Раніше розведенням форелі на Прикарпатті займалися ще й чотири форельні ставкові господарства. Тепер малька вирощує й випускає у вільне плавання в Лімницю та її притоку Молоду лише лісгосп. Спеціалізуються на райдужній форелі, яка добре акліматизувалася в Карпатах.
В Осмолодському лісгосрі випускають щороку в плавання десятки й десятки тисяч штук малька, пише Екоінформ.
До теми: Як франківські рибалки запустили у три річки 6000 мальків лосося (ФОТО, ВІДЕО)
У природних умовах водиться струмкова форель. Якщо більшість риб восени готується до зимівлі, то вона в жовтні-листопаді нереститься. Для ікрометання піднімається у верхів’я річок і потоків, де стрімка течія (1,5–3 метри за секунду) та неглибоко (20–60 см). Зазвичай, біля перекатів самки на кам’янистому дні розгортають хвостом гальку, в утворену ямку (гніздо) відкладають ікру і знову загортають камінням.
Під шаром гальки, яка промивається проточною водою, до настання весни розвиваються зародки. Дуже багато їх гине – у пащах харіусів, гольянів, мнюхів. Та й сама риба неабияка ненажера – натрапить на ікру чи мальок, і вони негайно опиняться в її утробі. Якщо врахувати низьку плодючість струмкової форелі (відкладає від 200 до 600 ікринок), а також масове браконьєрське винищення кращих плідникових екземплярів під час нерестового ходу, то стають зрозумілими причини вкрай повільного відновлення запасів цінної риби природним шляхом.
“У сьогоднішніх умовах не можна сказати, що рибний промисел приносить прибутки, – говорить директор лісгоспу Олексій Фрик. – Але головне для нас не це. Ми не можемо занедбати те, що такими великими зусиллями творили й берегли наші попередники. Форельне господарство стало візитівкою всієї Бойківщини, району, облуправління лісового і мисливського господарства, лісгоспу. Сюди приїздять на екскурсію діти з багатьох шкіл – де в окрузі ще є такий дитсадочок для рибок? Тут проходять практику студенти, на базі комплексу проводять дослідницькі роботи аспіранти. Не оминають і туристи – завертають не лише щоб купити риби на юшку. Головне для лісгоспу інше – сприяти відновленню біологічного життя в гірських річках, поверненню їм втраченої слави форельних. З цією метою випускаємо щороку в плавання десятки й десятки тисяч штук малька”.
“Найгарячіша пора настає в березні, – розповідає завкомплексом Галина Бойчук. – Наприкінці місяця виловлюємо самців і самок, що зимують в одному ставку, і переносимо в окремі водойми. Маточна форель має бути великою, нежирною, тобто елітною – найкраща й дасть потомство. Рибоводи в окрему посудину доять ікру самок, потім – молочко самців, яким запліднюють ікру. Усе виконується вручну, за стерильної чистоти. Закладають ікру в інкубатор, 40–45 днів триває інкубаційний період. Одержану молодь підгодовуємо кип’яченим молоком і білком яєць, звареним на молоці. Сушимо жовток, подрібнюємо на порошок і теж подаємо в апарат. Коли мальок навчиться їсти, випускаємо в чисту річку. Вибираємо місця з помірною течією, зі стійким дном. Перевозимо в бідонах”.
Виживає, на жаль, не весь – його поїдає доросла риба або перемелюється під час паводків… Але тут працівники лісгоспу вже безсилі. Частину малька залишають для вирощування товарної риби, аби продати її та бодай частково покрити затрати.
“Попит дуже великий, та надто вже дорого обходяться корми. Вони в нас не штучні, а лише природні, без усіляких хімічних домішок – здебільшого виробництва польської фірми «Аллер». Основні компоненти їх – продукти риби та субпродукти з олійних рослин, зерно пророслої пшениці, жири, вітаміни, мінерали”, – додає Галина Бойчук.
Росте товарна форель до 2,5–3 років, важить у такому віці в середньому 125 грамів.
Микола Пуговиця, фото автора
Comments are closed.