В обласній клінічній лікарні (ОКЛ) художники та волонтери втілюють ідею пораненого військового на стіні запасного входу в терапевтичний корпус. Там на кольоровому фоні малюють портрети захисників, які зараз лікуються в ОКЛ.
Ідея належить військовому Денису Вінгеру, який лікується тут уже два місяці, а допомагають її втілювати художники Ярема Стецик та Ірина Чмелик. Їм допомагають волонтери – студенти Прикарпатського університету, пише Репортер.
Місце, де розписують стіну, – найлюдніше, бо сюди на перекур приходять та приїздять поранені хлопці.
Денис розказує, що якось на вихідних в курилку прийшло багато хлопців. Майже цілий день сиділи й говорили.
Я дивився на цю стіну навпроти й кажу хлопцям, чи не були би вони не проти, якби ми попросили її розмалювати, – розказує Денис Вінгер. – Усі погодилися одразу, що буде веселіше виїздити та бачити щось яскраве.
Керівництво лікарні оцінило ідею й дозволило розмалювати стіну. Роботу почали вже у понеділок, 1 липня.
Малюнок хлопці придумували всі разом. Спершу хотіли один, потім інший. Врешті вирішили, що це будуть портрети тих, хто тут лікується, їхні псевдо, шеврони бригад і бойові гасла.
Поки тут портрети «Тезки», «Вуйка», військових з позивними «Шлях», «Цар», «Хінкалі».
«Тезка» – позивний Дениса. Він родом із Харкова, воював у 92 окремій штурмовій бригаді. У Франківську лікується два місяця, у нього ампутована нога. Готується до виписки й переведення на реабілітацію у Лисець.
Усі портрети художниця Ірина Чмелик малює з фотографій на телефоні. Каже, з натури малювати складно та й хлопці стільки часу не всидять.
Читайте також: На масаж до своїх. Як у Рогатині волонтери організували масажний кабінет для військових
Ірина, до речі, волонтерить у лікарні чи не щодня. Вона з телефона малює портрети хлопців.
Зараз малюю Тараса Григоровича Шевченка – повного тезку Кобзаря, – усміхається Ірина.
Авторка: Світлана Лелик
