До Івано-Франківська приїхали представники нацпарків та науковці з Києва, Сум, Львова. Вони досліджували вплив війни на довкілля, а своїми результатами ділилися на Промприладі.
Курує проєкт «Дослідження впливу війни на природоохоронні зони» франківка Марія Федорук. Вона є співробітницею Гамбурзького університету прикладних наук, відділу сталого розвитку і зміни клімату. Цей відділ має багато різних проєктів, зокрема з Україною. Один із них – про вплив війни на довкілля, пише Репортер.
Ми взяли чотири природоохоронні зони й досліджували, як власне бойові дії впливають на ліси, ґрунти та біорізноманіття, – розказує Марія Федорук. – Аби визначити, що далі з цим робити й чи можемо ми щось робити взагалі.
Для дослідів узяли два нацпарки на Сумщині – Гетьманський і Деснянсько-Старогутський, Голосіївський національний парк (в межах Києва), а також Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.
Читайте також: «Хрущовки по-новому». Чому Франківськ втрачає статус комфортного міста
Ми вибрали ці території, бо, коли планували проєкт у травні 2022 року, то вони були вже звільнені, – пояснює Марія Федорук. – Надіялися, що в нас буде можливість прийти на територію і зробити моніторинг на місці. Та виявилося, що ми цього зробити не можемо через замінування. Наприклад, 90 % Гетьманського парку – заміновано.
За її словами, другий критерій – ці парки мали бути у «Смарагдовій мережі». Це мережа природоохоронних територій, які захищаються Бернською конвенцією.
Проєкт стартував у липні 2022 року. Зібрали команду з українських експертів із різних вишів і фахівців Гамбурзького університету. У травні минулого року оголосили проміжні результати досліджень в Гамбурзі, а тепер у Франківську відбулась фінальна сесія.
На неї й приїхали з десяток науковців з Києва, Сум, Львова та Франківська. Також в режимі онлайн доповіді слухали з пів сотні науковців, які працюють у сфері захисту довкілля.
У нас була одна гіпотеза, а тепер ми бачимо, що результати дещо відрізняються від тих, що ми очікували, – говорить Марія Федорук. – Будемо писати висновки, план дій. Зрозуміло, що про відновлення ми не можемо зараз говорити, але певні рекомендації все таки дамо.
Читайте: «Хрущовки по-новому». Чому Франківськ втрачає статус комфортного міста
Також за словами Марії, важливо більше сконцентруватися на фіксуванні подій, моніторингу та збиранні інформації, аби мати базу даних і бачити динаміку цих змін. Мета – подати потім ці дослідження до суду та спробувати отримати відшкодування від росії.
Територія Деснянсько-Старогутського національного парку нині постійно потерпає від обстрілів. Парк межує з рф і має кордон протяжністю 30 км.
За словами директора парку Сергія Кубракова, у них зона активних бойових дій з першого дня повномасштабного вторгнення.
Постійні обстріли з усього озброєння – і реактивні системи, і міномети, і авіація, ракетні удари, – говорить Кубраков. – Значні площі парку заміновані, а також забруднені вибухонебезпечними речовинами. Минулого року з боку рф були підпали лісу. За два тижні згоріло близько тисячі гектарів. Оскільки територія замінована, доступу для гасіння не було. Тим більше це була весна, якраз гніздовий період. Загинуло безліч тварин.
На території Деснянсько-Старогутського національного парку є дуже багато рідкісних червонокнижних рослин і тварин. Через територію протікає Десна, тому тут потужний міграційний шлях птахів.
Такі дослідження, як ми сьогодні обговорюємо, потрібні, бо від вибухів снарядів забруднюються ґрунти, потрібно уявляти, якими речовинами, – говорить Сергій Кубраков. – Аби після закінчення війни ми вже розуміли масштаби та знали, що нам робити, як відновлювати наші екосистеми.
Киянка Анастасія Сплодитель часто під обстрілами їхала за зразками ґрунту на Сумщину – за 400 метрів від кордону з росією. Вона наукова співробітниця відділу геохімії техногенних металів та аналітичної хімії Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені Семененка.
Основними аспектами нашого дослідження була оцінка впливу воєнних дій на ґрунтовий покрив, визначення перевищень допустимих концентрацій важких металів у ґрунтах, ідентифікація вибухових речовин, – розповідає Анастасія. – На визначення вибухових речовин в Україні немає наукового центру, який був би сертифікований і мав налагоджену методику такого дослідження. Допомагають колеги з-за кордону. У нас такий центр планують відкрити лише цього року.
За словами науковиці, основними індикаторами впливу на ґрунти є інтенсивність та тривалість боїв, використання певного типу боєприпасів. Крім того, враховується і специфіка територій.
За допомогою військових я також отримала проби ґрунту з Авдіївки та Бахмута. Тож, якщо порівняти їх з пробами ґрунту з Сумської та Київської областей, то це різнорідні показники, неоднозначні за своїми аспектами, – говорить Анастасія Сплодитель. – На сьогодні вдалося зафіксувати перевищення лише геохімічного фону в середньому в 2-2,5 рази.
Триватиме цей проєкт до кінця березня, а потім на основі цих результатів вже можна глибше досліджувати основні проблеми.
Авторка: Світлана Лелик
