У суботу, 5 вересня, виповнилось 55 років одному з найкращих футболістів івано-франківського футболу — Ігорю Юрченку. Саме з ним пов’язані, на сьогодні, на жаль, останні успіхи прикарпатського футболу.
Враховуючи, що в нинішнього ювіляра під час ігрової кар’єри на футболці був десятий номер, пропонуємо десять найпомітніших моментів із життя гравця та тренера Ігоря Юрченка.
1. У 1977 році, коли Ігорю ще не виповнилось 17 років, його запросили до головної команди міста, тоді франківський «Спартак» грав у Першій союзній лізі.
«Звісно, я пам’ятаю свій дебют за «Спартак», — згадує нині Юрченко. — Точно знаю, що в такому віці в нас ніхто ще не дебютував. Слід подякувавти Віктору Фоміну, який тоді очолював команду, за довіру та можливість проявити себе поряд з такими футболістами, як Валерій Авдиш, Олександр Мартиненко, Ігор Дирів, Михайло Паламарчук та інші. «Спартак» був боєздатною командою, яку поважали та «боялись» усі клуби Першої ліги».
2. Свій перший матч у складі франківського «Спартака» Юрченко провів 22 липня 1977 року в Орджонікідзе (нині — Владикавказ) проти місцевого «Спартака». Матч завершився внічию — 1:1. Ігор вийшов на заміну на 88 хвилині. А загалом на його рахунку 223 матчі за команду «Спартак»/«Прикарпаття».
В атаці – Ігор Юрченко.
3. Перший гол за «Спартак» Юрченко 1 листопада 1987 року в домашньому матчі проти «Зірки» із Пермі. Франківці перемогли — 3:1. За весь час виступів за франківську команду півзахисник Ігор Юрченко забив 42 м’ячі.
4. В 1993 році, вже у складі донецького «Шахтаря», Юрченко став володарем Кубку СРСР. Загалом він провів за «Шахтар» 89 матчів, відзначився 10 голами.
5. Дев’ять разів Ігор Юрченко брав участь у єврокубках: п’ять — у Кубку володарів кубків у складі «Шахтаря», чотири — у Кубку УЄФА, грав за одеський «Чорноморець». У домашньому матчі проти бременського «Вердера» Ігор відзначився голом, який фактично й дозволив одеському «Чорноморцю» вийти в наступний раунд Кубку УЄФА, де суперником одеситів був мадридський «Реал». Лише злий «нефарт» не дозволив тоді одеситам створити справжню сенсацію європейського футбольного сезону 1985 року.
«Обидва матчі із «Вердером», кольори якого захищали Руді Фьоллер, Томас Шааф, Бруно Пеццай, забути неможливо, — каже Юрченко. — А гра в Мадриді, на стадіоні «Сантьяго Бернабеу»? На жаль, ми поступилися іспанцям з мінімальним рахунком 2:1, але показали добротний футбол. У матчі-відповіді, в Одесі, зіграли внічию. Правда, забий тоді з моєї передачі та з «убойної» позиції Віктор Пасулько, хтозна, як би склалася доля «Чорноморця» в тому еврокубковому сезоні».
6. В історії команди «Спартак»/Прикарпаття» (Івано-Франківськ) Ігор Юрченко — єдиний гравець, який обіймав посаду головного тренера команди і досяг з нею успіхів. У сезоні 1993-1994 років команда «Прикарпаття» стала переможцем Першої ліги України, здобувши право виступати у Вищій лізі. Як не прикро, та це був останній значний успіх івано-франківської команди.
«Команда Івано-Франківська завжди була успішною, коли її основу складали місцеві вихованці, — говорить Ігор Юрченко. — До таких можна віднести і «Прикарпаття» зразка 1993/1994. Тоді, пройшовши всю дистанцію «на одному диханні», команда не тільки достроково стала переможцем Першої ліги, але й повернула в Івано-Франківськ Вищу лігу. Сумно, що той успіх, на жаль, став останнім в історії команди, а наразі весь івано-франківський футбол перебуває в такій прірві, що не видно будь-якого просвіту. В чому причина? Їх багато, але головна, вважаю, в тих людях, які «залізли» в обласний футбол. На жаль, більшість тих «фахівців» бачила футбол лише з екранів телевізора».
На фото: команда «Прикарпаття» 1994 рік. Верхній ряд, зліва на право: Ігор Юрченко, Микола Юрченко, Сергій Турянський, Андрій Романчук. Роман Русановський, Ігор Крапивкін, Михайло Луців, Тарас Ковальчук, Роман Русак, Олександр Микуляк. Дмитро Мазур, Михайло Гнатишин. Нижній ряд: Павло Іричук, Володимир Ковалюк, Ігор Стахів, Тагір Фасахов, Михайло Старостяк, Володимир Головатий, Анатолій Редушко, Ярослав Ватаманюк.
7. У 1987 році, провівши за команду «Прикарпаття», яка фактично складалась з вихованців місцевого футболу, 38 матчів та відзначившись 10 забитими м’ячами, Ігор Юрченко допоміг вибороти третє місце у Другій лізі (6 група) чемпіонату СРСР, що стало найбільшим спортивним успіхом івано-франківської команди у 1980-х.
8. Вісім команд було в ігровій кар’єрі Ігоря Юрченка: «Спартак»/»Прикарпаття», СКА Ростов-на-Дону, «Шахтар» Донецьк, «Чорноморець» Одеса, СКА «Карпати» Львів, Збройовка Брно, «Боббі» Брно, ФК «Тисмениця». Загалом він зіграв 448 офіційних матчів.
9. Крім «Прикарпаття», Ігор Юрченко тренував також «Ниву» Тернопіль, «Лукор» Калуш, ФК «Спартак» Івано-Франківськ, ЖФК «Нафтохімік» Калуш.
10. Ігор Юрченко — перший тренер на Івано-Франківщині, якій зумів здобути звання чемпіона України серед ігрових видів спорту Прикарпаття. Це сталось у сезоні 2007 року, разом із жіночою командою «Нафтохімік».
До теми:
ВЕТЕРАНИ ФУТБОЛЬНОГО КЛУБУ «ПРИКАРПАТТЯ» ЗАПРОШУЮТЬ :
У п’ятницю, 11 вересня, на стадіоні “Рух” відбудеться фінальний матч чемпіонату Івано-Франківської області сезону 2015 року серед ветеранів. Гратимуть ветерани футбольного клубу «Прикарпаття» та «Карпат» із Брошнева-Осади. Початок матчу о 18:00.
На фото: ФК “Прикарпаття”, ветерани.
