У середу, 24 вересня, у просторі «Хартія-Хаб», що на Промприладі, провели інтерактивну лекцію «Безбар’єрність у просторі та комунікації».
На лекції обговорили, з якими викликами зустрічаються військові та ветерани у повсякденному житті та як кожен може зробити простір довкола більш доступним, пише Репортер.
Фахівець з доступності та інклюзивних практик ГС «Ліга сильних» Володимир Висоцький каже, донедавна в Україні було складно знайти або купити засоби для маломобільних груп населення.
Багато необхідних речей було майже неможливо дістати. Тепер, на щастя, у нас більше можливостей, можна придбати і крісла колісні, і протези, і багато іншого необхідного, – каже Володимир Висоцький.
Володимир називає шість напрямків безбарєрності: фізичний, освітній, інформаційний, цифровий, економічний та суспільно-громадський.
Кожен із цих аспектів важливий. Адже середній вік людини з інвалідністю в Україні значно зменшився. На жаль, це переважно молоді люди. Вони такі ж, як усі, і мають потреби, які потрібно закривати, – розповідає Володимир.
Читайте також: Ми танцювали, де могли. Як у Франківську етнодвіж «Плиска» навчає народних побутових танців
Своїм досвідом поділився ветеран Артем Передереєв. Він каже, що часто на вулиці люди хочуть допомогти, але інколи ця допомога є зайвою.
Буває, що мені справді потрібна допомога, і тоді я можу когось попросити. Але є ситуації, коли людина намагається допомогти без мого прохання. І це не завжди доречно, — розповів Артем.
За його словами, найбільша помилка у ставленні до ветеранів – це жалість.
Я до всього ставлюся з повагою, але знаю побратимів, які реагують гостріше. Коли підходять і починають жаліти, це принижує, — каже Артем Передереєв. — Ми такі ж люди, як усі, і нас не потрібно жаліти.
Зі слів Володимира Висоцького, безбар’єрність стосується не лише встановлення пандусів, а й повсякденного спілкування.
Дуже важливо, як ми говоримо. Такі слова, як “інвалід” чи “каліка”, знецінюють людину. У першу чергу, це особа, а вже потім її стан. Тому коректно казати “людина з інвалідністю”, – каже Володимир.
Серед інших прикладів Володимир Висоцький назвав некоректний вислів «людина з вадами слуху». Правильним є «людина з порушенням слуху». Він пояснює це тим, що слово “вади” має негативний підтекст.
Подія мала й інтерактивну частину. Учасники аналізували різні вислови, аби навчитися розрізняти, де мова підтримує інклюзію, а де створює бар’єри.
Читайте також: Старшину тут знають добре. «Едельвейс» Олександр Кушнірик уже 11 років на війні
Comments are closed.