Про шлях, який треба пройти ветерану, від аналізу навичок та усвідомленого вибору до співбесіди описав ветеран, менеджер ветеранських проєктів «Центру зайнятості вільних людей» Михайло Писанець.
У війську він обіймав посаду заступника командира роти з особового складу та заступника керівника батареї з техніки та озброєння. В обов’язки Михайла входило формування підрозділу «з нуля»: розподілення особового складу за штатними посадами, робота з особовим складом у 106-320 осіб. Зараз він розвиває власний бізнес, реалізує проєкти для ветеранів та масштабує набуті навички та знання, йдеться на сайті Work.ua.
КРОК 1. Що хочу, що можу, за що мені заплатять гроші?
Повернення до цивільного життя — це можливість об’єктивно, реально та прискіпливо проаналізувати свої навички, бажання, оцінити попередні здобутки. Такий собі погляд в себе, оцінка зі сторони. Ціль — побачити себе іншого, того, ким би хотілось стати. Якщо ветеран пропрацює цю вправу якісно, то залишиться найпростіше — реалізувати задумане.
Що хочу?
Для початку визначаємо напрямки, які можуть потенційно зацікавити. Їх може бути декілька, тут усе залежить від цивільного та військового досвіду. Можливо попередньо було бажання працювати в певній сфері, але до реалізації так і не дійшли руки.
Цивільній людині справді важко залишити своє спокійне, влаштоване життя, і розпочати кардинальні зміни. Але маючи за плечима військовий досвід, змінити сферу діяльності значно легше. Це обумовлено тим, що в житті військового постійно відбуваються зміни. Згідно з наказом змінюються позиції, військового перекидають на геть інший напрямок, несподівано переводять в інший підрозділ, на іншу посаду, відправляють за кордон на тренування або ж призначають командиром танку, а ти його тільки ззовні бачив… «Нічого, в Youtube подивимось як їхати та стріляти».
У результаті військовий звикає до швидких змін у житті, відповідно змінити вектор роботи вже не складає великих труднощів.
Що можу?
З цивільними навичками все зрозуміло. Можливо треба буде поновити деякі знання, надолужити згаяне за період військової служби, але це лише справа часу та техніки.
Інше питання з набутими військовими навичками, софт та хард скілами, новим досвідом. Їх бажано ретельно проаналізувати, бо це козир. Наприклад, служба логістики в військовому підрозділі виконує такі самі функції, як і в цивільній логістичній компанії, а робота начальника складу паливно-мастильних матеріалів дуже схожа з роботою керівника АЗС. Отже, потрібно знайти аналоги та перекласти свій військовий досвід на цивільний манер.
Якщо військовий змінив декілька посад та професій під час служби, то варто звернути увагу на сфери, що потребують ерудиції, знань одночасно в декількох галузях. Фахівці, що мають досвід у суміжних галузях уже зараз цінуються більше. Наразі отримати інформацію можна завдяки доступу до інтернету, адже правильно сформульоване та поставлене запитання — це вже частина відповіді.
Якщо ветеран був командиром, звик до відповідальності та більше не хоче бути рядовим виконавцем, тоді краще шукати керівну посаду. Відповідно рівень підрозділу теж істотно може вплинути на перспективи працевлаштування. Є досвід командування відділенням чи взводом, тоді можемо розглядати вакансії на рівні «начальника відділу, служби», «керівника бригади, зміни», «заступника директора», або навіть керівника невеликої фірми чи філії. Якщо ж це технічна вакансія, а ветеран в цивільному житті працював в технічній сфері та має чималий досвід — то можна придивлятися й до вакансій рівнем вище.
За що платитимуть гроші?
