Наприкінці грудня Івано-Франківська область отримала прочухана від Кабміну за проблеми із зарплатою бюджетників.
«Робота наша підлягала критиці, були дані відповідні доручення», — каже перший заступник голови ОДА Василь Плавюк. У результаті головам РДА доручили оптимізувати чисельність працівників бюджетних установ та відзвітуватися. Ті подали свої пропозиції: закриття або реорганізація шкіл, бібліотек, лікувальних установ. Планують скоротити кілька сотень ставок. При цьому слід згадати, що у селах багато бюджетників працюють на 0,25 чи 0,5 ставки, тобто під скорочення може потрапити значно більше людей.
Шлях до школи: 2-3 км взимку для дитини щодня — це серйозно
Слабшим — гірше
Загальна економія на людях по області має становити майже 44 млн. грн. Найбільше планують заощадити на освіті — 25 млн. грн. Як? Скороченням та реорганізацією. За словами начальника управління освіти і науки ОДА Зінаїди Болюк, в області є 60 шкіл, де вчиться до 20 учнів. «Найкатастрофічніша ситуація у Рогатинському районі, де 54 школи, а половина із них не має нормативного наповнення учнів. Дуже серйозна — в Галицькому районі, трохи краща у Городенківському і Тлумацькому, — каже Болюк. — Бюджет бідний, окремі райони отримали зарплати на 8‑9 місяців. В кінці року ніхто гроші додавати не буде…».
Понад 52% освітян влаштовані на неповні ставки — школярів меншає, а вчителі та інші працівники залишаються. У 2005 році в області було понад 213 тис. учнів, зараз — 147 тис. Однак, школи лишилися ті самі, їх все одно треба опалювати та ремонтувати.
Відтак кожен район пішов своїм шляхом. Наприклад, у Богородчанському вирішили закрити консультативні пункти вечірньої школи та Грабовецьку школу І ступеню, де є дев’ять школярів і шість працівників. У Рогатинському, окрім Дичківської та Дібровської шкіл, закриють усі факультативи. «У Дичківській навчання однієї дитини коштує державі 57 тис. грн., — зауважила Зінаїда Болюк, — а норматив 8 тис. грн.».
На Рожнятівщині під оптимізацію потрапили лаборанти комп’ютерних класів. А от у Яремче спершу погодилися скоротити 18 педагогів і 33 медпрацівники, а потім вирішили, що взагалі не будуть нікого скорочувати…
Нормативи пропонують учням до 3 км ходити до школи пішки. Якщо ж відстань більша, то влада зобов’язана організувати довіз, а це — гроші. Крім того, не варто забувати і про скорочених: якщо вони підуть на біржу праці, то державі доведеться платити їм допомогу по безробіттю. Тоді яка ціна економії?
Батьків треба готувати
До речі, за законом, навчальні заклади не можна скорочувати посеред навчального року. Відтак усе переноситься до 1 вересня. Цей час влада планує витратити на моральну підготовку батьків і дітей. Адже передбачити реакцію громади майже неможливо.
Наприклад, недавно у Шешорах (Косівський район) вирішили закрити школу. Вже назавтра, розповідає Зінаїда Болюк, 50 батьків з хутора вимагали цього не робити. «Якщо люди так поводитимуться, то на місцях нічого не вийде», — каже головний освітянин Прикарпаття. Крім того, Болюк згадала, що коли була головою Рогатинської РДА, то пережила подібну історію. Вони ціле літо їздили в село Любшу, розповідали, що будуть закривати місцеву школу. За цей час зробили дорогу та купили автобус. Однак 1 вересня батьки школярів приїхали під РДА з пікетом…
«Це мені нагадує казку про Чіполіно, — сказав на «освітянській» комісії в облраді депутат Сергій Адамович. — Коли немає грошей, то думають ввести податок на повітря чи щось інше. Якби ця реформа відбувалася нормально, то закривали би по одній школі. За таке голосувати — йти проти людей, які нас підтримували. Хай президент закриє «Синьогору» та збереже школи».
«Діти повинні отримувати якісну освіту, — опонувала йому Зінаїда Болюк. — А в умовах сільської малокомплектної школи вони приходять у десятий клас не готовими».
Утім, Болюк вважає, що уряд замість того, щоб провести нормальні заходи на рівні держави, «скинув» усе на рівень області. Однак, щоб уникнути негативної реакції батьків, зауважує начальник управління освіти, треба зробити дороги, купити автобуси та подбати про те, щоби школи, в які переведуть тих дітей, мали нормальну ідальню, спортзал і т. д.
«Ви вірите в те, що дороги відремонтують чи принаймні підлатають? То скільки ж воно буде коштувати?! — спитав голова «освітянської» комісії Дмитро Дзвінчук. — Але ж не можна й утримувати школу, де дев’ять дітей і шість працівників. Цього не витримає жоден бюджет».
Хай президент покаже приклад
А на розширеній бюджетній комісії більше говорили про політику та згадували старе. Зокрема екс-депутат облради Мирослав Габорак нагадав, що у 1997 році вже була постанова Кабміну, якою скоротили 1200 ставок. «В основному то були дошкільні та позашкільні заклади, групи продовженого дня, — сказав він. — Робилося це наспіх, і результати ми відчуваємо зараз, особливо у дошкільній освіті. Будь-яка оптимізація вимагає надзвичайно виваженого підходу. Ми можемо наламати дров і це відіб’ється на подальшій долі дітей».
А Тарас Парфан перевів тему в політичну площину. «Нинішня державна влада докерувалася до самої ручки, — сказав депутат. — В областях і районах бюджет не виконується протягом останніх двох-трьох років. Тому, якщо щось оптимізувати, то треба починати з іншого».
Нардепи Володимир Шкварилюк і Василь Гладій дотримуються такої ж думки. «Якщо оптимізація сприяє розвитку, то це одне, а коли вона направлена на те, щоб закрити собі одне місце за ті реформи, то це інше, — каже Шкварилюк. — Це не оптимізація, адже у цьому випадку кошти відправили б на розвиток». Він розповів, що на засіданні парламентського бюджетного комітету 2012 року зекономили 31 млн. грн. на шкільних автобусах. Із них 21 млн. грн. перерозподілили на Одеську юридичну академію (президентом якої є Сергій Ківалов — Авт.).
Василь Гладій припустив, що керівництво ОДА неправильно розуміє суть оптимізації. За його словами, добрий приклад показують Кабмін і Адміністрація Президента: у першому працівників було 650, а стало 720, у другій було 514, стало — 549.
Врешті, депутати вирішили рекомендувати ОДА призупинити дію розпорядження. Його винесли на розгляд консультаційної ради та рекомендували розглянути райрадам. Після цього, скоріш за все, з ним розбиратимуться й на облраді.
Comments are closed.