Громадська організація «Відкриті клітки» у Франківську працює пів року. Вони борються за те, щоб покращити недовге життя тварин, приречених на забій. Недавно саме вони ініціювали закриття птахофабрики у Снятині.
«Репортер» поспілкувався зі співкоординаторкою франківських «Відкритих кліток» Яною Геращенко.
– Яно, за що саме воює ваша організація?
– У нас є багато компаній, які займаються зоозахистом, але переважно домашніми тваринами, або виступають проти дельфінаріїв, цирків. Наша організація зосереджена саме на захисті фермерських тварин, бо часто їхнє життя – суцільне страждання, від народження до смерті.
– Настільки погані умови на фермах?
– Практично на всіх – батарейні клітки, у них живе по декілька тварин. Місця там обмаль – для кожної курки десь як листок А4. Тварина майже постійно стоїть, випорожняється під себе. У курей починаються розлади, бувають акти канібалізму: їм сиплять їжу згори, вона потрапляє на курку, тоді вони нападають одні на одних. Буває, що хтось із них помирає, то труп забирають не скоро і по ньому ходять інші тварини. Є багато випадків, що у свиней наживо видирають ікла, щоб вони нікого не поранили. На хутряних фермах вбивають тварин струмом або навіть знімають шкіру з живих.
– Жах. А яка з цим ситуація у Європі?
– Батарейні клітки там заборонені, фермерські тварини – у вільному вигулі. Саме це й передбачає концепція open cages (відкриті клітки). Тому ми ведемо велику інформаційну кампанію проти «Ашану» в різних містах. Бо у країнах ЄС вони зобов’язалися поступово перейти на відкриті клітки, а в Україні ні. Також хочемо, щоб «Ашан» та інші виробники й магазини інформували людей про те, як насправді вирощують м’ясо, яке вони купують. Щоб не було зображень щасливих курочок на яйцях.
– Як вдалося посприяти закриттю птахоферми у Снятині?
– На початку цього року нам звичайною поштою надіслали фото, анонімним листом. Ми оприлюднили їх, написали лист до Миронівського хлібопродукту, який є власником птахофабрики. Вони оприлюднили заяву, що такі умови виробництва не відповідають їхній стратегії та політиці, бо компанія є однією з лідерів з охорони довкілля. Миронівський хлібопродукт сам прийняв рішення закрити птахоферму, з вересня вони її продають.
Фуа-гра, що там виробляли, не є необхідним продуктом, він скоріше призначений для невеликого кола заможних людей, тож у світі від нього поступово відмовляються. Те, що можна побачити на відео, – суцільна жорстокість. На фото видно, що там використовували насильницьке відгодовування – відкривали дзьоб птасі й подавали туди їжу. Закон про захист тварин забороняє застосування больових і травмуючих прийомів при відгодовуванні. До того ж, якщо щось не перетравлювалося, птахів просто залишали помирати.
– Які ще є методи боротьби, крім інформаційних кампаній?
– Будемо ініціювати внесення до закону пункту про заборону виробництва фуа-гра, бо, хоч офіційно ферма на Снятинщині була єдиною, насправді є й малі підприємства, які виробляють цей продукт. Законопроект уже розглядали у 2010 році, але тоді президент його ветував. Потім ініціюватимемо й інші зміни до закону. Крім того, збираємо підписи на петицію про заборону живого експорту тварин у країни, де немає законів про поводження з ними.
Окремо пропонуватимемо законопроект про заборону в Україні хутроферм. Бо ж у багатьох країнах ЄС вони заборонені. Наша кампанія «Проти хутра» спрямована на співпрацю з брендами, доводить їм, що це не гуманно. Вони підписують заяви, що не будуть використовувати хутро тварин. От цього року, наприклад, від тваринного хутра відмовилась Prada. В Україні це зробили близько 20 брендів.
