Дуже важко розробити універсальний план безпеки для усіх потерпілих. Кожна ситуація індивідуальна і тому можна лише обговорити деякі стратегії захисту.
Та треба врахувати, що деякі з них можуть бути більш чи менш застосовними для різних потерпілих.
Марта Чумало, психолог Центру «Жіночі перспективи», розповідає Womo про роботу з жінками, потерпілими від домашнього насильства та знайомить з головними принципами безпеки. Оскільки 99,9% потерпілих від домашнього насильства, котрі звертаються у Центр «Жіночі перспективи», — це жінки, то психолог буде застосовувати формулу «кривдник – чоловік, потерпіла – жінка».
Аналіз ризику для життя
По-перше, потрібно оцінити існуючі ризики для життя, у випадку, якщо кривдник і потерпіла продовжуватимуть проживати разом. Якщо є небезпека для життя, то першим завданням допомоги є безпека та збільшення ресурсів (внутрішніх, соціальних, матеріальних і т.п.)! Психотерапевтична допомога у цих випадках може надаватися лише за умови мінімалізації небезпеки для життя.У центрі, обговорюючи з жінками поточну ситуацію та оцінюючи ризики для життя, ми звертаємо увагу на наступні аспекти, наявність кожного з яких збільшує ризик летальності у випадках домашнього насильства:
- робив спроби задушити жінку;
- вчиняв невдалі спроби суїциду;
- вбивав домашніх тварин;
- має доступ до зброї;
- має досвід застосування зброї проти людей;
- входить в «божевільний» стан;
- погрожував вбивством;
- хтось з близьких кривдника покінчив життя самогубством;
- насильство щодо дітей;
- скоював раніше жорстоке насильство щодо будь-кого;
- має потребу здійснення постійної влади та контролю над життям жінки;
- ставиться до жінки як до своєї власності;
- використовує важкі наркотики;
- має потребу завдавати біль та ображати інших;
- ґвалтував потерпілу чи будь-кого.
Чим більше відповідей «так» щодо перелічених факторів – тим загроза для життя жінки є більшою.
До теми: «Б’є, значить – любить?». Франківчанки розповіли про життя із нелюдами
Також потрібно врахувати фактори, що можуть значно збільшити загрозу для життя жінки:
- сепарація (наприклад, коли жінка перейшла жити у притулок чи переховується від кривдника, розпочала судову справу щодо розлучення, поділу майна, визначення місця проживання дитини і т.п.);
- конфлікт за місце проживання дитини;
- серйозні майнові спори.
Кому має бути соромно
Дуже важливо у таких випадках подумати про те, як можна збільшити рівень безпеки. Насамперед ми обговорюємо з жінкою можливості подбати про задоволення базових потреб (достатній неперервний сон, харчування, інші фізіологічні потреби). Коли відбувається насильство, корисно, щоб у житті жінки була хоча б одна людина, якій вона довіряє і з якою може обговорити те, що відбувається. Часто це подруга, мама чи сестра… Проговорювання ситуації нерідко може показати додаткові можливості збільшення безпеки.
Корисно також вивчити напам’ять і додати до швидкого телефонного набору у смартфоні номер телефону цієї близької людини. Варто домовитися про систематичний контакт з такою людиною через телефон чи у соцмережі. Відсутність виходу на такий контакт може свідчити про небезпеку для життя жінки і має спонукати цю людину до термінових активних дій (телефонний дзвінок, особистий візит і т.п.). Необхідно вирішити для себе, що сором у цих обставинах суттєво збільшує ризик для життя. Соромно має бути кривднику, а не потерпілій! Тому сором при зверненні до друзів чи родичів, в офіційні інстанції за висновком про тілесні ушкодження чи до органів внутрішніх справ, соціальних служб і т.п. дуже важливо відкласти в сторону. Звернення по допомогу свідчить про силу, а не про слабкість потерпілої.
До теми: Франківські патрульні кличуть жінок на курс самооборони
План безпеки
Під час роботи з потерпілими ми розробляємо так званий «План безпеки». Під час його розробки ми проговорюємо важливість того, щоб у жінки були (якщо це можливо!) оригінали (чи хоча б копії) усіх важливих документів (паспорти, свідоцтва про народження дітей, свідоцтво про шлюб, документи про власність на квартиру чи інше майно, дипломи, посвідчення і т.п.). Корисно домовитися з сусідами про те, що якщо вони чують характерний шум боротьби чи крики про допомогу з квартири потерпілої, то відразу починають стукати до неї у двері та викликають поліцію.
Виклики поліції дуже часто стають єдиним доказом при розгляді справ у судах того, що відбувалося насильство. Тому дуже важливо викликати представників ОВС у кожному випадку насильства і це не залежить від того, проживає кривдник з потерпілою разом чи вже окремо.
До теми:
Потрібно подбати про те, щоб десь у безпечному місці (за межами спільного проживання) були відкладені гроші на перший час сепарації, необхідний одяг, інші цінні речі. Необхідно виписати всі життєво-важливі телефони (на випадок, якщо телефон потерпілої буде викрадено чи заблоковано). Це можуть бути контакти до близьких, в офіційні установи (у тому числі до вчителів дітей, лікарів, номери гарячих ліній допомоги у кризових ситуаціях і т.п.). Також необхідно знайти таке місце, куди у разі небезпеки можна піти.
У будь-якому разі, коли існує загроза життю жінки, необхідно зробити все, щоб втекти (з документами чи без них, з грошима чи без них, в одязі чи без нього) і з безпечного місця викликати поліцію. Втеча і крик найчастіше виявляються найефективнішими швидкими стратегіями захисту жінки від домашнього насилля.
У телесеріалі «Велика маленька брехня», що на днях здобув кілька «Золотих глобусів», дуже чітко показано, що переживає жертва домашнього насилля, яка спочатку закриває очі на дії свого партнера. Єдина, хто бачить, що коїться з героінею Ніколь Кідман, — психотерапевт, яка дає їй конкретні поради, як уберегти себе та своїх дітей.
Comments are closed.