Знати собі ціну недостатньо, потрібно ще мати попит. Цілком можливо, що наразі на ринку або не пропонують посад у сферах, які ветеран визначив для себе після оцінки «Що хочу&Що можу», або пропонують невисокий рівень заробітної плати. Якщо ветеран звик до «військових» зарплат 50-100 тис., а це рівень керівника в цивільному житті, директора фірми або заступника. За таку зарплату ще треба добре поборотися в тилу. Тому передовсім з’ясовуємо, яким є реальний рівень зарплат у сфері, яка цікавить. І, треба прийняти той факт, що, можливо, на 100 тис. влаштуватися й не вийде.
Наприклад, охоронцям, сторожам, що працюють у режимі доба через три не варто очікувати на заробітну плату вище ніж 20 тис. грн в місяць. Хоча для багатьох колишніх військових посада охоронця знаходиться у межах «Що хочу&Що можу». Роботодавці на ці позиції охоче наймають людей з бойовим досвідом.
Компанії також із задоволенням беруть ветеранів на важку виснажливу роботу, цінуючи надійність, витривалість та звичку працювати в некомфортних умовах. Деякі мають надію закрити за допомогою ветеранів «дірки», але чи цікава така робота для ветерана і чи влаштує рівень зарплати? Тут потрібно визначитися.
Є цікаві сфери з високими зарплатами, де можна спробувати себе, але немає жодного досвіду і військові навички теж не стануть у пригоді. Наприклад, ІТ-галузь, коли досвід ветерана в тому, що він працював різноробочим на будівництві, а потім був стрільцем на фронті. Що маємо у цьому випадку? З одного боку є «хочу», є «платять гроші», але, з іншого, відсутні навички та знання. Потрібно вчитися. Зараз ветеранам пропонують навчання у сфері ІТ, і часто це безоплатно.
Якщо ветеран намагається увійти в нову сферу діяльності, то тут доведеться почати з найнижчих посад та зарплат, можливо, навіть дещо поступитися своїм его. Йдеться про те, що раніше ветеран працював начальником відділу реклами, а тепер вирішив освоїти сферу ІТ. Звісно боятися цього не потрібно, попередній досвід та бажання розвиватися допоможуть швидко пройти кар’єрні сходи від позиції джуніор до звичного рівня.
Перспектива працевлаштування колишнього військовослужбовця
Проаналізуємо таку ситуацію, що під час служби військовий займав такі посади як зв’язківець, оператор БПЛА, сапер, а до війни працював у сфері ІТ. Де кандидату варто шукати вакансії? Де він найкраще зможе себе реалізувати?
- Ветеран з таким досвідом буде ідеальним кандидатом для компанії, що виготовляє БПЛА. Цивільні знання та навички в ІТ-сфері накладаються з практикою застосування БПЛА в реальних умовах, а знання саперної справи та вибухових речовин дозволять ефективно працювати з ударними дронами. Шукач може розробляти нові пристрої, адаптувати, покращувати, займатися випробуваннями в бойових або наближеними до бойових умов, розробляти антидронові пристрої тощо. За таких умов кандидат може розраховувати на достойний рівень заробітної плати та перспективи кар’єрного росту. Галузь швидко зростає, досвідчені спеціалісти-практики наразі в дефіциті. Доведеться докласти певних зусиль, щоб знайти такі вакансії, позаяк більшість компаній в мілітарі сфері зберігають конфіденційність, але за допомогою побратимів, волонтерів — це цілком можливо. Головне чітко й зрозуміло прописати резюме, компанії самі вас знайдуть.
- Також ветеран може піти у сферу інформаційних технологій та зв’язку. Наприклад, вакансії, що пропонують оператори мобільного зв’язку. Знання саперної справи, напевне, не знадобиться, але навички зв’язківця, оператора БПЛА та ІТ-шника вкупі дадуть чудовий результат та закладають перспективу розвитку.