Ще – проводимо тренінги. У Франківську першим був кінопоказ фільму «Клітки. Приховані ферми Європи», який зняли польські активісти.
– Закликаєте переходити на веганство?
– Ми за те, щоб люди поступово змінювались. Чому ми їмо так багато м’яса? Це звичка змалку, традиція. Насправді є багато альтернатив. Рослинна їжа поживна, смачна, на її приготування не йде більше часу. Це міф, що білок важко замінити, його багато у бобових – квасолі, нуті, гороху, він засвоюється навіть краще. Рослинна дієта – це не лише салати, це котлети, тефтелі з бобових, багато горіхів. Ви їсте більш свіжу органічну їжу, яка точно не шкодить здоров’ю.
Ми розуміємо, що це – довготривала стратегія, потрібен час, щоб люди могли зовсім відмовитися від м’яса. Але це потрібно, тому що ми не хижаки, яким треба їсти м’ясо заради інстинкту. Якби до кожного в магазині підходили й питали, чи вони б змогли самі вбити цю тварину, то не думаю, що багато хто б відповів ствердно.
У нас є кампанія «Здорово їмо», яка орієнтована на співпрацю з бізнесами. Зараз у більшості закладів з рослинної їжі ви можете замовити хіба картоплю фрі або салат. Ми пишемо посібники для кафе й ресторанів про різні страви, які не містять тваринної їжі. Рослинна їжа стає більш популярною. У Європі це почалося давно.
Їдь ровером. Як франківці вирушили у велоекспедицію Європою і проїхали 1200 км (ФОТО)
Ще є кампанія «Веган-челендж» – три тижні ви їсте лише рослинну їжу. Вона розпочинається з першого числа кожного місяця. Наші ментори будуть вас підтримувати і відповідати на запитання. Це ефективна кампанія – багато людей потім справді переходить на веганство (повна відмова від їжі тваринного походження – авт.), вегетеріанство (не їдять м’яса і риби – авт.), або просто зменшують кількість м’яса. Це все безкоштовно, записатися можна у Facebook. До кінця серпня ще можна зареєструватися.
– Як ви самі прийшли до веганства?
– Я стала веганкою два роки тому, перед тим десь два роки була вегетеріанкою. Колись їла багато м’яса, риби, а потім почала цікавитися всім цим, читати різну літературу, шукала інформацію в інтернеті. Пережила добрі зміни, наприклад, колись я була виноробом, вживала вино, а тепер зовсім не п’ю алкоголь.
За останні 4-5 років цей рух швидко розвивається. Зараз у Києві вже є мінімум 20 суто веганських чи вегетаріанських закладів. Коли є попит, з’являється пропозиція. Люди розуміють, що не повинні продукувати жорстокість. Бо, як доводять психологи, жорстокість над тваринами має інший рівень – жорстокість над людьми.
– Що плануєте найближчим часом у Франківську?
– 31 серпня у місті буде перший тату-день. Ми запрошуємо майстрів, які працюють з фарбами і матеріалами, в які не входять продукти тваринного походження і не тестуються на тваринах. Буде двоє місцевих і троє київських тату-майстрів. Подія пройде у студентському просторі Paragraph з 11:00 до 19:00.
Крім тату, продаватимемо тематичні футболки, стікери. Буде інформаційний стіл, де зможуть відповісти на всі запитання. Виручені кошти підуть на зоозахисні кампанії, на листівки, посібники.
Довідка:
Громадська організація «Відкриті клітки Україна» – філіал міжнародної Open Cages, заснованої в 2012 році у Польщі. Після злиття із ще однією зоозахисною організацією – Anima International, до неї входять дев’ять країн: Україна, Польща, Велика Британія, Росія, Білорусь, Литва, Естонія, Данія та Норвегія. В Україні організація представлена у Києві, Львові, Дніпрі, Харкові, Одесі та Івано-Франківську. У нашому місті локальна група «Відкритих кліток» діє з січня 2019 року.
