Літні канікули розпочалися з головного болю батьків: де оздоровити дітей, знайти їм гідне заняття й відпочинок. На Прикарпатті варіантів багато, зокрема на Городенківщині. Є обласний дитячий табір «Перлина Придністров’я», приймають дітей і у приватних таборах сіл Хмелева та Уніж, а ще в селі Лука – на турбазі «Білий Бізон».
У Луці сезон розпочався із волонтерки. Через соцмережі зголосилися 16 людей із Городенки, Косова, Франківська. Приїхали з дітьми. Робота знайшлася для всіх. Спершу обкопали саджанці дерев, зібрали басейн, батут, натягнули тіпі – конусоподібні індіанські намети. Потім прибрали береги Дністра – від моста вниз за течією, уздовж усього села. Керував роботами адміністратор турбази Богдан Гнидюк, а допомагала йому власниця «Білого Бізону» Дарія Горон – зі своїми чотирма дітьми.
Нагородою волонтерам став відпочинок у глиняній сауні, купання, вечеря. Спали у затишних дерев’яних бунгало.
Ранком разом з інструкторами поїхали до села Петрів Тлумацького району. Зверху на бусі везли каное та каяки. Там знову прибрали берег Дністра, переправилися на протилежний бік, біля села Возилова – це вже Тернопільщина. Пообідали, розчистили територію від заростей і сміття, яке завантажили на човни – почався сплав.
Пришвартувалися біля водоспаду «Дівочі сльози» – якраз навпроти села Монастирок. Утворений серед травертинових скель, він і справді ніби плаче – вода просочується і стікає донизу краплями. Аби туристам було легше до нього піднятися, волонтери облаштували сходи.
Шкода, але настрій трохи зіпсувала погода. Сплав під дощем – не велике щастя. Поодинокі пастухи проводжали човни здивованими поглядами…
Той же дощ завадив виконати заплановані роботи біля Гроту Відлюдника. Але до берега пришвартувалися щасливі.
Одна з волонтерок – викладач йоги із Косова Олеся Левицька. Вона вже була на такому заході торік, інколи долучалася до відпочинку на дочірній турбазі «Білий Слон» у Карпатах.
«Територія кемпу чудово обладнана, тут можна отримати задоволення від спілкування з природою, не відмовляючи собі в комфорті, – каже Олеся. – Моєму сину Віталію дуже сподобалися тіпі й батут. На таких каное ми сплавлялися вперше (до цього пробували рафт на Черемоші), і це був абсолютно новий досвід. Клімат тут просто чудовий, навіть у дощ досить тепло, а син казав, що все навколо нагадує йому фільми про подорожі Амазонкою, лише без анаконд і піраній».
Отже, волонтерство – це добре з усіх боків. І корисні справи, і безкоштовний відпочинок у хорошій компанії.
Comments are closed.