- Ветеран може залишитися в ІТ-сфері. Тобто повернутися до попередньої роботи. Тут з одного боку все знайомо та зрозуміло. З іншого, втрачений час, бо у галузі відбулися зміни й пройшли повз кандидата, бо він перебував на службі. Але це швидко надолужується й роботодавці часто допомагають у цьому, до того ж існує безліч безкоштовних курсів. Військовий досвід, скоріш за все, тут буде непотрібний, хіба шукач обере військовий напрям ІТ чи оборонну промисловість.
- Кандидат може вибрати сферу продажів. Якщо це продаж програмного забезпечення, засобів зв’язку, новітніх технологій або озброєння – тут можливий успіх і військовий досвід знадобиться. Проте якщо це сфера з продажу нерухомості чи будівельних матеріалів — незрозуміло, як можна застосувати набутий досвід. Хіба розвинені під час служби м’які, навички спілкування, відповідальність, робота в команді.
Про перспективи відкриття власної справи поговоримо окремо. Цілком можливо, що ветеран не знайде цікавих вакансій з достойною оплатою праці. Кожен другий військовий — потенційний підприємець, завдяки рішучості, готовності ризикувати, налаштованості на результат. Найбільшого успіху наш герой може досягнути у сферах, де він має досвід — ІТ, БПЛА, зв’язок, розмінування.
Звісно, можна відкрити кав’ярню, але часом дохід може не перевищувати розмір заробітної плати найманого працівника. Однак ризики підприємця є значно вищими, тому це рішення треба ухвалювати зважено.
Також тут варто звернути увагу на програми підтримки ветеранського бізнесу від Міністерства економіки, Українського ветеранського фонду та органів місцевого самоврядування.
КРОК 2. Вивчення ринку вакансій та остаточне визначення цікавих пропозицій. Складання резюме.
Про це описано багато, зокрема на Work.ua. Зі свого боку, громадська організація «Центр зайнятості вільних людей» розробила посібник «Військовий імунітет в цивільній кар’єрі», де описані 5 кроків для успішного працевлаштування ветерана.
Зупинимось на деяких моментах при заповненні пункту «Досвід роботи», а саме:
- як описати ветеранський досвід в резюме;
- як надати цінності військовому досвіду та сили навичкам, здобутим на війні.
Першим у резюме зазвичай вказують останній досвід. Для ветерана це буде військова служба. Отже, потрібно прописати її таким чином, щоб зацікавити рекрутера/-ку, підкреслити відповідність набутого досвіду вибраній вакансії. Резюме описуємо зрозумілою для цивільних мовою.
Наприклад, досвід заступника з МПЗ (морально-психологічного забезпечення) охоплює роботу HR-спеціаліста, рекрутера, психолога, працівника відділу кадрів. А досвід механіка-водія танку відповідає роботі водія або ремонтника будь-якого гусеничного транспортного засобу, на кшталт бульдозер або кран на гусеничному ходу.
Бажано прописати завдання, які ветеран виконував, наприклад: «регулярно проводив технічне обслуговування транспортного засобу, маю досвід ремонту в польових умовах» тощо.
Важливо пояснити, чому робота військового механіка складніша, ніж робота цивільного:
- «проводив ремонт та евакуацію транспортного засобу під обстрілами»;
- «щомиті знаходився в готовності виконати бойове завдання»;
- «оволодів навичками навідника, тому що в бойових умовах кожен член екіпажу має бути готовий підмінити товариша»;
- «оволодів навичками тактичної медицини».
Описуючи таким чином навички, ветеран додає цінності набутому військовому досвіду.
«Два місяці виконував обов’язки командира танку» — так кандидат зазначає, що має організаційні здібності, хоче і зможе виконувати обов’язки начальника зміни, ремонтного цеху тощо.
Не варто акцентувати на «навичках володіння видами зброї», якщо тільки не йдеться про роботу в силових структурах чи охороні. Зрозуміло, що будь-який військовий мав справу зі зброєю. Не треба відвертати увагу рекрутера на непотрібні речі, бо є загроза, що за ними він може не побачити реально корисну інформацію.
