Ще 27 січня жителі села Довге та Стриганці Тисменицького району вперше перекрили дорогу до місцевого кар’єру. Кажуть, там без згоди громади взялися будувати вапняні печі, які нібито загрожують селам екологічною катастрофою.
Аби заспокоїти людей, у неділю, 16 лютого, до них приїхали власники кар’єру та екологи, але діалогу не вийшло, пише Репортер.
За словами місцевого активіста, мешканця Стриганців Богдана Малиновського, білий пил, який з’являється під час видобутку вапняку, осідає на сільські сади й городи. Люди побоюються, якщо біля кар’єру поставлять обладнання для переробки, то кількість шкідливих викидів збільшиться.
«Тут біда в чому? Люди безробітні. Наші два села займаються городництвом і люди з того живуть. Якщо буде забруднене середовище, ми лишимося без заробітку. Ніхто не захоче купувати нашу продукцію», – переконаний Богдан Малиновський.
Каже, на сьогодні громада має дві вимоги. Перша – повністю припинити видобуток вапняку, а друга – створити при облраді комісію, яка б перевірила, чи дотримується ТОВ «Стриганецький кар’єр» вимог природоохоронного законодавства.
«Ви прекрасно знаєте, що в нас збільшується кількість ракових захворювань. А замість того, щоб тут будувати туристичну зону, нам нав’язують «нешкідливе» виробництво, – говорить Малиновський. – І роблять це незаконно. Незаконність в тому, що залізли на територію, вивозять сировину вночі, завозять матеріали вночі».
Натомість, співвласник Стриганецького кар’єру Ілля Марчевський каже, що людям хтось спеціально розповідає про шкідливість виробництва. Адже мова про будівництво заводу з виготовлення вапна йшла ще у 2006 році, коли сільрада виділяла землю.
«Я купив кар’єр в середині 2017 року, – говорить Марчевський. – Але у 2006 році землю виділили не лише під кар’єр, а й під завод з випалу вапна. Вже тоді всі розуміли, що просто видобувати й продавати сировину не вигідно. Хто сьогодні розповів людям, що це шкідливий проєкт, що будуть викиди з печі, і що в газ добавляють реагенти, я не знаю. Хочеться вірити, що це робиться не для того, аби отримати від нас якихось грошей».
Проєкт будівництва комплексу з переробки вапняку ТОВ «Стриганецький кар’єр» розробляло спільно з італійською компанією «Квалікал», яка успішно працює на території Німеччини, Італії, Франції. Вартість реалізації першого етапу проєкту – 12 млн доларів.
«Проєкт дуже дорогий, але ми вважаємо, що невдовзі він окупиться, – каже Ілля Марчевський. – Сьогодні вапняк, камінь, який тут добувається, ми продаємо. Відповідно сільради отримують мінімум у вигляді податків. Наприклад, минулого року Стриганцям і Довгому ми заплатили по мільйону гривень. Крім того, приблизно по 900 тисяч надійшли від нас на рахунки сільрад – як додаткова допомога. Люди кажуть, що вони не розуміють і не знають, куди йдуть гроші. Це не дивно, бо в обох селах бюджет межує з тим мільйоном. Відповідно, на нього вони утримують бюджетні заклади. Але після запуску печі ці податки збільшяться вчетверо – з’являться кошти на розвиток».
А от боятися шкідливих викидів селянам, кажуть, не варто. Адже виробництво відповідатиме всім європейським стандартам. На кар’єрі планують встановити нове сучасне обладнання – з фільтрами, очисниками й датчиками контролю.
«Я збудував у Європі дев’ять заводів з випалу вапняку, які відповідають усім екологічним нормам, – каже голова правління компанії «Квалікал» Карло Селла. – Вони розташовані посеред населених пунктів і відповідають найвищим стандартам якості. Я гарантую, що в цієї печі буде фільтр, який стовідсотково забиратиме всі викиди. Більше шкоди завдає розпалене багаття чи навіть куріння».
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко розповідає, що головною проблемою не лише цього кар’єру, а й більшості таких родовищ в Україні, є те, що забираються первинні ресурси, без будь-якої обробки. Тож будівництво заводу є цілком логічним.
«Якщо печі будуватимуть за італійським проєктом та з дотриманням норм екологічної безпеки, то виробництво не матиме негативного впливу на довкілля, – говорить еколог. – Єдиний ризик – це пил, який може розноситись на городи, людей та ліс. Але цей проєкт передбачає потужну систему фільтрів, які мають вловлювати цей пил. Вони перетворюватимуть його в певну вапняну масу, яку надалі використовуватимуть у виробництві. Тобто, італійці показали нам проєкт, який абсолютно унеможливлює потрапляння пилу в навколишнє середовище. Фільтри будуть встановлені не тільки на печах, а й у відділенні, де буде подрібнюватись вапно. І це перше підприємство в Україні, де датчики обліку викидів будуть вмонтовані в саме обладнання. Цей процес можна буде моніторити в онлайн-режимі».
Правду кажучи, селян не дуже цікавила думка експертів, які приїхали презентувати проєкт виробництва. Люди постійно перебивали фахівців, а на всі аргументи відповідали агресією. А сільський голова Стриганців Андрій Максимів озвучити свою позицію відмовився.
Від влади до селян звернулася голова Тисменицької районної ради Тетяна Градюк. Вона запропонувала створити ініціативну групу, яка надалі займатиметься цим питанням.
«Я розумію занепокоєння громади, бо нам тут жити, тут жити нашим дітям і внукам, – каже Тетяна Градюк. – Сьогодні стало очевидним, що громада категорично проти будівництва заводу. Але в мене склалося враження, що в нас ніхто не має вищої освіти, й люди не розуміють, що відбувається. Тому ми повинні визначитися із членами ініціативної групи, серед них обов’язково має бути юрист, та вирішувати конфлікт в юридичній площині».
«Ми намагаємось домовитись, – прокоментував зустріч із громадою співвласник кар’єру Ілля Марчевський. – На щастя, люди готові зустрічатися і говорити. На жаль, зараз вони «накручені» плітками й казками про викиди та реагенти, які взагалі не стосуються нашого виробництва. Мені здається, люди були здивовані почути, що технологія взагалі не шкодить довкіллю. Я сподіваюся, що нам вдасться це пояснити і помалу прийти до консенсусу».
