти йому. Але так часто трапляється, що ми не обираємо, кому продовжувати життя. Висловлюємо щирі співчуття близьким та рідним, усім, хто знав Максима, у зв’язку з тяжкою та непоправною втратою. Ми запам’ятали Макса молодим та усміхненим, сповненим життєвої енергії. Нехай земля йому буде пухом.
— На офіційному сайті «Урагану» днями з’явилася інформація, що статус вільних агентів мають Роман Ярий та Андрій Сімка. Яка зараз ситуація з цими справжніми старожилами «Урагану»?
— По Ярому виникла цікава ситуація. Ми були готові продовжити з ним контракт ще на рік, але він вирішив завершити кар’єру гравця та перейти на роботу в систему клубу. Він це вирішив кілька днів тому. Ми не могли допустити суміщення позицій функціонера та гравця, це нереально. Нині визначаємо коло його обов’язків і посаду в клубі.
Андрій Сімка поїхав на збори разом з командою, а після повернення ми будемо переглядати його контракт. Він знає, над чим йому треба працювати. Він дуже талановита людина, але йому не вистачає внутрішньої стабільності. На нього можна емоційно тиснути, а от коли має гарний настрій, то в нього все виходить. На жаль, це трохи нестабільний гравець. Сьогодні він має шанс знову себе проявити. Думаю, нормально проведе збори, ми підпишемо новий контракт і далі будемо співпрацювати.
— А щодо молодих Аветисяна та Крикуна, яких «Ураган» запросив до себе минулого сезону на своєрідний випробувальний термін?
— Ми вирішили підписати повноцінний контракт з Максимом Аветисяном, бо він був у клубі в оренді з правом викупу. Так само дійшли згоди з харківським «Локомотивом» з компенсації фінансових витрат за Сергія Крикуна. Будемо готувати його на підписання контракту.
— Чи буде запрошувати «Ураган» до себе заокеанських легіонерів?
— Щодо легіонерів, то ми працюємо над підписанням трьох бразильців. Будемо орієнтуватися на людей, які грають в європейських клубах, або ж у командах пострадянських країн. Ці люди вже адаптовані до тутешніх умов, їм легше даються мовні питання, тому вони швидше адаптуються. Досвід минулого року, коли за порадами Біро Жаде ми запрошували гравців із Бразилії, був негативним, ніхто з них у нас так і не заграв.
— Чи будуть гучні переходи до Івано-Франківська зірок інших провідних команд України?
— На жаль, нам не вдалося запросити кращих гравців із провідних українських клубів. Ми не дійшли згоди з деякими львівськими гравцями, в них є контрактні умови та інші зобов’язання, але ми в майбутньому теж бачимо їх в «Урагані». Також ми вели переговори з деякими гравцями «Локомотиву», але харківський клуб переглянув умови їхніх контрактів, запропонував кращі, тому вони залишилися в Харкові.
Більше якогось ресурсу людей, які б допомогли нам боротися за чемпіонство, ми не бачимо. Націлюємося на те, що кілька років будемо запрошувати легіонерів, а далі будемо розраховувати на своїх гравців. Якраз для цього формуємо другу команду.
— Якщо вже ми торкнулися цієї теми, то розкажіть більше про другу «ураганівську» команду. Скільки там зараз гравців?
— У нас досі також була друга команда на базі Коледжу фізвиховання. Коли ми аналізували її виступи, то дійшли висновку, що її тримати неефективно, як за класом команд, з якими вона зустрічається, так і за адмініструванням цього клубу. Тому зараз формуємо другу команду, яка виступатиме в Першій лізі. На першому етапі тут виступатимуть гравці до 21 року. У майбутньому ми знизимо вік гравців до рівня 19 років.
Зараз проводимо селекцію виконавців, які надалі гратимуть у цій команді. Вони зараз тренуються у новому спортзалі івано-франківського ФОКу. Це 15 гравців, зокрема, й наші вихованці. Також є хлопці з Кіровограду, ми підписали з ними контракти на рік, дали шанс проявити себе, вони мають велике бажання, володіють хорошими технічними навиками. Також до нас приїхали виконавці зі сходу України — Донецька, Амвросіївки, є навіть вихованець «ЛТК». Переглядаємо кількох хлопців з Дрогобича.
