У жовтні 2020-го року відбудуться місцеві вибори за новим законом в умовах адмінреформи. Громадяни голосуватимуть за кандидатів в обласні, районні, міські ради та в ОТГ. Про те, які зміни чекатимуть на українців, та що потрібно знати виборцям, – журналістам Суспільного розповів керівник обласної організації “Комітет виборців України” Максим Лисюк.
Нові вибори за новими правилами
Цього року вибори відрізнятимуться від усіх попередніх тим, що проведуть їх за новим законом. Першого січня 2020-го року Виборчий кодекс, який передбачає пропорційну систему виборів з відкритими списками та гарантує гендерний баланс, набрав чинності. Максим Лисюк каже, що ВГО “Комітет виборців України” ще з 1997-го року пропонувала законодавцям зареєструвати такий законопроєкт.
“Зараз маємо єдиний законодавчий акт. Наприклад, вибори до обласної і міської ради будуть проходити за новою виборчою системою з відкритими списками, коли виборці будуть голосувати за партію та за кандидата, якого висунула партія”, – пояснив Максим Лисюк.
По чотири бюлетені для виборця
Згідно із законодавством вибори в Україні можна поділити на два типи: вибори у містах до 90 тисяч жителів – у селах, селищах, містах районного значення, а також вибори у містах, де більше 90 тисяч жителів. Через це, каже Максим Лисюк, виборчий процес може відрізнятися. Там, де кількість жителів менша 90 тисяч, діятиме звична мажоритарна система голосування, там, де більше, – за пропорційною системою з відкритими списками.
“Жителям Франківська буде простіше, бо вони матимуть однаковий тип бюлетенів і до міської, і до обласної ради. Жителям інших населених пунктів буде трішки складніше, бо в них будуть різні бюлетені. Візьмемо, наприклад, Печеніжинську ОТГ. Там виборці отримають бюлетень за голову своєї громади, за партію, бюлетень до обласної ради, до районної ради. Також ходять чутки, що виборів до районних рад не буде, бо зараз – процес децентралізації. Чи встигнуть з реформою до виборів, важко сказати, але, швидше за все, виборці отримають бюлетень до районної ради. Фактично, виборці матимуть чотири бюлетені для голосування”, – розповів Максим Лисюк.
Який остаточний вигляд матиме бюлетень, поки невідомо. Максим Лисюк каже, що офіційний документ для волевиявлення матиме порядковий номер партії. Для голосування буде спеціальний квадратик, правіше розмістять назву партії, а під нею – прізвища кандидатів.
“Буде окремий квадратик, куди треба внести номер кандидата. Можливо, у Верховній Раді ще розробляють законопроєкти, щоб номери стояли навпроти партій”, – зазначив Лисюк.
Окрему увагу виборців звертають на те, що під час голосування потрібно буде акуратно вносити цифру у бюлетень. Цифра повинна бути чіткою, щоб голос не вкрали чи не визнали бюлетень недійсним.
Кількість депутатів і грошова застава
Депутатський склад місцевих рад не зміниться, вважає Максим Лисюк.
“В Івано-Франківській міській раді, наприклад, залишиться 42 депутати. Якщо б Івано-Франківська ОТГ складалася з більшої кількості виборців, то була б і більша кількість депутатів. Але поки виглядаємо так, що ми не перейдемо бар’єр. Івано-Франківська обласна рада матиме 84 депутати. Якщо говорити про міста, де приблизно 50 тисяч населення, то там буде 36 обранців”, – пояснив Максим Лисюк.
Один із найцікавіших розділів Виборчого кодексу, – грошова застава депутатів. Цього року партії в Івано-Франківську чи кандидату на міського голову потрібно заплатити приблизно 450-500 тисяч гривень. За словами Максима Лисюка, застава залежить від кількості виборців у регіоні.
“На кожних 10 тисяч виборців вноситься чотири чи вісім мінімальних зарплат. Якщо облрада, то там більше мільйона гривень на партію. Той закон, який був ухвалений у другому читанні, суму знижував фактично у чотири рази. Раніше було чотири мінімальні зарплати на кожні 10 тисяч виборців. Тепер запропонували зробити одну мінімальну зарплату на 10 тисяч людей”, – сказав Максим Лисюк.
Виборча кампанія цікава і для виборців, і для кандидатів
Цього року у виборчій системі відбулися суттєві зміни, каже Максим Лисюк. Депутатам доведеться по-іншому будувати свою виборчу кампанію. Тепер на окрузі зможе перемогти не лише один кандидат.
“З кожного виборчого округу обиратиметься не один депутат, а три. Якщо візьмемо, наприклад, Тлумач. Там зараз є 26 депутатів, в них буде вісім чи дев’ять округів. На кожному люди голосуватимуть за того, хто їм подобається. Є депутат, який ефективно працює, дбає про інтереси громади. Раніше інші депутати, які б вирішили балотуватися, могли не виграти. Тепер буде можливість перемогти, навіть якщо вони матимуть у два рази менше голосів. Коли вони проводитимуть виборчу кампанію, то мають переконувати виборців, що слабший кандидат також може перемогти і представляти інтереси громади”, – пояснив Максим Лисюк.
В Івано-Франківську, ймовірно, буде чотири чи п’ять виборчих округів. Тут кожна політична партія також висуватиме від п’яти до 12-ти кандидатів. Кожен кандидат повинен працювати на своєму окрузі та переконувати виборців. Кандидат може просувати свою політичну партію. Якщо він працюватиме на бренд партії, то його голоси отримає партія.
“Виборча кампанія має бути цікавою і для виборців, і для кандидатів. Цікаво, як кандидати будуть між собою домовлятися, як взагалі будуть відбуватися вибори”, – зазначив Максим Лисюк.
Вибори під час пандемії COVID-19. Чи можливе голосування онлайн?
Максим Лисюк каже, що у Верховній Раді була ідея голосування в Інтернеті. Проте, на думку експерта, Україна не готова до такого нововведення.
“Це може бути хіба якийсь пілотний проєкт для області. Зараз ще й скандали з тим, що в мережах продають особисті дані людей. Поки що наша система не готова до того, щоб провести повноцінне голосування онлайн. Є ризики, у першу чергу, із забезпеченням всіма засобами комунікації. У нашій області є багато дільниць, з якими немає телефонного зв’язку, не те, щоб був якісний безперебійний Інтернет. Наприклад, під час останніх місцевих виборів у 2015-му, коли був ураган, і вибило світло. Не відомо, як будуть захищені дані. На мою думку, дозволити голосування в Інтернеті – це дозволити якимось чином маніпулювати даними і результатами виборів”, – додав Максим Лисюк.
Змінювати дату виборів також навряд чи наважаться. Максим Лисюк не пригадує випадків, коли дату голосування змінювали. Щоб перенести вибори через пандемію COVID-19, потрібно, щоб РНБО увели надзвичайний стан у країні.
“Будемо сподіватися, що в нас не буде перенесення виборів. Але якщо війна не була підставою для цього, то коронавірус також не стане причиною перенесення голосування”, – сказав Максим Лисюк.