Є сенс розшифрувати рівень посади, яку займав ветеран та рівень військового підрозділу. Наприклад, сержант взводу (взвод до 30 осіб) може податися на посаду заступника директора невеликої фірми, головний сержант батальйону (батальйон 500-600 осіб) — на заступника директора середнього чи великого бізнесу. Позаяк рівень задач, відповідальність цих військових посад різниться відповідно.
КРОК 3. Підготовка до співбесіди
Після того як резюме зацікавило рекрутера і пройшло перший відбір, на ветерана чекає співбесіда.
Розповідаючи про свій військовий досвід, краще вибирати для цього зрозумілу розмовну мову.
До 2022 ветерани часто не зазначали у резюме свій військовий досвід або вказували лише період служби без опису функціональних обов’язків. Це було наслідком відповідного сприйняття в суспільстві, які трактували захисників як «неадекватів, які незрозуміло куди поперлися».
Наразі ставлення суспільства, компаній зокрема до ветеранів змінилося на краще. Попри те потрібно не забувати, що HR — це цивільні люди, які швидше за все не розуміють функціонал військових посад, рівень відповідальності, структуру підрозділів. У резюме бажано приділити достатньо уваги опису займаних військових посад та пошуку цивільних аналогій, щоб зацікавити рекрутера.
Під час співбесіди буде можливість детальніше пояснити, що конкретно робив, яких навичок набув. Також важливо наголосити, що військовий досвід є частиною професійного досвіду.
Треба зняти з голови «корону захисника вітчизни».
Наразі майже кожна родина живе в реаліях війни. Тому повідомляючи про військовий досвід в резюме, рекомендуємо обмежити розповіді та деталізації про героїчні вчинки. Просунуті компанії вже зараз при виборі між рівними претендентами часто віддають перевагу учаснику бойових дій.
Але якщо кандидат зіткнеться з неповагою, рекомендуємо розвертатися та йти. Це не ваша компанія.
Варто дізнатися про компанію та особливості роботи на запропонованій вакансії.
По-перше, завжди краще вести бесіду «однією мовою», бо інтерес до компанії приємно вразить спеціаліста, що проводить співбесіду.
На що ветерану варто звернути увагу:
- Чи має компанія дружнє ставлення до ветеранів?
- Чи є вшанування пам’яті захисників України?
- Чи має компанія зв’язки з країною-агресором, чи має там філії?
- Чи толерує керівництво ухилянтів від військової служби?
Якщо відповідь на одне з цих запитань ветерана не влаштує, треба добре подумати — чи варто в цій компанії працювати.
І наостанок, важливо об’єктивно оцінити свій військовий досвід. Подумати, що варто підкреслити, чого очікує роботодавець, які особисті якості оцінить. Підсилити ті моменти, що найкраще відповідають опису вакансії.
Як відповісти рекрутеру на некоректне запитання
Ветеран шукає взаємовигідної співпраці з роботодавцем, де він зможе свій час, ресурс, знання та навички обміняти на відповідні умови праці та гідну зарплату. Працевлаштування — це не про рабство.
Тут усе просто. Якщо запитання кандидату неприємне, найперше, що потрібно зробити — повідомити про це рекрутеру в коректній формі.
Існує міф про нестриманих ветеранів, які в разі найменшого подразника входять в стан агресії. Важливо показати себе впевненим, твердим та принциповим. Рекрутери справді інколи використовують «заборонені прийоми», часто не для отримання правильної відповіді, а для того, щоб кандидат втратив контроль над емоціями та проявив свою справжність.
Некоректне запитання також може бути пов’язане з нерозумінням рекрутера певних особливостей військової служби, відсутністю досвіду перебування в екстремальних умовах.
Тут важливо продемонструвати свою здатність працювати в некомфортних умовах. Врешті решт, рекрутери теж люди, і некоректне запитання може бути задано й без умислу образити чи спровокувати.
Comments are closed.