— Які завдання стоятимуть перед другою командою?
— Мета команди — «обкатка» молоді як у тактичному плані, так і в плані їх підготовки до першої команди, до професійного футзалу. Нині більше уваги цьому приділяє Іван Скіцко. Ми перевели його сюди з дитячого напрямку. Найближчим часом затвердимо структуру команди на цей сезон і вирішимо, хто тут буде головним тренером.
Хочеться, аби щороку кілька гравців із другої команди поповнювали нашу основу. Ідея другої команди базується на загальному баченні розвитку клубу. Коли ефективно запрацює дитячо-юнацька школа, то тоді нам запрошувати виконавців з-за меж нашої школи практично не буде потреби. Максимальна кількість гравців буде рости в нашій школі. Будемо максимально прививати їм тактичні, технічні, етичні стандарти, які б ми хотіли бачити в клубі. Це наше велике майбутнє.
— Чи можна зараз говорити про завдання для основної команди? Звісно, вона ще не остаточно сформована, але все ж таки.
— Безумовно, щось може вплинути на завдання. Але зараз фінансово, адміністративно та за складом гравців клуб готовий виконувати найвищі завдання, тобто боротися за чемпіонство, Кубок України та виходити на Європу. Все буде залежати від моделі чемпіонату в цьому сезоні. Коли ми формували команду, то розраховували, що буде прийнята двозонна модель з виходом у плей-офф і грою за чемпіонство, яку розробила Екстра-ліга.
— А зараз щось відомо про те, як виглядатиме наступний сезон?
— Коли ми закінчили минулий сезон і розпочали планувати майбутній, то зрозуміли, що грати такою кількістю команд нецікаво як для вболівальників, так і для самих клубів. Тому ми висунули ідею про розширення ліги. На спільне засідання запросили представників Федерації футболу України (ФФУ), Асоціації міні-футболу України (АМФУ) та Екстра-ліги. Вирішили розробити модель, яка була б фінансово необтяжлива (це основний мотив) і цікава для команд Першої ліги, щоб трансформувати свої клуби під виступ в Екстра-лізі. Так можна було б довести кількість команд до 12-16.
Модель була презентована, знайшла підтримку в деяких команд. Вона сприятлива тим, що зменшений внесок для заявки, команди, що грають у зонах, економлять на переїздах. Але реалізувати це до кінця нам не вдалося. Подальший розвиток Екстра-ліги не хоче допустити президент АМФУ Геннадій Анатолійович Лисенчук. Він усе робить для того, щоб зірвати цей чемпіонат і повернутися назад, до того, що чемпіонат наступного року буде проводити АМФУ як Вищу лігу.
Такий варіант Геннадій Анатолійович запропонував клубам спеціальним листом. На засідання до АМФУ запросили представників команд, щоб вони прибули на відкритий виконком, який відбувся у понеділок, 16 липня. З команд, які планують виступати у Вищій лізі, ніхто не приїхав. Президенту АМФУ потрібно зрозуміти, що його пропозиція нікому не цікава.
— І все ж таки, що відбувалося на виконкомі?
— На цьому засіданні був присутній виконавчий директор «Урагану» як представник нашої другої команди, яка планує виступати в Першій лізі. Все почалося з критики в бік Екстра-ліги, знецінювання її як колективу, що не може на належному рівні провести чемпіонат. Прозвучала пропозиція проводити чемпіонат під егідою АМФУ. Але, які саме були недоліки в проведенні чемпіонату, крім того, що було мало команд, присутні так і не почули. Після цього були розмови про модель чемпіонату в Першій лізі, але АМФУ знову не подала ніякої конкретики. Ми досі не отримали пропозицій. А далі знову було багато критики від Геннадія Анатолійовича.
Цікаво, що для участі у Вищій лізі під егідою АМФУ командам, які виступали в Екстра-лізі, запропонували робити стартові внески в розмірі 60 тис. грн., а тим, що не грали, — 25 тис. грн. Не зрозуміло, чому є такий підхід. Якби ще Екстра-ліга робила такі пропозиції, а засновниками тут є самі клуби, то це було б дійсно рішенням колективу, який бере участь у змаганні. Тому такі пропозиції АМФУ — це нонсенс. Далі була пропозиція спарених ігор, від чого команди, які хотіли б виступати на найвищому рівні, одразу відмовились. Ні до чого так і не домовились.
— Тобто, якщо підсумувати, то формат майбутнього чемпіонату досі не відомий?
— Так, формат — невідомий. Зараз клуби готуються, «Енергія» — до Кубка УЄФА, «Локомотив» — до студентського чемпіонату світу, який буде в Португалії. Інші команди просто готуються до нового сезону.
Міні-футбол нині розвивається божевільними темпами, особливо на аматорському рівні. Цей спорт дуже популярний. І це треба підтримувати. Треба розбудовувати інфраструктуру, затягувати в Україну великі чемпіонати, як зробив великий футбол, а зараз робить баскетбол. Здається, ми вже підійшли до того рівня, коли людині самодостатній і фаховій, яка багато зробила для міні-футболу, потрібно сказати: «На жаль, я далі не можу керувати цим відомством, дякую всім, і передаю управлінні тим, хто бачить, як розвивати футзал, і має підтримку команд». Єдине, що може вирішити цей конфлікт — це чесна позиція Геннадія Лисенчука.
— І наостанок. Цього року «Ураган» святкує свій перший ювілей — 10 років заснування клубу. Чи є вже плани та ідеї щодо святкування цієї дати? Можливо, ми побачимо матч легенд клубу, адже є чимало гравців, які вже не виступають в «Урагані», але яких чудово пам’ятають вболівальники.
— Це велика подія для нас. Ми обов’язково приділимо цьому увагу. На сьогоднішній день вже відбулося перше засідання з цього приводу. Наша прес-служба має завдання розробити пропозиції, починаючи від гасла, завершуючи подіями, присвяченими 10-річчю «Урагану». Буде кульмінаційна подія, її формату ми ще не визначили. Сезон буде проходити під цією датою.
— Ви як президент клубу як бачите це святкування?
— Я безумовно хотів би побачити всіх людей, які колись більше чи менше долучилися до створення й розвитку Народного футбольного клубу «Ураган». Я хотів би їх привітати, подякувати, пригостити, зробити на їх честь концерт із врученням ювілейних подарунків. Хотів би подякувати вболівальникам, які з самого початку вірили в чемпіонство, і ми цього досягли. Я хотів би, щоб на це звернули увагу і люди, які говорять, що в пріоритетах громади є не розвиток дитячо-юнацького спорту та інфраструктури, а лише дороги, дитсадочки та житло.
Ми створимо групи в соціальних мережах, щоб збирати ідеї для святкування. Клуб фінансово готовий зробити це свято цікавим. Думаю, до початку сезону ми вже будемо приблизно знати, як святкуватимемо свій ювілей.
До теми
«Ураган» підписав гравця збірної Польщі
У суботу, 21 липня, «Ураган» уклав контракт із гравцем національної збірної Польщі Павелом Будняком. Співпраця розрахована на один рік з можливим продовженням угоди. Молодий 23-річний футзаліст був ключовим гравцем клубу «Рекорд». Свого часу Будняк був капітаном молодіжної збірної Польщі, а з 2010 року його регулярно викликають до лав національної збірної.
Довідка
Павел Будняк (Pawel Budniak)
народився 10 березня 1989 року
зріст 169 см, вага 66 кг
бронзовий призер Екстракласи (2011, 2012)
півфіналіст Кубку Польщі (2010)
гравець національної збірної Польщі
Рекорд (Бєльсько-Бяла) / BTS Rekord (Bielsko-Biala):
2008-09: 11 матчів, 7 голів (I Polska Liga Futsalu)
2009-10: 20 матчів, 12 голів (Extraklasa)
2010-11: 20 матчів, 7 голів (Extraklasa)
2011-12: 31 матч, 16 голів (Extraklasa)
 |
Comments are closed.